11 травня 2018 року справа № П/811/891/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участі секретаря судового засідання - Толстової О.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Попович С.М.
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3,
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача - Фермерське господарство "Південне"
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вкладену в листі від 13.09.2017 року №Д-17948/0-12116/0/6-17;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2,00га, що розміщена на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області у власність для ведення особистого селянського господарства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач з надуманих, необґрунтованих та непередбачених законом підстав відмовив йому у затверджені проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. При цьому позивач наголошує на тому, що ним виконано всі вимоги передбачені законодавством для затвердження проекту землеустрою. Також позивач зазначає, що дії відповідача є протиправними, тому просив суд зобов'язати відповідача затвердити проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року відкрито провадження за правилами спрощеного (письмового) провадження (а.с.1).
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
У встановлений судом строк відповідачем надіслано суду відзив на адміністративний позов, в якому останній просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У відзиві вказав, що земельна ділянка, на яку позивач подає до Головного управління заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, відноситься до масиву з кадастровим номером НОМЕР_2, що відведений у користування ФГ "Південне", а тому позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством (а.с.50-52).
Ухвалою суду від 18.04.2018 р. у справі було залучено Фермерське господарство "Південне" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.67). Клопотань чи заяв до суду не надав, правом на подання до суду письмових пояснень не скористався.
На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 11.05.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено у строк до 16 травня 2018 р., про що повідомлено учасників судового процесу під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
На виконання наказу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 15.06.2017 року №11-5265/14-17-СГ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою"(а.с.16), між ОСОБА_3 та ДП "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №2589 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває у запасі, громадянці ОСОБА_3 у власність для ведення особистого селянського господарства.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває у запасі, ОСОБА_3, загальною площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - А.01.03) за межами населених пунктів на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області виготовлено в повному обсязі та перевірено посадовими особами 30.08.2017 року (а.с.7-39).
Відповідно до висновку експертів державної експертизи землевпорядної документації від 10.08.2017 р. №1282 вбачається, що об'єкт державної землевпорядної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, позитивно оцінюється та погоджується (а.с.34).
В подальшому, ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про затвердження вищевказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
До вказаної заяви позивачем додані: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку.
За результатами розгляду заяви позивача, листом від 13.09.2017 року №Д-17948/0-12116/0/6-17 було повідомлено про відсутність у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області правових підстав для задоволення даної заяви, зазначивши, що відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" складовими частинами проекту землеустрою є письмова згода землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду. Натомість відповідно до поданого проекту землеустрою відповідачем встановлено відсутність вищевказаних документів (а.с.40).
Додатково відповідач у вищевказаному листі повідомив позивача, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч.5 ст.116 Земельного кодексу України) (а.с.40).
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
З аналізу статті 186 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Судом встановлено, що Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлений ДП "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на замовлення позивача, та з яким останній звернувся до відповідача включає: пояснювальну записку; завдання на розроблення проекту землеустрою; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (журнали, абриси, роздруківки показань геодезичних приборів); відомості про обчислення площі земельної ділянки; акт приймання передачі межових знаків на зберігання; перелік обмежень у використанні земельних ділянок (план меж зон обмежень (обтяжень); викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); матеріали погодження проекту землеустрою (висновок територіального органу Держгеокадастру); та додаткові матеріали (замовлення на виконання робіт; правовстановлюючі документи громадян, юридичних осіб, яким відводяться земельні ділянки) (а.с.7-39).
Із матеріалів проектної документації судом встановлено, що земельній ділянці щодо якої позивач просить відповідача затвердити проект землеустрою про відведення її у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3, про що міститься відповідний запис в Державному земельному кадастрі (а.с.21-22,35-37).
Як вбачається з матеріалів справи проект землеустрою проект землеустрою погоджений відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 10.08.2017 № 1282 (а.с.34).
Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
Незважаючи на викладене, а також на позитивні висновки державної експертизи відповідач протиправно відмовив у затвердженні проекту землеустрою.
Так, представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні зазначає, що відмова позивачу у затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що викладена у листі від 13.09.2017 року №Д-17948/0-12116/0/6-17, є законною, оскільки земельна ділянка, на яку позивач подав до Головного управління заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, відноситься до масиву загальною з кадастровим номером НОМЕР_2, що відведений у користування (на праві оренди) ФГ "Південне" згідно рішення суду (а.с.51-52,57).
Натомість, дослідивши у листі відповідача від 13.09.2017 року №Д-17948/0-12116/0/6-17, яким відмовлено в затверджені проекту землеустрою, суд приходить до висновку, що відмова є необґрунтованою оскільки в листі зазначено лише загальні фрази без конкретизації який саме землевласник (землекористувач) повинен дати письмову згоду на передачу земельної ділянки у власність (а.с.40,55)
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.07.2017 року у справі №912/1545/17 за позовом ФГ "Південне" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання додаткової угоди укладеної, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 року, позов задоволено частково, а саме визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер НОМЕР_2) підписаного 20.12.2006 р. між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавцем) та ФГ "Південне" (орендар) та укладеного 22.12.2006 р.
В судовому засіданні, згідно з поясненнями представника відповідача встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 була припинена в Держгеокадастрі. На місці вказаної земельної ділянки були сформовані нові земельні ділянки площею 2,00 га кожна за відповідними кадастровими номерами, в тому числі й земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_3 (а.с.29), на яку претендує позивач.
Згідно даних Публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 відсутні (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр", від 07.07.2011, № 3613-VI, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.
Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.
Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.
Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.
Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.
Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Представником відповідача не надано до суду доказів, які підтверджують, що при прийнятті оскаржуваної відмови відповідачем було встановлено, що саме земельна ділянка кадастровий № НОМЕР_3 перебуває у власності або користуванні іншої особи.
З огляду на викладене та також враховуючи, що відмова відповідача викладена в листі від 13.09.2017 року № Д-17948/0-12116/0/6-17, стосувалося земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_3, а не земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_2, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови, викладеної в листі від 13.09.2017 року №Д-17948/0/12116/0/6-17 підлягають задоволенню.
Разом з тим, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 року № 21-11а14.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею 244-2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2,00га, що розміщена на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області у власність для ведення особистого селянського господарства.
Разом з тим, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача належним чином розглянути заяву позивача від 31.08.2017 року та прийняти рішення стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з огляду на наступне.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки є неналежно розглянута заява позивача від 31.08.2018 року про затвердження проекту землеустрою, а тому відповідач зобов'язаний належним чином розглянути подану заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача належним чином розглянути заяву від 31.08.2018 року, оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови протиправною не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо затвердження проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.
Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2018 року у справі № 804/3960/17 (провадження № К/9901/1242/17).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_3 сплачено судові витрати у розмірі 1409,60 грн.
З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 243 - 246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вкладену в листі від 13.09.2017 року №Д-17948/0-12116/0/6-17.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 2,00га, що розміщена на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_3 ( код - НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39767636).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано - 14.05.2018 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко