вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.05.2018м. ДніпроСправа № 904/468/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю. за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення недобору провізної плати у розмірі 190 287, 12 грн.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 1785 від 26.10.2017
від відповідача - ОСОБА_2 довіреність №14-69 юр. від 05.03.2018
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості у сумі 190 287,12 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуг" № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп від 02.01.2008 року.
Ухвалою господарського суду від відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.03.2018 року.
03.03.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
В судовому засіданні 06.03.2018 року оголошувалась перерва до 27.03.2018 року.
20.03.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
27.03.2018 року позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.03.2018 року оголошено перерву до 28.03.2018 року.
Ухвалою господарського суду від 28.03.2018р. продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.04.2018 о 14:00 год.
04.04.2018р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення, за змістом яких відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин положення чинного законодавства про наслідки спливу позовної даності згідно ч.4 ст. 267 ЦК України та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
13.04.2018р. через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на заперечення, в якій останній зазначає, що строк позовної давності з урахуванням вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України має обраховуватись починаючи з дати виставлення вимоги про погодження сплати коштів, яка виставлена у відповідності до акту, із якого залізниці стали відомі суми недонарахованого тарифу.
Ухвалою господарського суду від 18.04.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні 03.05.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Взаємовідносини Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) з Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) регулюються договором №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп від 02.01.2008 про організацію ввезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно п.1.1. договору предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до п.2.1. договору вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.
Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 договору).
Для проведення розрахунків і обліку сплачених грошових коштів залізниця відкриває для вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду платника № 7848688 і коду вантажовідправника (вантажоодержувача) № 3437 (п. 2.3 договору).
На виконання умов договору залізниця протягом 2016-2017 р.р. здійснювала перевезення продукції ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у власних вагонах з додатковим обладнанням (знімним дахом), та після вивантаження повертала їх у порожньому стані відповідачу.
У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), крім спірних, з особового рахунку вантажовласника на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін. (п. 3.2 договору).
Договір укладено строком на 1 рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п. 8.4 договору)
Найменування ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було змінено на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" згідно рішення від 21.04.2011, сторони уклали додаткову угоду № 14 від 05.05.2011 до договору № ПР/ДН-2-07/138/1808/Нюп від 02.01.20108 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги".
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" було реорганізоване шляхом злиття з підприємствами залізничного транспорту, і на базі цих підприємств було утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", яке стало правонаступником цих підприємств.
20.01.2016 позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 35/32 з протоколом розбіжностей, відповідно до якої надалі стороною договору було визначено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Додаткова угода за згодою сторін набрала чинності з 01.12.2015.
Провізна плата за перевезення порожніх вагонів нараховувалась відповідно до п. 24.1 Розділу П "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317.
Вищезазначеним пунктом передбачено, що при перевезенні порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням, яке не входить до тари вагону, крім нарахованої за тарифною схемою 14 Розділу IV "Ставки плати за перевезення" плати за перевезення власного (орендованого) вагона, стягувалась додаткова плата, яка нараховувалась за тарифною схемою 1 цього розділу (базова ставка за 1 т при завантаженні вагона понад 72,5 т) множенням ставки за 1 тону на розрахункову масу обладнання. Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшувалась на 20 %.
Згідно п.4.6 Розділу П "Правила застосування тарифів" збірника тарифів для розрахунку плати за перевезення в окремому вагоні додаткового обладнання (перевізних пристосувань), які не включені до маси тари вагона, у тому числі багаторазових засобів пакетування, що належать відправникам і одержувачам, приймається маса, визначена за табл. 1 цього пункту на підставі округленої до повних тонн маси цього обладнання (перевізних пристосувань). Відповідно до цієї таблиці розрахункова маса обладнання універсального вагону до 12 т, визначається, як 10 т.
Наказом Міністерства інфраструктури України № 161 від 26.04.2016 до Збірника тарифів було внесено зміни, п. 24.1 Розділу П "Правила застосування тарифів" було викладено в новій редакції, відповідно до якої попередній порядок нарахування провізної плати зберігався тільки у випадках при перевезення порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням.
Так, нарахування плати за перевезення порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням мало здійснюватись за тарифною схемою 1 Розділу П "Правила застосування тарифів" збірника тарифів.
22.04.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено додаткову угоду № НЗ-1-18/89 до вищезазначеного договору на перевезення вантажів на особливих умовах.
Цим договором та угодою було передбачено, що при перевезенні порожніх вагонів із знімним обладнанням (знімним дахом) тариф має нараховуватись відповідно до п. 24.1 Розділу П "Правила застосування тарифів" збірника тарифів.
У квітні 2017 на адресу відповідача прибували порожні вагони з додатковим обладнанням (знімним дахом), що повертались на його адресу після вивантаження.
Нарахування провізної плати здійснювалось програмним забезпеченням АРМ ТВК у порядку, передбаченому п. 24.1 Розділу П "Правила застосування тарифів". До нарахованих сум також застосовувався коефіцієнт, встановлений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 № 161.
Провізна плата за перевезення порожніх власних універсальних вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) зі станцій Миколаїв-вантажний Одеської залізниці та Жовтнева Одеської залізниці до станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці в квітні 2017, яка була стягнута при відправленні по залізничним накладним №№ 40484198, 40484271, 40484255, 40484321, 40484297, 40471583, 40471567, 40505810, 40505802, 40432726, 40432759, 40440059, 40440174, 40440208, 40440141, 40440000, 40440018, 40440091, 40440083, 40440109, 40440133, 40440067, 40440034, 40440075, 40439978, 40439986, 40439994, 40434532, 40434540, 40434441, 40516726, 40516700, 40516684, 40516734, 40516650, 40516817, 40516742, 40516775, 40516643, 40516767, 40516833, 40515132, 40516676, 40516783, 40515041, 40515116, 40500670, 40523250, 40502049, 40527061, 40523201, 40523268, 40523284, 40500720, 40500738, 40525347,40515074, 40515082, 40515033,40515108, 40542425, 40538779, 40542920, 40538787, 40538795,40542938, 40538803, 40542367, 40538811, 40542417,40542441, всього 71 шт. - сполученням Миколаїв - вантажний Одеської залізниці до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
- залізнична накладні 40517864, 40535395 сполученням Одеса0порт - Кривий Ріг - Головний
- залізничні накладні №46994604, 46777702 сполученням зі станції Шмакове до станції Кривий Ріг - Головний.
За твердженням позивача, за вказаними залізничними накладними був виявлений недобір провізної плати під час ревізії, що проводилась ревізорами відділу комерційної роботи та маркетингу Криворізької дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", про що було складено відповідний акт від 03.08.2017р.
На підставі акту ревізії складений акт загальної форми №623 2від 07.08.2017р та здійснено розрахунок недобору провізної плати.
Позивач 15.11.2017р. направив на адресу відповідача лист з проханням надати дозвіл на списання з особового рахунку відповідача сум недоборів провізної плати.
Відповіді на вказаний лист відповідачем надано не було.
Позивач зазначає, що нарахування провізної плати здійснювалось програмним забезпеченням АРМ ТВК у порядку, передбаченому п. 24.1 Розділу П "Правила застосування тарифів". До нарахованих сум також застосовувався коефіцієнт, встановлений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016р. №161).
Позовні вимоги про стягнення безпідставно списаних з особового рахунку коштів в сумі 190 287,12грн., є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
В даному випадку правовідносини сторін врегульовано Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України (затвердженим Постановою КМ України від 06.04.1998 № 457), Правилами розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), затвердженими Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п. 6 розділу І Статуту залізниць накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з пунктом 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 (далі - правила) остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було узгоджено ціну договору як провізну плату, шляхом заповнення певних рядків накладної. Обставини справи свідчать, що перевезення здійснено, оплату проведено, зміни у встановленому порядку до залізничної накладної не вносилися.
В матеріалах справи відсутні докази того, що до провізних документів - спірних залізничних накладених вносилися зміни або складалися будь-які додатки до них.
ОСОБА_2 того, як вбачається зі спірних залізничних накладних, залізницею прийнято до перевезення вантажі із зазначенням у графі 23 "код вантажу" коду "421034".
Але, відповідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) в період після закінчення строку дії угоди №НЗ-1-18/89 від 22.04.2016р., мав застосовуватися код вантажу - "693176" який застосовується до знімного обладнання (турнікети, стійки, касети, призми, хлібні щити, стяжки, стропи, та ін.).
Відповідно до п. 3.3 Збірника тарифів па перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги при виявленні на станції призначення, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неясне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу з ініціативи станції (перевізника) або на вимогу одержувача шляхом унесення до перевізних документів у графі "найменування вантажу" під попереднім неточним і найменуванням уточненого найменування. Унесене до перевізних документів уточнене найменування завіряється підписами працівників станції (перевізника) та одержувача.
Таким чином, для добору тарифу за перевезення вантажів у випадку виявлення неправильно зазначеного коду необхідні обов'язкові умови: виявлення такого факту та внесення уточнюючих даних до перевізного документу.
З наведеного вбачається, що в даному випадку між позивачем та відповідачем було узгоджено ціну договору як провізну плату, шляхом заповнення певних рядків накладної. Обставини справи свідчать, що перевезення здійснено, оплату проведено, зміни у встановленому порядку до залізничної накладної не вносилися.
З урахуванням наведених обставин, на теперішній час у позивача відсутні підстави для донарахування та стягнення з відповідача недобору провізної плати у розмірі 190 287,12грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача стягнення недобору провізної плати у розмірі 190 287,12грн. задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, необхідно з'ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Судом встановлено, що в даній справі не було порушено право або охоронюваний законом інтерес Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". За наведених обставин, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Виходячи з викладеного, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позовних вимогах Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) про стягнення недобору провізної плати у розмірі 190 287,12 грн. - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.05.2018
Суддя ОСОБА_3