про залишення позовної заяви без руху
10.05.2018 р. Справа № 914/829/18
Суддя Кітаєва С.Б., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітофарм-трейд», м.Івано-Франківськ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Савки Степана Ілліча, с.Оброшине Пустомитівського району Львівської області
про відшкодування шкоди. Ціна позову 10545,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітофарм-трейд» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Савки Степана Ілліча про відшкодування шкоди у розмірі 10545 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копій та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Враховуючи викладене, належним доказом відправлення відповідачеві (відповідачам) копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що в «Додатках» до позовної заяви а саме: в пункті №1 позивачем зазначено про долучення до позовної заяви «платіжного доручення про оплату судового збору в порядку та розмірі визначеному законодавством», в пункті №3 - «письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача(відповідачів) з таким частим предметом та з тих самих підстав; в пункті №9 - «копії довіреності представника». Проте, з опису вкладення до цінного листа вбачається, що позивачем не скеровано відповідачу вищезазначених додатків №1, №3, №9, які позивачем долучено до позовної заяви, яка поступила до Господарського суду Львівської області
Таким чином, позивач не виконав вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, оскільки належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивач в преамбулі позовної заяви просить відшкодувати шкоду у розмірі 10545,00 грн., проте в тексті позовної заяви просить про відшкодування 300 євро штрафу, що в еквіваленті по курсу НБУ на день пред'явлення претензії становить 10545,00 грн.
Судом зазначається, що під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст.ст. 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини.
Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
Відповідно до ст.. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вбачається зі змісту доданої до позовної заяви копії претензії, позивач просить відповідача відшкодувати завдані позивачу збитки у розмірі 300 євро), що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день пред'явлення претензії за кожен день прострочення доставки вантажу, починаючи з 24.12.2017р. становить 10545,00 грн.
Відтак, дослідивши матеріали позовної заяви, суд пропонує позивачу визначитись зі змістом позовних вимог, тобто яка правова природа коштів в сумі 10545,00 грн. вимогу про стягнення яких заявлено в позові.
Згідно зі п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У позовній заяві позивач зазначає, що ним скеровувалась на адресу відповідача претензія від 23.01.2018р., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення, проте доказів надіслання претензії (опису та квитанції) позивач до позовної заяви не додає, що суперечить вимогам п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Положеннями п.п.6,7,8,9 ч. 3 ст. 162 ГПК України унормовано, що позовна заява повинна містити:
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
Позовна заява не містись відомостей, передбачених у п.п.6,7 ч.3 ст.162 ГПК України; не містить переліку документів та інших доказів, що додають до заяви.
Позовна заява не містись відомостей, передбачених у п.п.6,7 ч.3 ст.162 ГПК України щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3 ст.162 ГПК України);
Позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітофарм-трейд» без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:
- надати суду, на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, документи (поштовий опис та фіскальний чек), які підтверджують відправлення відповідачу додатків до позовної заяви (№1 «платіжного доручення про оплату судового збору в порядку та розмірі визначеному законодавством», №3 - «письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача(відповідачів) з таким частим предметом та з тих самих підстав; №9 «копії довіреності представника»).
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.3 ст.162 ГПК України);
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7 ч.3 ст.162 ГПК України);
- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3 ст.162 ГПК України);
- відомостей про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи (п.9 ч.3 ст.162 ГПК України);
- надати суду, документи (поштовий опис та фіскальний чек), які підтверджують відправлення відповідачу претензія від 23.01.2018р.;
- визначення змісту позовних вимог про стягнення 10545,00 грн. (підстави, предмет, нормативне обгрунтування);
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою:://lv.arbitr.gov.ua
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015/.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили 10.05.2018 та оскарженню не підлягає.
Суддя Кітаєва С.Б.