ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 травня 2018 року м. Київ № 826/990/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР 42098368)
проповернення безпідставно сплачених коштів,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просила зобов'язати відповідача повернути безпідставно сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 8927,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено у поверненні позивачу грошових коштів, помилково сплачених як пенсійний збір у розмірі 1 % від операції купівлі-продажу нерухомого майна під час нотаріального укладення договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2017, з огляду на те, що така квартира придбавалась позивачем вперше.
Представник відповідача надіслав до суду відзив, в якому заперечував проти позову, зазначивши, що органи Пенсійного фонду України не мають можливості перевірити факт придбання позивачем житла вперше. Крім того, представник відповідача зауважив, що у відповідача відсутні повноваження щодо повернення з бюджету коштів, сплачених з операції купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим, представник відповідача просив вимовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою від 22.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляд та відповідно до ч. 1 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Ухвалою суду від 14.05.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 203 здійснено заміну відповідача - Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР 42098368).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, 16.05.2017 між ОСОБА_1 (покупець) та АК «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Обрій» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сербіною Н.П. за реєстраційним номером № 534 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язаний передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
З матеріалів справи видно, що право приватної власності на вказану квартиру за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.05.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2, на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2017, серія та номер: 534.
При укладенні названого договору, згідно з вимогами п. 153 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), позивачем сплачено 8927,53 грн. пенсійного збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, підтвердженням чого є квитанція від 16.05.2017 № 55 на зазначену суму, про сплату позивачем на рахунок УДК СУ у Святошинському районі м. Києва 1 % за придбання нерухомого майна.
19.12.2017 позивач, вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений нею помилково, оскільки вперше придбавала житло, звернулася до відповідача із заявою про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 8927,53 грн.
За результатами розгляду зазначеної заяви листом від 04.01.2018 № 904/09 Правобережне ОУПФУ у м. Києві відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв'язку із відсутністю правових підстав для їх повернення, а також повідомив про право громадянина на звернення до суду з позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, позивач, вважаючи що порушено її права звернулася з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України (далі - БК України), Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР), Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740), Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43 (далі - Порядок № 43), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 № 1650/24182 (далі - Порядок № 787), Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 (далі - Положення № 460/2011), постановою Кабінету міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" (далі - Постанова № 106).
За приписами ст. 1 Закону № 400/97-ВР звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які вперше придбавають житло, зокрема, зазначають - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ і організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законом та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 8 ст. 2, п. 10 ст. 4 № 400/97-ВР об'єктом оподаткування для платників збору визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно встановлюються ставки збору на рівні 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Пунктами 151, 153 Порядку № 1740 визначено, що обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 % від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ і організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законом та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 45 БК України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до Порядку № 43 казначейське обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства) відповідно до законодавства. У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства, зокрема,: відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) та Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справлення надходжень до бюджету.
Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п. 8 Порядку № 787).
Отже, враховуючи викладені норми, суд зазначає, що справлення надходжень до бюджету пенсійного збору регулює орган Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим, відповідачем повинно бути подане відповідне подання про повернення коштів.
Разом з тим, відповідно до пп. 7 п. 4 Положення № 460/2011 казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У додатку до Постанови № 106 передбачено, що контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави до висновку, що для громадян, які придбавають житло вперше, законодавством регламентовано пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Більш того, законодавством України не визначено механізму перевірки відомостей про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження таких даних.
Так, на підтвердження обставин придбання житла вперше, позивач надала суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.05.2017 № 87226072, згідно з якою позивачу на праві приватної власності належить квартира, що була предметом договору купівлі-продажу від 16.05.2017, серія та номер: 534.
Між тим, зазначені обставини не можуть бути правовою підставою для позбавлення особи її прав на повернення помилково або надміру сплачених нею коштів, що були зараховані до бюджету, та покладення на неї додаткового тягаря зі сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування при придбанні житла вперше за наявності вищезазначеної законодавчо регламентованої пільги.
Разом з тим, суд звертає увагу, що таке повернення здійснюється органами казначейства України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Тобто, передумовою для повернення коштів органами державної казначейської служби з бюджету, які були помилково або надміру сплачені з операції купівлі-продажу квартири, є подання органів Пенсійного фонду України про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у відповідному розмірі.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом, як вже було зазначено раніше, є Пенсійний фонд України, то саме на нього та його територіальні органи покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність можливості в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання такої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність можливості у Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити обставини придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому, суд враховує загальну правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia, «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v.The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv.Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v.Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
В той же час, способом захисту особи від порушень є, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень до вчинення відповідних дій.
З урахуванням конституційного положення про поділ влади (ст. 6 Конституції України), судове рішення, за загальним правилом, не може бути актом, який замінює рішення чи дію, які за законом повинні бути вчинені відповідним органом виконавчої влади.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 826/23087/15 (провадження К/9901/1783/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає також за необхідне зазначити, що вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції з купівлі-продажу квартири є способом захисту, який не узгоджується з встановленим законом порядком та способом дій відповідних органів державної влади.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.
Разом з тим, ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на те, що судом встановлено порушення прав позивача, а обраний ним неправильний спосіб захисту не може бути підставою для відмови у судовому захисті.
В той же час, для повного захисту прав, про захист яких позивач просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати належний спосіб захисту шляхом зобов'язання відповідача сформувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України в місті Києва подання про повернення позивачу сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача щодо первинного придбання нею житла та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували відсутність у позивача права на пільгу у вигляді звільнення від сплати вказаного збору у зв'язку з придбанням житла вперше.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. сформувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України в місті Києва подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8927,53 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) сформувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України в місті Києва подання про повернення ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8927,53 грн. (вісім тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень 53 копійки), сплаченого згідно квитанції від 16.05.2017 № 55.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін