14 травня 2018 року Справа 804/200/2092/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень,-
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень направлено за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018 року справу передано на розгляд судді Неклеса О.М.
Судом під час прийняття справи, провадження якої було відкрито, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. ст.160, 161 КАС України, з наступних підстав.
Пунктом 8 ч. 1 ст. КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
З поданого позову вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області «Про схвалення проекту рішення «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Беручи до уваги зміст заявлених позовних вимог суд вважає, що ОСОБА_1 в позовній заяві не обґрунтував яким чином оскаржуваними рішеннями Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, порушуються його права, свободи та інтереси, що стало підставою звернення до суду.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, в поданому адміністративному позові не зазначені відомі номери засобів зв'язку позивача та відповідача, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, додані до позовної заяви копії документів не завірені позивачем всупереч вимогам ч.ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та у відповідності до п.п. 5.26 і 5.27 Національного стандарту Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимог до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003р.
В прохальній частині позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області №01 від 11.08.2017р. «Про схвалення проекту рішення «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Проте в якості доказу, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вищезазначене рішення позивачем не надано.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року установлено в розмірі 1762,00 грн.
З урахуванням вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" - з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо. (Згідно Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону У країни "Про судовий збір" , що затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23.01.2015р. "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір").
Згідно з Аналізом практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", що затверджена Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Адміністративний позов містить 2 вимоги немайнового характеру, що звернені до суб'єкта владних повноважень.
Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання вказаного адміністративного позову з 2 вимогами немайнового характеру становить - 1409, 60 грн.
Так, у матеріалах поданого адміністративного позову мітиться квитанція №0.0.959494419.1 від 09.02.2018р. про сплату судового збору на суму 704,80 грн.
Отже, несплачена сума судового збору з урахуванням другої вимоги немайнового характеру становить (1409,60 грн. - 704,80 грн.)=704,80 грн.
Таким чином, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 704,80 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, рахунок отримувача - №31210206784008, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Відповідно до п.11 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем не надано до суду власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Однак надані докази, не підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, оскільки в оскаржуваних рішеннях відсутні вищезазначені адреси, за якими повинен відбутися демонтаж рекламних засобів.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.160, 161 а тому згідно з ч.1 ст.240 КАС України позивачу необхідно надати строк протягом п'яти днів, з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, ч. 14,15 ст. 171, 240, 241Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без руху.
Позивачеві в п'ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: адміністративний позов в новій редакції у відповідній кількості із зазначенням: - відомих номерів засобів зв'язку позивача та відповідача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; - яким чином оскаржувані рішення порушують його права, свободи та інтереси; належним чином завірені документи, що підтверджують особу позивача; належним чином завірені докази та документи на підтвердження фактичних обставин справи, у разі неможливості надання клопотання про витребування доказів; документ про сплату судового збору за подання позовної заяви за другу вимогу немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 704,8 грн.; - - письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 7 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160,161,172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса