Рішення від 02.05.2018 по справі 904/383/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018м. ДніпроСправа № 904/383/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Якубович А.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна 11)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (49070, м.Дніпро, вул.Мечникова 10Б)

про порушення строків поставки товару та стягнення штрафу у розмірі 21 792,00 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод Феросплавів" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" про стягнення штрафу за порушення строків поставки товару у розмірі 21792,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №134 від 23.01.2017р. у частині прострочення строків поставки товару.

Ухвалою суду від 06.02.18 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Розгляд призначено на 06.03.18р.

06.03.2018р. відповідач подав до господарського суду Дніпропетровської області відзив від 06.03.2018р. № б/н в якому проти позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що поставка редуктора була ним виконана у строк, визначений договором. Актом приймання продукції по якості та комплектності №1773 від 04.08.2017 підтверджується невідповідність редуктора умовам договору, однак тільки 27.08.2017, через 23 календарних дні редуктор було повернуто на його підприємство на доопрацьовування. Крім того, позивачем не вказано за який період нарахований штраф.

Ухвалою суду від 06.03.18 підготовче засідання відкладено на 05.04.2018.

20.03.18р. від позивача надійшла до господарського суду Дніпропетровської області відповідь на відзив на позовну заяву №18-226 від 15.03.18р. У відповіді на відзив на позовну заяву позивач посилається на те, що відповідач протягом 20 календарних днів до 24.08.2017 зобов'язаний був самостійно своїми силами і за свій рахунок замінити редуктор. Таким чином, строки постачання товару були порушені саме відповідачем. Крім того, для вирішення питання щодо сплати штрафу позивач направив відповідачу претензію №18-226 від 22.11.2017. Факт направлення претензії підтверджується поштовою квитанцією №5739 від 29.11.2017 та описом вкладення.

30.03.18р. від відповідача до господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 28.03.2018, в яких відповідач вказує на те, що редуктор був вивезений його підприємством після узгодження дати вивозу і оформлення відповідних документів, відповідними службами позивача.

25.04.2018р. від позивача надійшла до господарського суду Дніпропетровської області відповідь на заперечення від 19.04.2018р. №18-226. Позивач зазначає, що його підприємство надало дозвіл на вивезення товару 15.08.2017р., що підтверджується Реєстром на вивіз ТМЦ не пройдених вхідний контроль № 4 від 08.08.2017р., зареєстрований за № 543/65-17 від 15.08.2017р., і, лише 21.08.2017р. відповідач здійснив вивезення товару з його території своїм автотранспортом, що підтверджується Реєстром на вивіз ТМЦ не пройшовши вхідний контроль № 4 від 08.08.2017р., зареєстрований за № 543/65-17 від 15.08.2017р. та записом за 21.08.2017р. у Книзі обліку вивезених винесених ТМЦ. Отже, якщо взяти до увагу обставини та строки заміни товару (20 календарних днів), згідно умов договору, то відповідач повинен був поставити товар до 05.09.2017р. Але товар після заміни було поставлено його підприємству лише 08.09.2017р. (порушення терміну поставки 3 дні).

Ухвалою суду від 05.04.2018 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 27.04.2018.

До господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 20.04.2018, у зв'язку з відрядженням.

Ухвалою суду від 27.04.2018 розгляд справи відкладено на 02.05.2018.

Представник позивача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, повідомлений належним чином.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представники сторін були присутні у судовому засіданні 05.04.2018 та повідомлені належним чином про дату, час і місце наступного судового засідання.

Таким чином, сторони повідомлені належним чином.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 02.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (покупець) та відповідачем ( постачальник) укладено договір поставки №134 від 23.01.17( договір). Згідно предмету договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010) (правила ІНКОТЕРМС). Згідно п. 3.2 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві у строки, визначені п.3.3 цього договору. Пунктом 3.3 договору визначено, що поставка товару здійснюється згідно п.3.1 даного договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у додатку (специфікації) до цього договору. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за письмовою згодою покупця.

Відповідно до п. 12.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.08, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Додатковою угодою №2 від 30.03.2017(а.с.15) у п. 3 сторонами визначено строк поставки товару: на протязі 75 календарних днів від дати відкриття акредитиву з правом дострокової поставки.

Заява про відкриття документарного акредитива №IV-II-4/27 відкрита 26.04.2017. Тобто, відповідач зобов'язаний поставити позивачу продукцію у строк по 10.07.2017 включно.

Поставка редуктора Ц2У-400К-25-22-У2 на суму 54 480,00 грн. з ПДВ, була проведена 18.07.2017р.

Відповідно до п. 6.3 договору, приймання товару за якістю здійснюється відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.196бр. № П-7 із змінами і доповненнями.

Згідно п. 6.5 договору, «протягом 3(трьох) календарних днів з моменту прибуття Постачальника або його представника за довіреністю, Сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності кількості, якості, асортименті та інших характеристик поставленого Товару умовам Договору, Постачальник зобов'язується своїми силами, / за свій рахунок замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам Товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам, відремонтувати, або іншим способом усунути недоліки, або ж додатково поставити відсутню кількість Товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання акту. Транспортні витрати по заміні Товару покладаються на Постачальника».

В ході комісійної приймання редуктор був забракований, складено Акт приймання валів та редуктора по якості та комплектності № 1686 від 28.07.2017р.( а.с.17).

04.08.2017р. було проведено спільне приймання товару з Постачальником, за участю директора ТОВ «ІТС», за результатами якої було складено Акт приймання продукції по якості та комплектності № 1773 від 04.08.2017р.(а.с.18).

21.08.2017р. редуктор було повернуто Постачальнику.

Вдруге редуктор був поставлений на завод після доопрацювання. Факт поставки підтверджується видатковою накладною № 809/С1 від 08.09.2017р. та Актом повторного приймання редуктора за якістю та комплектності № 2042 від 12.09.2017р.(а.с.19-20).

Пунктом 4 додаткової угоди №2 від 30.03.2017 визначено, що датою поставки вважати дату акту приймання - передачі товару за кількістю, якістю та комплектністю.

Отже, датою поставки є 12.09.2017. Таким чином, відповідачем здійснено поставку з простроченням строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (ч.7 ст. 269 ГК України).

Згідно п. 10.3 Договору, у разі Порушення строків поставки Товару згідно даного Договору Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день простроченого. У разі продовження такого прострочені більше 10-ти календарних днів Постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару.».

За своєю суттю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день простроченого є пенею.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 11.07.2017по 08.09.2017 з наступного розрахунку:

60 днів х 272,40 грн. (0,5%) =16 344,00 грн.

Крім того, позивачем за явлено до стягнення суму штрафу у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару :

54 480,00грн./100% х (10%)=5448,00 грн.

А всього: 16 344,00 грн. + 5 448,00 грн. = 21 792,00 грн.

Розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, підлягає задоволенню.

Слід зазначити, заперечення відповідача що він не отримував претензію щодо прострочки та сплати штрафу є безпідставним, оскільки матеріали справи містять докази надсилання на його адресу претензії від 22.11.2017 за № 18-226 (а.с.57-58). Крім того, надіслання претензії є необов'язковою умовою, оскільки штраф за прострочення доставки вантажу передбачений умовами договору.

Європейський суд з прав людини у справі “Мантованеллі” проти Франції” звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод” є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з'ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу в розмірі 21 792,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (49070, м. Дніпро, вул. Мечникова, 10Б, код 30004231) пеню у розмірі 16 344,00 грн. та штраф у розмірі 54448,00 грн. та 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.05.2018

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
73924871
Наступний документ
73924874
Інформація про рішення:
№ рішення: 73924873
№ справи: 904/383/18
Дата рішення: 02.05.2018
Дата публікації: 15.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію