07 травня 2018 року м.Житомир справа № 806/914/18
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Алексюк Т.В.,
за участю: представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача: Мягченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою,
встановив:
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 26.03.2018, просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №Ф-11381/0-10041/6-17 від 23.08.2017 щодо розгляду звернення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га з цільовим призначенням "особисте селянське господарство", розташованої на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га цільовим призначенням "особисте селянське господарство", розташованої на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що двічі зверталась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га для ведення особистого селянського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області, однак отримувала відмови у наданні дозволу. Вважає, що відмова, викладена у формі довільного листа є протиправною бездіяльністю позивача, а вказані в ньому підстави відмови не узгоджується із Земельним кодексом України.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів. Ухвалою суду від 27.02.2018 відмовлено позивачу у забезпеченні доказів.
Ухвалою суду від 05.03.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 19.03.2018.
В судовому засіданні 07.05.2018 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.47-48). В обґрунтування яких вказав, що у зв'язку з невідповідністю місця розташування зазначеної у клопотанні позивача земельної ділянки вимогам, прийнятого відповідно до ст.118 Земельного кодексу України нормативно-правового акту Стратегії удосконалення механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядженням ними, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, надано відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації щодо бажаної земельної ділянки. Також звернув увагу, що позивачем не було надано належних графічних матеріалів до своєї заяви.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 02 березня 2011 року "Про погодження на надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення лих селянських господарств громадянам" позивачу надано погодження на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га в оренду, терміном на 5 років, для ведення особистих селянських господарств із земель запасу та резерву сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту с.Кодня (а.с.8).
Рішенням Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 30 грудня 2015 року "Про погодження на надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам" ОСОБА_4 надано погодження на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,67 га з метою передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резерву сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту (а.с.9).
На виконання вищевказаних рішень, позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 27.06.2017 №К-4258/0-7286/6-17 повідомило позивачу про те, що відповідно до даних Публічної кадастрової карти бажана земельна ділянка є частиною проінвентаризованої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 та запропоновано зробити поділ раніше сформованої земельної ділянки, а потім повторно звернутися до Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою (а.с.11).
ОСОБА_4 повторно звернулась до відповідача із заявою стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,67 га, яка розташована на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Відповідач листом від 23.08.2017 № Ф-11381/0-100041/6-17 відмовив у задоволенні заяви позивача, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 року, згідно з якою Держгеокадастр під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області. Вказано, що бажана земельна ділянка не увійшла в даний перелік (а.с.12).
З'ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин та порушеного права позивача, можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам України для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Положеннями ч.2 ст.22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
За приписами "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:
а) надати дозвіл;
б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом. Вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється. Підстави відмови у наданні дозволу є вичерпними. Відтак, будь-які дії, спрямовані на отримання від особи, яка звернулася за дозволом, додаткових матеріалів, в тому числі їх уточнення, прямо суперечать закону та є протиправними.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.
Для порівняння, у частині 9 статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.
У статті 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.
Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308.
У пункті 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 по справі №К/9901/4400/17.
Як вже встановлено судом, позивач неодноразово зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га цільовим призначенням "особисте селянське господарство", розташованої на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 від 25.07.2017, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 23.08.2017 № Ф-11381/0-10041/6-17 відмовило позивачу в отриманні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відмова була вмотивована тим, що місце розташування бажаної земельної ділянки не відповідає вимогам Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413.
Однак, вищевказаний лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у відповідь на клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з цільовим призначенням для особистого селянського господарства за змістом та формою не може вважатись "відмовою" у розумінні частини 7 статті 118 ЗК України.
Отже, з огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_4 від 25.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га для особистого селянського господарства, розташованої на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області підлягають задоволенню.
Що стосується посилання відповідача у своєму листі на постанову Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017 року "Деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", то суд звертає увагу на те, що вказана постанова не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності у власність чи користування громадянам, а лише затверджує стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено.
Щодо посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що позивачем не було додано до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою належних графічних матеріалів, суд зазначає наступне.
Зі змісту частини 6 статті 118 ЗК України вбачається, що до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У контексті викладеного судом з'ясовано, що з приєднаного позивачем до заяви від 25.07.2017 викопіювання з кадастрової карти можливо ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, зокрема дане викопіювання містить прив'язку земельної ділянки до відповідного населеного пункту (с.Кодня), чітко визначено межі бажаної земельної ділянки (а.с.71). Дане викопіювання виготовлено Виконавчим комітетом Коднянської сільської ради.
Будь-яких спеціальних вимог до графічних матеріалів у ст.118 ЗК України не встановлено, крім зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки.
Як зазначалось, відповідач в обґрунтування відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки керувався Постановою КМУ № 413 від 07.06.2017. При цьому, будь-яких зауважень до доданих графічних матеріалів Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не вказало.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем було надано належні графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що є підставою для вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га цільовим призначенням "Особисте селянське господарство", розташованої на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області, то у її задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 6 статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Крім того, суд звертає увагу, що у разі неприйняття такого рішення у належній формі упродовж встановленого законом строку, тобто у разі протиправної бездіяльності відповідача, особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною 10 ст. 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Таким чином, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.
Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловлював у постанові від 31.01.2018 у справі №814/741/16, постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16, постанові від 11.04.2018 у справі №806/2208/17.
Частинами 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_4 від 25.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га для особистого селянського господарства, розташованої на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 25.07.2017 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,67 га для особистого селянського господарства, розташованої на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир, вул.Довженка,45, код ЄДРПОУ 39765513) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.А.Шуляк
Повне судове рішення складене 14 травня 2018 року