14 травня 2018 року (14:00)Справа № 808/571/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу,
15.02.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача кошти у сумі 73 540,31 грн. податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб; стягнути з відповідача кошти у сумі 467,10 грн. податкового боргу з акцизного податку.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань з орендної плати за землю з фізичних осіб та з акцизного податку у податкових деклараціях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 74007,41 грн.
Ухвалою судді від 26.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 17.04.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Відповідач про день, час та місце судового засідання, відповідно до приписів частини 11 статті 126 КАС України вважається таким, що повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
17.04.2018 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 12126), в якій позивач зазначає, що станом на 17.04.2018 податковий борг з акцизного податку сплачено відповідачем у повному обсязі, а залишок податкового боргу з орендної плати складає 3030,64 грн. З урахуванням вищезазначеного просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати у розмірі 3030,64 грн. Вказану заяву прийнято судом до розгляду, розгляд справи продовжено з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Податковий борг ФОП ОСОБА_1 з орендної плати за землю виник на підставі наступного.
08.06.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9102264398 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02 грн. (а.с.17).
03.07.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9130060586 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02 грн. (а.с.18).
06.08.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9138198875 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за липень 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02 грн. (а.с.19).
03.09.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9159035436 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за серпень 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02грн. (а.с.20-22).
01.10.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9180992284 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вересень 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02 грн. (а.с.23).
05.11.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9209513476 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за жовтень 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02 грн. (а.с.24).
03.12.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9231995214 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за листопад 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02 грн. (а.с.25).
03.01.2016 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9256745378 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за грудень 2016 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4243,02 грн. (а.с.26).
11.02.2017 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію №9020867929 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 53971,15 грн. Розмір щомісячних платежів з орендної плати за землю за період з січня по листопад 2017 року (включно) становить 4497,60 грн., за грудень 2016 року - 4497,55 грн. (а.с.27).
У зв'язку із частковою сплатою ФОП ОСОБА_1 суми податкової заборгованості, позивачем подана заява про зменшення позовних вимог (вх. № 12126 від 17.04.2018), в якій позивач зазначає, що наразі залишок податкового боргу з орендної сплати становить 3030,64 грн., яка відповідачем не сплачена та підлягає стягненню у судовому порядку.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 26.11.2014 на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 16.09.2014 № 977-25 на суму 2615,88 грн., яка отримана відповідачем особисто 01.12.2014.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).
За приписами п.286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно визначені податкові зобов'язання із орендної плати за землю у встановлені законодавством строки сплачені не були та набули статусу податкового боргу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).
Із матеріалів справи вбачається, 26.11.2014 на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 16.09.2014 № 977-25 на суму 2615,88 грн., яка отримана відповідачем 01.12.2014.
Згідно із п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога від 16.09.2014 № 977-25 вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Тобто, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з орендної плати за землю становить 3030,64 грн., яка відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом у повному обсязі не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Відзив на позовну заяву не надав, доводи позивача не спростував.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем у заяві про зменшення позовних вимог (вх. № 12126 від 17.04.2018) вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 18010900, р/р 33213815700006) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3030,64 (три тисячі тридцять гривень 64 копійки).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.05.2018.
Суддя Ю.В. Калашник