вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.05.2018м. ДніпроСправа № 904/205/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.
за участю секретаря судового засідання Кутяєва В.С.
За позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ", м. Маріуполь, Донецька область
до Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення 3% річних та пені за договором поставки
Представники:
від позивача: Чайкіна К.О., дов. №09-18/6297 від 29.01.2018р.
від відповідача: Данканич Є.І., дов. №229-4016 від 22.04.2011р.
від відповідача: Бойко Н.Л., дов. №05-4016 від 03.01.2018р.
У січні 2018р. Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про стягнення пені у розмірі 1 181 145,56грн., інфляційних у розмірі 639 471,20грн., 3% річних у розмірі 127 662,63грн.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача встановленого строку оплати товару, передбаченого договором поставки №012/16-33/1605332 від 16.11.2016р.
Ухвалою суду від 22.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.02.2018р.
Ухвалою суду від 06.02.2018р. відкладено підготовче засідання на 22.02.2018р.
19.02.2018р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що відповідно до копії скріншоту направлення електронною поштою рахунків №91305914, №91305915, №91305916, №91305917, №91305918 останні були направлені йому 10.01.2017р., а не 07.12.2016р., у зв"язку з чим позивачем неправильно визначено період прострочки оплати за цими рахунками. Крім того, відповідно до умов Специфікації до договору вартість товару визначалась у гривні за курсом НБУ, яка діяла на дату оплати. Таким чином, застосування розрахунку інфляційних позивачем є недоречним та безпідставним.
22.02.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 27.03.2018р.
06.03.2018р. відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру пені на 50% у зв"язку зі скрутним фінансовим становищем. До того ж, зобов'язання з оплати виконані у повному обсязі, періоди прострочення оплати є невеликими, відсутні відомості щодо понесення позивачем у зв"язку з простроченням оплати збитків понад суми, на які він нараховує пеню.
26.03.2018р. позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що спірні рахунки надіслані відповідачу 07.12.2016р., що підтверджується скріншотом електронної пошти позивача. Позивач, регулярно здійснюючи великий обсяг поставок на адресу відповідача, за всіма поставками систематично здійснював направлення рахунків електронною поштою не пізніше п"яти днів після здійснення поставки. Наданий відповідачем скріншот електронної пошти про направлення йому спірних рахунків 10.01.2017р. жодним чином не спростовує факту направлення позивачем цих рахунків електронною поштою 07.12.2016р., тому контррозрахунок відповідача є необгрунтованим. Крім того, позивач просив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені, вважаючи його необгрунтованим.
26.03.2018р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 181 145,56грн. та 3% річних у розмірі 127 662,63грн. Також позивач просив суд повернути йому з Державного бюджету України суму переплаченого судового збору у розмірі 9 592,07грн.
27.03.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2018р.
11.04.2018р. від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що 07.12.2017р. на його електронну адресу дійсно надійшов документ із назвою «img-Z07130548-010011043055-0000009214-1612071305.pdf», але під цією назвою були надані інші рахунки. Щодо спірних рахунків, то їх скріншоти надані лише 10.01.2017р. під назвою «img-Z071142932-010011043055-0000009225-1612071429.pdf». Тобто у документі під назвою «img-Z07130548-010011043055-0000009214-1612071305.pdf» виконавцем була помилково зазначена тема вкладення.
Ухвалою суду від 12.04.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.05.2018р.
07.05.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
16.11.2016р. між Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (покупець) укладено договір поставки №012/16-33/1605332.
Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію коксохімічного виробництва (далі - товар) відповідно до сортаменту, якості, строків, в об'ємі, за цінами та на умовах, передбачених Специфікаціями до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити на умовах договору. Витрати на перевезення (залізн. тариф) товару від пункту відправлення до пункту призначення покладаються на покупця.
Відповідно до п.2.1. договору постачальник зобов'язується, зокрема:
- здійснити поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до договору, на умовах FСА залізнична станція відправлення (згідно правил ІНКОТРЕМС-2000), що підтверджується залізничними накладними (квитанціями), якщо інші умови поставки не визначені специфікаціями до цього договору. Моментом поставки (дата поставки) товару вважається дата штемпеля (електронного підпису) станції Сартана на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів), якщо інше не передбачене базисними умовами поставки, узгодженими сторонами у специфікації. Моментом виконання зобов"язання з поставки (дата поставки) товару вважається дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршруту або групу вагонів), якщо інше не передбачено базисними умовами поставки, узгодженими сторонами у специфікації;
- повідомляти покупця про здійснені поставки товару протягом 1 (одного) робочого дня, а також протягом 5-ти днів (але не пізніше 3-го банківського дня місяця, наступного за розрахунковим періодом) з моменту поставки надати покупцю (його представнику) такі документи: сертифікат якості (1 оригінал); рахунок-фактуру на відвантажений товар (1 оригінал державною мовою); акт приймання-передачі продукції (2 оригінала державною мовою); копії залізничних квитанцій (накладних), завірених печаткою вантажовідправника (1 оригінал). Оригінали та копії цих документів передаються покупцю поштою (або службою кур"єрської доставки).
За п.2.7. договору постачальник вважається таким, що виконав свої зобов"язання з поставки товару з моменту передачі його у розпорядження транспортної організації (перевізнику) у місце передачі згідно п.2.1. договору. При цьому із зазначеного моменту (відтиск штемпеля на залізничній накладній станції відправлення) від постачальника покупцю переходить право власності на товар, а також всі ризики, пов"язані з втратою та пошкодженням товару.
Згідно п.3.1. договору ціна товару за одиницю та за позиціями вказується у специфікаціях до договору.
Специфікацією №1 від 24.11.2016р. сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, загальну вартість, умови та строк поставки, умови оплати.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач на виконання умов договору та Специфікації №1 від 24.11.2016р. здійснив на адресу відповідача поставку товару, що підтверджується залізничними накладними, сертифікатами якості, які знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно п.2.2. договору покупець зобов'язується оплатити вартість товару на умовах, визначених у договорі.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що покупець оплачує кожну партію поставленого товару протягом 30 банківських днів після отримання сканованих копій рахунків та податкових накладних електронною поштою або шляхом засобів факсимільного зв'язку, але не пізніше дати направлення рахунку поштою (чи службою кур'єрської доставки) або представником покупця під розпис. Моментом отримання рахунку для оплати покупцем є дата відправки електронного повідомлення на адресу osit@nzf.com.uа або дата відправлення повідомлення факсимільним зв'язком на номер 0566-654-403.
Згідно п.3.4. договору покупець розраховується з постачальником за товар у грошовій формі. Оплата здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.5. договору).
Специфікацією №1 від 24.11.2016р. визначені умови оплати поставленої продукції: оплата узгодженої сторонами кількості товару, що постачається згідно цієї специфікації, проводиться протягом 30 (тридцяти) банківських днів після відправлення покупцю сканованих копій рахунків електронною поштою або засобами факсимільного зв'язку. Покупець здійснює оплату за отриманий товар виходячи з перерахунку базової ціни в доларовому еквіваленті в національній валюті України за офіційним курсом НБУ UAH/USD на дату здійснення такого платежу (платежів), передбачених умовами специфікації до договору.
Як вбачається з матеріалів справи, за поставлений на підставі Специфікації №1 від 24.11.2016р. товар на адресу відповідача позивачем були виставлені і спрямовані електронною поштою рахунки:
- №91301836 від 27.11.2016р. на суму 566 097,59грн. (дата направлення рахунку 30.11.2016р., строк оплати 13.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91301878 від 28.11.2016р. на суму 174 989,89грн. (дата направлення рахунку 30.11.2016р., строк оплати 13.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302012 від 25.11.2016р. на суму 187 339,40грн. (дата направлення рахунку 30.11.2016р., строк оплати 13.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302018 від 27.11.2016р. на суму 730 606,92грн. (дата направлення рахунку 30.11.2016р., строк оплати 13.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302033 від 28.11.2016р. на суму 365 889,42грн. (дата направлення рахунку 30.11.2016р., строк оплати 13.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302036 від 29.11.2016р. на суму 550 843,12грн. (дата направлення рахунку 30.11.2016р., строк оплати 13.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302039 від 29.11.2016р. на суму 489 150,04грн. (дата направлення рахунку 30.11.2016р., строк оплати 13.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302566 від 30.11.2016р. на суму 197 802,95грн. (дата направлення рахунку 01.12.2016р., строк оплати 16.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302585 від 30.11.2016р. на суму 1 161 495,90грн. (дата направлення рахунку 01.12.2016р., строк оплати 16.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302586 від 30.11.2016р. на суму 363 043,33грн. (дата направлення рахунку 01.12.2016р., строк оплати 16.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91302615 від 30.11.2016р. на суму 187 674,23грн. (дата направлення рахунку 01.12.2016р., строк оплати 16.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305779 від 01.12.2016р. на суму 539 019,08грн. (дата направлення рахунку 06.12.2016р., строк оплати 19.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305780 від 02.12.2016р. на суму 371 603,33грн. (дата направлення рахунку 06.12.2016р., строк оплати 19.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305781 від 02.12.2016р. на суму 915 560,63грн. (дата направлення рахунку 06.12.2016р., строк оплати 19.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305782 від 04.12.2016р. на суму 193 827,11грн. (дата направлення рахунку 06.12.2016р., строк оплати 19.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305877 від 04.12.2016р. на суму 1 473 058,57грн. (дата направлення рахунку 07.12.2016р., строк оплати 20.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305878 від 05.12.2016р. на суму 805 902,62грн. (дата направлення рахунку 07.12.2016р., строк оплати 20.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305914 від 01.12.2016р. на суму 641 122,63грн. (дата направлення рахунку 07.12.2016р., строк оплати 20.01.2017р., оплачено 15.05.2017р.);
- №91305915 від 01.12.2016р. на суму 339 688,69грн. (дата направлення рахунку 07.12.2016р., строк оплати 20.01.2017р., оплачено 15.05.2017р.);
- №91305916 від 02.12.2016р. на суму 843 445,84грн. (дата направлення рахунку 07.12.2016р., строк оплати 20.01.2017р., оплачено 15.05.2017р.);
- №91305917 від 02.12.2016р. на суму 1 524 120,67грн. (дата направлення рахунку 07.12.2016р., строк оплати 20.01.2017р., оплачено 15.05.2017р.);
- №91305918 від 03.12.2016р. на суму 1 270 191,25грн. (дата направлення рахунку 07.12.2016р., строк оплати 20.01.2017р., оплачено 15.05.2017р.);
- №91305942 від 06.12.2016р. на суму 552 244,38грн. (дата направлення рахунку 08.12.2016р., строк оплати 23.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305948 від 05.12.2016р. на суму 387 379,50грн. (дата направлення рахунку 08.12.2016р., строк оплати 23.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91305951 від 07.12.2016р. на суму 581 647,81грн. (дата направлення рахунку 08.12.2016р., строк оплати 23.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91306043 від 08.12.2016р. на суму 192 236,34грн. (дата направлення рахунку 09.12.2016р., строк оплати 24.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.);
- №91306044 від 08.12.2016р. на суму 542 472,58грн. (дата направлення рахунку 09.12.2016р., строк оплати 24.01.2017р., оплачено 18.04.2017р.).
За ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач в порушення умов договору не виконав у повному обсязі своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати поставки товару, внаслідок чого зі сторони відповідача мало місце прострочення оплати отриманого за Специфікацією №1 від 24.11.2016р. товару.
Враховуючи прострочення відповідачем оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача пені у розмірі 1 181 145,56грн. та 3% річних у розмірі 127 662,63грн.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Видом неустойки є пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У випадку прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику від вартості неоплаченого товару пеню за кожен день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період виникнення прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочки (п.8.2 договору).
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 14.01.2017р. по 17.04.2017р. у розмірі 1 181 145,56грн. за кожним рахунком окремо.
Господарський суд, перерахувавши пеню за загальний період з 14.01.2017р. по 17.04.2017р., встановив, що вона складає 1 181 145,54грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 14.01.2017р. по 17.04.2017р. у розмірі 127 662,63грн. за кожним рахунком окремо.
Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим 3% річних у розмірі 127 662,63грн. підлягають до стягнення.
Суд зазначає, що наданий відповідачем скріншот електронної пошти про направлення йому 10.01.2017р. рахунків №91305914, №91305915, №91305916, №91305917, №91305918 жодним чином не спростовує факту направлення позивачем цих рахунків електронною поштою 07.12.2016р.
06.03.2018р. відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру пені на 50% у зв"язку зі скрутним фінансовим становищем. До того ж, зобов'язання з оплати виконані у повному обсязі, періоди прострочення оплати є невеликими, відсутні відомості щодо понесення позивачем у зв"язку з простроченням оплати збитків понад суми, на які він нараховує пеню.
Позивач заперечував проти задоволення даного клопотання, вважаючи його необгрунтованим.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Неустойка як засіб розумного стимулювання виконання основного грошового зобов"язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи значний розмір пені, а також повну оплату відповідачем отриманого товару, період прострочення оплати за який незначний, беручи до уваги те, що окрім пені позивач нараховує 3% річних, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 30% та стягнути пеню у розмірі 826 801,88грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача пені у розмірі 826 801,88грн. та 3% річних у розмірі 127 662,63грн., в іншій частині позову слід відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про повернення йому з Державного бюджету України суми переплаченого судового збору у розмірі 9 592,07грн.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00186520) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00191158) пеню у розмірі 826 801,88грн. (вісімсот двадцять шість тисяч вісімсот одна грн. 88коп.), 3% річних у розмірі 127 662,63грн. (сто двадцять сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 63коп.) та 19 632,12грн. (дев"ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві грн. 12коп.) судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9 592,07грн., про що винести ухвалу.
Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 11.05.2018р.
Суддя В.І. Петрова