нп 2/490/1434/2018 Справа № 490/11307/17
Центральний районний суд м. Миколаєва
24 квітня 2018 р. Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Янкевич В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів, третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення їх батьківських прав відносно нього - їхнього сина: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по його вихованню. Байдуже ставлення відповідачів до своїх батьківських обов'язків та його долі змусило його звернутися до суду з даним позовом.
Окрім того, позивач просив встановити над ним піклування та призначити опікуном його бабусю ОСОБА_4, а також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аліменти у розмірі по ? частки від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на користь ОСОБА_4 на його утримання до досягнення ним повноліття.
Позивач просила про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.
Представник третьої особи Служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради надала заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримала висновок органу опіки та піклування 11.12.2017 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та встановлення піклування над неповнолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи у її відсутності та вважала позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, надав заяву, посвідчену приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Юрловою Т.Г. за реєстровим №337, в якій дав згоду на позбавлення його батьківських праві відносно сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та просив слухати справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Судом ухвалено про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Обставини справи встановлені судом.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Батько дитини - ОСОБА_2 надав заяву від 30.08.2017 року, посвідчену приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Юрловою Т.Г. за реєстровим №337, в якій дав згоду на позбавлення його батьківських праві відносно сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4
Згідно довідки Центрального відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області від 27.11.2017 року, місцезнаходження матері дитини ОСОБА_3 не встановлено.
На даний час тягар утримання дитини покладений на бабусю дитини - ОСОБА_4
Як вбачається із характеристики Миколаївського муніципального колегіума ім. В.Д. Чайки, виданої на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, за сім років навчання батьки ніколи не цікавились навчанням дитини, не відвідували батьківських зборів, не спілкувалися з вчителями. Навчанням та успіхами дитини цікавилася бабуся по лінії батька - ОСОБА_4
Згідно інформації КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» лікуванням позивача займалася бабуся, жодних контактів з батьками лікарі не мали.
Як вбачається з довідки Дошкільного навчального закладу №52 м. Миколаєва, який відвідував позивач, його до дитячого садочка водили дідусь та бабуся. Батьків дитини вихователі не бачили.
Згідно статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Орган опіки та піклування, виконком Миколаївської міської ради надав до суду Висновок від 11.12.2017 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6, ОСОБА_3 та встановлення піклування нд неповнолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків у відношенні малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з чим, суд вважає обґрунтованими в цій частині вимоги позивача та можливим позбавити ОСОБА_6, ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4
Статтею 58 ЦК України та статтею 243 СК України передбачено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст.55 ЦК України).
У відповідності до ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
На підставі ст. 60 ч. 4 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Позивач просить призначити піклувальником його бабусю ОСОБА_4
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є бабусею малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з якою без реєстрації мешкає малолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4
З наданих до суду доказів вбачається, що ОСОБА_4 характеризується позитивно, житлом забезпечена, до кримінальної відповідальності не притягувалася. Протипоказань за станом здоров'я щодо призначення її опікуном не має. Створила всі умови, необхідні для проживання, повноцінного виховання та утримання малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 З правами та обов'язками опікуна ознайомлена.
Орган опіки та піклування, виконком Миколаївської міської ради надав до суду Висновок від 11.12.2017 року вважає за доцільне призначити ОСОБА_4, піклувальником над її ж малолітнім онуком ОСОБА_1
04.12.2017 року відповідач ОСОБА_3 надала заяву, якою надала згоду на призначення її матері ОСОБА_4 піклувальником над онуком - ОСОБА_1
За таких підстав суд вважає, що ОСОБА_4, може бути призначена піклувальником над малолітнім ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки вона може забезпечити необхідні умови утримання та виховання, що буде відповідати інтересам дитини.
В частині позовних вимог про стягнення аліментів на дитину, суд встановив наступне.
Згідно з вищевказаними встановленими обставинами вбачається, що відповідачі не надають матеріальну допомогу на утримання сина.
Частинами 2, 3 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно зі ст. 180, ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню, а саме підлягає стягненню з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі по 1/4 частці від заробітку (доходу) кожного з відповідачів, щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.12.2017 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за цією позовною заявою за вимогами про позбавлення батьківських прав та призначення опікуном не стягувався.
З урахуванням вищевикладеного, з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір з кожного в сумі по 352,40 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, ст.ст. 164 п. 2 ч.1, 165, 166, 180-182, 243, 244, 247, 249 СК України, ст. 58, 60, 63 ЦК України, суд,
Позов - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити над малолітньою дитиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, опіку та призначити його опікуном - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.12.2017 до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.12.2017 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі по 352,40 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2018 року
Суддя Н.П. Черенкова