15 травня 2018 року Справа № 804/1734/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
за участі секретаря судового засіданняВербного Д.С.
за участі:
позивача представника відповідача-1, 2ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
05.03.2018 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Національної поліції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати незаконними рішення, дій чи бездіяльності Національної поліції України, щодо не поновлення спеціального звання;
- визнання дій Національної поліції України протиправними та зобов'язання утриматися відправлення позивача на вищевикладене необґрунтоване стажування;
- визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року;
- встановити та зобов'язати Національну поліцію України виплатити грошові кошти за спеціальний оклад не поновленого спеціального звання.
Позовну заяву позивач мотивує тим, що 07.11.2015 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1 о/с призначено на посаду інспектора Жовтневого відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, 09.03.2016 року позивач звільнений за п.7 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), на день звільнення мав спеціальне звання «старший лейтенант поліції». В подальшому, за результатами конкурсу, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.06.2017 року № 188 о/с позивач повторно прийнятий на службу в поліцію та призначений на посаду заступника командира взводу № 3 роти № 3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП з присвоєнням спеціального звання «рядовий поліції». Вказує, що всупереч вимогам ч.8 ст.81 Закону України «Про національну поліцію» та Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань спеціальне звання поліції, що було у позивача на момент звільнення, не присвоєно, питання про поновлення позивачу звання «старший лейтенант поліції» не вирішено. Відмову у присвоєнні такого звання із посиланням на необхідність проходження стажування, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року, вважає протиправною.
Також, позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої примусове включення позивача на стажування не може бути підставою для поновлення спеціального звання.
Ухвалою суду, оголошеною у судовому засіданні 17.04.2018 року, змінено статус Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, на співвідповідача.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача вимоги позовної заяви не визнав, просив у задоволенні відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що на виконання вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції та листа Національної поліції України від 26.01.2018 року № 1053/01/12-2918 «Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України», оскільки посада позивача - заступник командира взводу полку патрульної служби поліції особливого призначення вважається керівною посадою в органах Національної поліції, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року позивача було направлено для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області. Також, вважає, що повноваження з направлення на стажування та присвоєння спеціального звання є дискреційними саме Головного управління Національної поліції в Луганській області, а задоволення таких вимог буде втручанням в дискреційні повноваження.
Також , Національною поліцією України надано відзив на позовну заяву, згідно з яким 06.11.2017 року на адресу департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від Головного управління Національної поліції в Луганській області надійшли матеріали для присвоєння чергових спеціальних звань поліцейським, в тому числі ОСОБА_3 01.12.2017 року департаментом кадрового забезпечення Національної поліції України направлено до Головного управління Національної поліції в Луганській області лист про результати розгляду матеріалів щодо присвоєння спеціальних звань, яким матеріали відносно ОСОБА_3 повернуто на доопрацювання, у зв'язку з невідповідністю Порядку № 177 та вимогам листа Національної поліції України №8411/01/12-2017 від 03.08.2017 року. Після повернення матеріалів на доопрацювання матеріали на ОСОБА_3 до Національної поліції України не надходили. Також, вказано, що листом Національної поліції України № 8411/01/12-2017 від 03.08.2017 року зазначено, що рішення щодо присвоєння спеціальних звань приймається з урахуванням результатів проходження стажування на відповідних посадах в підрозділах ГУНП в Донецькій або Луганській областях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що 09.03.2016 року ОСОБА_3 звільнений за п.7 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), на день звільнення мав спеціальне звання «старший лейтенант поліції».
В подальшому, за результатами конкурсу, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.06.2017 року № 188 о/с ОСОБА_3 повторно прийнятий на службу в поліцію та призначений на посаду заступника командира взводу № 3 роти № 3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП з присвоєнням спеціального звання «рядовий поліції».
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 05.02.2018 року № 36 о/с, відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_3 переміщено на посаду заступника командира взводу № 1 роти № 3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП.
На адресу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов лист Національної поліції України № 1053/01/12-2018 від 26.01.2018 року «Про організацію проведення стажування в систему Національної поліції України», яким запропоновано організувати проходження стажування, тривалістю не менше трьох місяців, працівникам поліції, на посадах в органах та підрозділах головних управлінь Національної поліції в Донецькій та Луганській областях, відповідно до тих, які вони обіймають за основним місцем служби, згідно з вимогами Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС від 24.12.2015 року № 1625.
На виконання листа Національної поліції України № 1053/01/12-2018 від 26.01.2018 року, відповідно до вимог Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС від 24.12.2015 року № 1625, Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області видано наказ № 889 від 26.02.2018 року «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях», яким рядового поліції ОСОБА_3, заступника командира взводу № 1 роти № 3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП, направлено для проходження стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області з 07.03.2018 року по 07.06.2018 року, з табельною вогнепальною зброєю.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Порядок та умови проходження служби у органах поліції, присвоєння первинних спеціальних звань врегульовані Законом України «Про Національну поліцію», Порядком присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2016 року № 177.
Так, частиною 8 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що громадянам, які були звільнені зі служби в поліції, під час повторного прийняття на службу присвоюється спеціальне звання поліції, яке вони мали на момент звільнення.
Судом встановлено, що 09.03.2016 року ОСОБА_3 звільнений за п.7 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), на день звільнення мав спеціальне звання «старший лейтенант поліції».
Проте, під час повторного прийняття на службу в поліції та призначення на посаду заступника командира взводу № 3 роти № 3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.06.2017 року № 188 о/с ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції», замість «старший лейтенант поліції».
Посилання Національної поліції України на лист № 8411/01/12-2017 від 03.08.2017 року є безпідставними і не містять належного фактичного і юридичного обґрунтування для утримання від присвоєння ОСОБА_3 спеціального звання поліції, яке він мав на момент звільнення, що прямо передбачено Законом України «Про Національну поліцію», або для відмови у присвоєнні ОСОБА_3 спеціального звання поліції «старший лейтенант поліції».
Суд звертає увагу на те, що органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, вчиняти дії, що пов'язані з обмеженням реалізації певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, присвоєння спеціального звання поліції.
З огляду на викладене, суд визнає бездіяльність Національної поліції України щодо присвоєння ОСОБА_3 спеціального звання поліції, яке він мав на момент звільнення, а саме «старший лейтенант поліції» протиправною.
Щодо дискреційних повноважень відповідача з присвоєння спеціального звання суд вказує, що у відповідності до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
На підставі викладеного, оскільки в даному випадку альтернативний варіант прийняття рішення щодо присвоєння ОСОБА_3 спеціального звання поліції, яке він мав на момент звільнення, не можливий, суд зобов'язує Національну поліцію України присвоїти ОСОБА_3 спеціальне звання поліції, яке він мав на момент звільнення, а саме - «старший лейтенант поліції», з моменту повторного прийняття на службу.
Разом з тим, вимоги щодо виплати грошового забезпечення за спеціальний оклад не поновленого спеціального звання задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними, а спір з Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області з даного приводу наразі - відсутній.
Досліджуючи правомірність наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року, суд зазначає, що згідно статті 75 Закону України «Про національну поліцію» післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з:
1) спеціалізації;
2) перепідготовки;
3) підвищення кваліфікації;
4) стажування.
Післядипломна освіта поліцейських може здійснюватися безпосередньо в підрозділах поліції або в навчальних закладах, у тому числі на договірних умовах.
Поліцейські зобов'язані проходити підвищення кваліфікації за відповідним напрямом службової діяльності:
1) не рідше одного разу на три роки;
2) перед призначенням на керівну посаду, у тому числі вищу керівну посаду, ніж займана.
Поліцейські, які не пройшли підвищення кваліфікації відповідно до цієї статті або не виконали відповідну навчальну програму (отримали незадовільні оцінки за її підсумками), не можуть бути призначені на вищі посади.
Підвищення кваліфікації поліцейських здійснюється у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання за відповідними програмами, погодженими Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок організації післядипломної освіти поліцейських установлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.
Наказом Міністерстві внутрішніх справ України від 24.12.2015 року № 1625 затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції (далі - Положення).
Пунктами 3 та 4 Положення визначено, що метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб працівників поліції в особистому професійному зростанні, забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати свої функції.
Зміст післядипломної освіти визначається відповідними планами і програмами з урахуванням сучасних вимог до засобів, форм і методів професійної діяльності.
Розділом ІХ Положення передбачено, що стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.
Стажування проходять:
працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі;
працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України;
інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вперше призначено на посаду керівного складу Національної поліції України - заступника командира взводу № 3 роти № 3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП.
Тривалість та строки стажування встановлюються його ініціатором з урахуванням мети стажування, складності навчання, досвіду практичної роботи працівника поліції за погодженням із навчальним закладом, органом поліції, підприємством, установою, організацією, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, у якому здійснюватиметься стажування відповідно до вимог законодавства.
Кількість працівників поліції, які зараховані до кадрового резерву, та строки проходження ними стажування визначаються планами-графіками, які затверджуються керівниками центрального органу управління поліцією та територіальних (міжрегіональних) органів поліції залежно від підпорядкування номенклатури посад працівників поліції, які підлягають стажуванню.
Стажування проводиться за місцем служби (роботи) або в інших органах і підрозділах поліції, науково-дослідних установах, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління поліції, НЗ НП, на базі інших центральних органів виконавчої влади, навчальних закладів, а також за кордоном, на займаних посадах або на посадах, на які працівників поліції передбачається згодом призначити.
Зміст стажування визначається індивідуальними планами, які розробляються органами, установами, підприємствами, в яких відбуватиметься стажування, за погодженням з його ініціатором.
Організація стажування покладається на керівників структурних підрозділів центрального органу управління поліцією, територіальних (міжрегіональних) органів поліції, науково-дослідних установ, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління поліції, та НЗ НП, які зобов'язані:
визначити строк, місце стажування, кількість стажистів та їх керівників;
затвердити погоджений з ініціатором стажування індивідуальний план стажування, а після його проведення - звіт про виконання програми стажування (звіт про стажування долучається до особової справи працівника поліції);
створити належні умови для стажування і здійснювати постійний контроль за його проходженням.
Судом встановлено, що наказ № 889 від 26.02.2018 року «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях» прийнято на виконання Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженого наказом МВС від 24.12.2015 року № 1625, і листа Національної поліції України № 1053/01/12-2018 від 26.01.2018 року, та у повній мірі відповідає вимогам наведеного Положення.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, оскільки ОСОБА_3 вперше призначено на посаду керівного складу Національної поліції України - заступника командира взводу № 3 роти № 3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУНП, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 889 від 26.02.2018 року «Про направлення поліцейських ГУНП для проходження стажування до ГУНП в Донецькій та Луганській областях» прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі встановлених обставин, оцінюючи докази, які є у справі їх достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 м. Дніпро) до Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) та Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20а, м. Дніпро, 40101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо присвоєння ОСОБА_3 спеціального звання поліції, яке він мав на момент звільнення, а саме «старший лейтенант поліції».
Зобов'язати Національну поліцію України присвоїти ОСОБА_3 спеціальне звання поліції, яке він мав на момент звільнення, а саме - «старший лейтенант поліції», з моменту повторного прийняття на службу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15.05.2018 року.
Суддя Р.З. Голобутовський