11.05.2018
Справа №489/6128/17
Провадження №2/489/939/18
11 травня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Животовою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу посилаючись на те, що фактично сімейні відносини припинені з 2017 року, у зв'язку з різними поглядами на життя, при яких продовження сімейних відносин є неможливим.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Судом ухвалено провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Шлюб між сторонами зареєстрований 23 вересня 2016 року Інгульським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що зроблено актовий запис № 599 від 23 вересня 2016 року.
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Згідно витягу з кримінального провадження № 12017150040006141, відносно відповідача порушено кримінальну справу за ст.. 185 ч. 1 КК України, у зв'язку з чим позивачу невідоме місце перебування відповідача та засоби зв'язку.
У зв'язку з чим, до відділу РАЦСу сторони не зверталися з заявою про розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Вище викладені вимоги законодавства регламентовані також ст. 112 Сімейного кодексу України.
Згідно із ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
За змістом ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Приймаючи до уваги, що сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, на даний час проживають окремо, причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, позов підлягає задоволенню.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року визначено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності з ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
На підставі ст. ст. 105, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 200, 206, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, 23 вересня 2016 року Інгульським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що зроблено актовий запис № 599 від 23 вересня 2016 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - розірвати.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «11» травня 2018 року.