14.05.2018 р. Справа № 914/1853/16
За заявою: Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів
про видачу дублікату виконавчого документа
по справі №914/1853/16
За позовом: Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Приватного підприємства “Софіт”, м. Львів
про стягнення заборгованості в розмірі 897763, 55 грн.
Суддя Н.Мороз
Представники:
Не викликались
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про видачу дублікату виконавчого документа по справі №914/1853/16 за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до Приватного підприємства «Софіт», м. Львів про стягнення заборгованості в розмірі 897 763, 55 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2016р. по справі №914/1853/16 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з приватного підприємства «Софіт» на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради - 897763,55 грн. заборгованості, а також 13 466, 46 грн. витрат по сплаті судового збору на користь Прокуратури Львівської області.
На виконання вказаного рішення, 03.10.2016р. Господарським судом Львівської області видано накази №914/1853/16 на примусове стягнення вищезазначених коштів. Накази дійсні для пред'явлення до виконання протягом одного року з моменту набрання рішенням законної сили тобто до 20.09.2017р. Рішення суду набрало законної сили 20.09.2016р., в апеляційному порядку не оскаржувалось.
15.12.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", відповідно до положень якого Господарський процесуальний кодекс України було викладено у новій редакції.
10.05.2018р. Франківський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області звернувся до Господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 03.10.2016р. по справі №914/1853/16 про стягнення з приватного підприємства «Софіт» на користь Прокуратури Львівської області витрат по сплаті судового збору в сумі 13 466, 46 грн., оскільки такий виконавчий документ втрачено при передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого, що підтверджується довідкою про втрату наказу господарського суду №52822309 від 11.04.2018р., виданою Франківським відділом державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області. До заяви заявником також додано акт про відсутність виконавчого документа від 11.04.2018р.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р. послався на практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно п.19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Як визначено у п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката). Дублікат наказу - це другий примірник виконавчого документа, що має ту саму силу, що й оригінал.
Відповідно до інформації, що міститься в наказі про стягнення коштів, наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 20.09.2017р.
Як вбачається з матеріалів заяви, стягувач подав наказ у виконавчу службу в межах строків, встановлених Законом для пред'явлення наказу до виконання, що вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2016р., відтак строк пред'явлення наказу до виконання закінчився тоді, коли останній перебував на виконанні у виконавчій службі, однак при передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого такий виконавчий документ втрачено, що підтверджується довідкою про втрату наказу господарського суду №52822309 від 11.04.2018р., виданою Франківським відділом державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області
У заяві про видачу дублікату наказу Франківський відділ ДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області також просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання, оскільки з метою його виконання, наказ потрібно скерувати за місцем реєстрації боржника - ПП «Софіт» (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 16, офіс 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Таким чином, поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання сприятиме забезпеченню стягувачу права на суд та забезпечуватиме виконання судового рішення у справі №914/1853/16. Зважаючи на зазначене, суд визнає причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання поважними і вважає, що такий строк підлягає поновленню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку заяву Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про видачу дублікату та поновлення строку пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 03.10.2016р. по справі №914/1853/16 про стягнення з приватного підприємства «Софіт» на користь Прокуратури Львівської області витрат по сплаті судового збору в сумі 13 466, 46 грн. задоволити.
Керуючись ст.ст. 18, 234, 326, 327, 329, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 11.04.2018р. про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задоволити.
2. Поновити пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 03.10.2016р. по справі №914/1853/16 про стягнення з приватного підприємства «Софіт» на користь Прокуратури Львівської області витрат по сплаті судового збору в сумі 13 466, 46 грн. до виконання. Визначити, що наказ Господарського суду Львівської області від 03.10.2016р. у справі №914/1853/16 дійсний для пред'явлення до виконання до14.05.2021р.
3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 03.10.2016р. по справі №914/1853/16 про стягнення з приватного підприємства «Софіт» на користь Прокуратури Львівської області витрат по сплаті судового збору в сумі 13 466, 46 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мороз Н.В.