ун. № 759/6597/16-ц
пр. № 2/759/238/18
27 квітня 2018 року о 15 год. 32 хв.Святошинрайонний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Величко Т.О.
при секретарі Забелі А.В.
за участі
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди,-
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10 травня 2016 рокуОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом доОСОБА_3 про стягнення шкоди.
Свої позовні вимоги ( а.с.210-215) мотивує тим, що ОСОБА_1, перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, в період з 09 лютого 2000 року по 06 вересня 2013 року. Згодом шлюб був офіційно розірваний Рішенням Святошинського районного суду від 06 вересня 2013 року.18 червня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва було прийнято рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 ( далі - позивач) до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про поділ спільної власності подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільної власності подружжя, виключення майна зі спільної сумісної власності та визначення майна особистою приватною власністю, яким основний і зустрічний позов задоволено, частково, зокрема:Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. № НОМЕР_1, що зареєстрований АДРЕСА_1, право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на наступне майно: На Ѕ частину автомобіля «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 чорного кольору. Визнано за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. № НОМЕР_2, що зареєстрована АДРЕСА_1, право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на наступне майно: На Ѕ частину автомобіля «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 чорного кольору.
Позивач зазначила, що на початку жовтня 2015 року, Позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_4, нібито ще весною 2014 року, здійснив (вдаваний) правочин по відчуженню автомобіля «LEXTJS- 470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 чорного кольору державний номер НОМЕР_5- на користь спільного знайомого ОСОБА_6.
Позивач зазначила, що згідно відповіді яка надійшла з Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві на запит Святошинського районного суду м Києва по даній справі, стало відомо про наступне:автомобіль «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 був придбаний відповідачем по справі ОСОБА_4 за біржовою угодою № 12/360 від 12.06.2010 року та зареєстрований/поставлений на облік 15.06.2010 року - при цьому було зазначено, що ОСОБА_5 має право керування даним автомобілем.Як виходить з облікової картки № НОМЕР_6 від 10.04.2014 року, автомобіль «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 було перереєстровано на нового власника ОСОБА_7 за довідкою-рахунком.Згідно даних облікової картки № 71715193 від 05.09.2015 року автомобіль «LEXUS- 470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 знятий з обліку ОСОБА_7 - для реалізації.Згідно даних облікової картки № 84791300 від 03.02.2016 року автомобіль «LEXUS- 470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 по Договору купівлі-продажу № 2157/8041 від 03.02.2016 року зареєстровано за ОСОБА_8.Отже, враховуючи факти викладені у відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві знаходять своє підтвердження факти викладені позивачкою ОСОБА_1 в позовній заяві на підтвердження своїх позовних вимог. Вказувала, що, що автомобіль «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 який був придбаний відповідачем по справі ОСОБА_4 під час шлюбу з позивачкою ОСОБА_1 і яка мала право керування даним автомобілем було відчужено за спрощеною процедурою на користь ОСОБА_7 10 квітня 2014 року - в той час, коли в Святошинському районному суді м. Києва розглядалась по суті цивільна справа про розподіл майна набутого під час шлюбу між ОСОБА_4 і ОСОБА_1
Позивач зазначила, що Згідно Висновку судової експертизи, призначеної Святошинським судом м. Києва по цивільній справі № 759/6597/16-ц дійсна (ринкова) вартість автомобіля марки «LEXUS», модель «LХ - 470» державний реєстраційний номер НОМЕР_7, без урахування пошкоджень отриманих під час ДТП, що сталося 02.08.2013 року, станом на момент відчуження (зміни власника) КТЗ 10.04.2014 року, складає 553 908 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісім) гривень. Відповідно вартість 1|2 частини автомобіля марки «LEXUS», модель «LХ - 470», що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 в рамках заявлених позовних вимог, складає 276 954 (двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні.
Ухвалою суду від 25.05.2016 року відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 22.12.2016 року по справі призначено авто товарознавчу експертизу. Ухвалою суду від 25.05.2017 року справу прийнято до провадження. Ухвалою суду від 16.01.2018 року позов залишено без руху. Ухвалою суду від 28.03.2018 року продовжено розгляд справи.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлений позов у повному обсязі та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся. Надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позову, вважає посилання позивача хибними, та просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, в період з 09 лютого 2000 року по 06 вересня 2013 року. Згодом шлюб був офіційно розірваний Рішенням Святошинського районного суду від 06 вересня 2013 року.
Судом встановлено, що 18 червня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва було прийнято рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 ( далі - позивач) до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про поділ спільної власності подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільної власності подружжя, виключення майна зі спільної сумісної власності та визначення майна особистою приватною власністю, яким основний і зустрічний позов задоволено, частково, зокрема: Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. № НОМЕР_1, що зареєстрований АДРЕСА_1, право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на наступне майно: На Ѕ частину автомобіля «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 чорного кольору. Визнано за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. № НОМЕР_2, що зареєстрована АДРЕСА_1, право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на наступне майно: На Ѕ частину автомобіля «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 чорного кольору. (а.с.21-25).
Судом встановлено, що згідно Висновку судової експертизи №1401/17-54, призначеної Святошинським судом м. Києва по цивільній справі № 759/6597/16-ц дійсна (ринкова) вартість автомобіля марки «LEXUS», модель «LХ - 470» державний реєстраційний номер НОМЕР_7, без урахування пошкоджень отриманих під час ДТП, що сталося 02.08.2013 року, станом на момент відчуження (зміни власника) КТЗ 10.04.2014 року, складає 553 908 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісім) гривень. (а.с.166-171).
Судом встановлено, що вартість 1/2 частини автомобіля марки «LEXUS», модель «LХ - 470», що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 в рамках заявлених позовних вимог, складає 276 954 (двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За статтею 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Судом встанволено, що відповідачем було проведено відчуження спірного транспортного засобу, який належить позивачу та відповідачу на праві спільної часткової власності, згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18.06.2014 року, без згоди позивача, а також відповідач не надав суду доказів про передачу позивачу грошової суми 1/2 частини вартості автомобіля.
Відповідно до ст.183 ЦК України автомобіль є неподільною річчю, оскільки його не можна поділити в натурі, без втрати її цільвого призначення.
Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України).
За змістом частини четвертої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (стаття 11 цього Кодексу) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Судом встановлено, що згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 8 червня 2014 року , визнано ідеальні частки спірного автомобіля по 1/2 кожному, відповідач провів відчуження транспртного засобу без згоди позивача та не сплати грошову компенсацію внаслідо продажу спірного транспортного засобу, а тому позов доведений та підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 3000 гривень судового збору.
Керуючись статтями 184, 215, 216, 220, 227 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 280-289 ЦПК України, суд,
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди - задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, відшкодування завданих збитків внаслідок неправомірного продажу автомобіля «LEXUS-470» 2006 р. випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 чорного кольору Ѕ частина яка належить позивачу в розмірі 276 954 (двісті сімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн..) 00 коп.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, понесені судові витрати в розмірі 3000 (три тисячі) грн..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: