Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 травня 2018 р. Справа№805/2361/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області (далі - УПФУ в м. Красний Лиман, відповідач), про:
- визнання дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 08.12.2017 року № 18-57-758 відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 657 від 30.08.2017 року протиправними;
- визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області № 17 від 15.03.2018 року про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (в редакції Закону України № 578- VIIІ від 02.07.2015), виходячи із заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області від 08.12.2017 року № 18-57-758 про заробітну плату та її окремі складові, у розмірі 60% від суми заробітної плати, починаючи з 01.02.2018 року, здійснювати виплати без обмеження граничного розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 25 листопада 1998 року безперервно працює в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах. У вересні 2015 року УПФУ в м. Красний Лиман, на підставі рішення Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії від 18.08.2015 року, відповідно до якого позивачу надана ІІ група інвалідності безстроково, призначена пенсія по інвалідності, відповідно до ст. ст. 30, 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. На виконання постанови Краснолиманського міського суду Донецької області від 18.11.2016 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.2016 року по справі № 236/2796/16-а, 23.09.2016 року УПФУ в м. Красний Лиман переведено позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугою років, відповідно до ч. ч. 2, 3, 9 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ. 08.02.2018 року позивач звернувся із заявою встановленого Порядком №22-1 зразка до УПФУ в м. Красний Лиман з метою перерахунку пенсії, підставою чого послугувало те, що 30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України та надбавки за класні чини. На вказану заяву, відповідач Рішенням № 17 від 15.03.2018 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії по заробітній платі по Закону України «Про прокуратуру». Позивач вважає зазначене рішення протиправним, таким, що суттєво порушує його конституційні права та підлягає скасуванню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року відкрито провадження у справі № 805/2361/18-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб, (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження до суду не надав.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є інвалідом ІІ групи, пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області, з вересня 2015 року як отримувач пенсії по інвалідності, а з 23.06.2016 року - за вислугою років, відповідно до ч.ч.2, 3, 9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, у зв'язку з чим було видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 13-16, 18-19).
08.12.2017 року позивачу було видано довідку № 18-57-758 про те, що він дійсно працює в прокуратурі Донецької області на посаді - прокурор відділу, нарахована заробітна плата за листопад 2017 року склала 33 491,88 грн., в тому числі: посадовий оклад - 5 730,00 грн., надбавка за вислугу років (25%) - 1 432,50, надбавка за класний чин - 2 200,00 грн., надбавка за виконання особливо важливої роботи (50%) - 4 681,25 грн., премія щомісячна - 9 830,63 грн., премія одноразова - 9 617,50 грн. (а.с. 24).
08.02.2018 року позивач звернувся до УПФУ в м. Красний Лиман з письмовою заявою про перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України та надбавки за класні чини (а.с. 20-23).
15.03.2018 року відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку на підставі п.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На теперішній час даний законопроект розробляється Міністерством соціальної політики України та Пенсійним фондом України (а.с. 25).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.64 Закону 1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.
Згідно п.п.7 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районних у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2015 за №41\26486) Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
За положеннями ч.1 ст.44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Як слідує з ч.5 ст.45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
З ч.4 ст. 45 Закону №1058 вбачається, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 даного Закону провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
На підставі положень п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1), заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Відповідно до п.1.7 Порядку №22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Згідно з абз.2 п.4.1 Порядку №22-1 подання та оформлення документів для пенсії переведення на інший вид пенсії, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Враховуючи викладене, необхідною умовою для перерахунку пенсії є заява про перерахунок пенсії та документи, подані щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. Зазначені умови позивачем дотримані та не заперечуються відповідачем.
У ч.13 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, передбачено, що пенсії відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Відповідно до ч.2 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, пенсія прокурорів призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, відповідно до абз. 6. ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, № 1697-VII (в редакції Законів України №911-VІІІ від 24.12.2015 року та №1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн., визначені Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Однак, як слідує з п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як має місце перерахунок пенсії позивачу, а не її призначення.
Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером і пенсія була призначена до 01 січня 2016 року, тому до розміру пенсії останнього не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, № 1697-VII.
Отже, враховуючи вищевикладене, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України та надбавки за класні чини.
Ураховуючи лист Міністерства юстиції України від 08.07.2008 року №5928-0-33-08-34 "Про набрання чинності нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України", вказана Постанова набрала чинності з дати її опублікування, а саме - з 06.09.2017 року. Право на звернення за перерахунком пенсії у позивача виникло з 06.09.2017 року, тобто дати опублікування вказаної Постанови.
08.12.2017 року позивачу було видано довідку № 18-57-758 про розмір заробітної плати за листопад 2017 року на посаді - прокурор відділу, розмір якої, з урахуванням посадового окладу та інших складових, склала 33 491,88 грн. (а.с. 24).
На підставі відповідної довідки органи Пенсійного фонду уповноважені здійснювати перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розмірів посадових окладів чи виплат, які відносяться до заробітної плати.
Таким чином, перерахунок пенсії має здійснюватися в розмірі 60% від заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області від 08.12.2017 № 18-57-758, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії, а саме ч.ч.2, 9 ст.86 Закону України №1697-VII (в редакції Закону України №578-VIII від 02.07.2015).
При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із частиною 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч. 3 ст. 6 КАС України.
Частиною 2 статті 6 КАС України також передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
У постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 09.05.2015 року зазначається, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й рішення у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005, у разі, «якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними». На зазначене рішення послався і Верховний Суд у Рішенні від 15.02.2018 року у зразковій справі №820/6514/17 (п.37 Рішення).
Більш того, Європейський суд з прав людини у справі «Мюллер проти Австрії» (ухвала щодо прийняття заяви №6849/72 від 16.12.1974) зазначив, що у зв'язку зі сплатою обов'язкових внесків до пенсійного фонду у застрахованої особи виникає право власності на пенсію. На зазначене рішення також послався Верховний Суд у Рішенні від 15.02.2018 року у зразковій справі №820/6514/17 (п.36 Рішення).
Оскільки позивач, постійно, працюючи в органах прокуратури України, сплачував передбачені чинним законодавством страхові внески до Пенсійного фонду, тому дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії можуть вважатися, з урахуванням рішень Європейського Суду з прав людини, втручанням у його право на мирне володіння майном - пенсією.
Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 дійшов висновку, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Разом з тим, Європейський Суд вказав, що Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, однак, жодного рішення з цього приводу прийнято не було.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу, так як заявники мали «законне сподівання» на перерахунок пенсії.
Подібна бездіяльність з боку Уряду України була кваліфікована Європейським судом з прав людини як порушення майнового інтересу заявника, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (параграфи 51-56) та потягнула за собою стягнення на користь заявників справедливої сатисфакції.
Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини також викладено й у справі «Будченко проти України», в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.
Таким чином, на підставі наведеного суд дійшов висновку, що не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсій.
Такого самого висновку дійшов і Верховний Суд у Рішенні від 15 лютого 2018 року у зразковій справі №820/6514/17.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині: визнання дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області, визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області № 17 від 15.03.2018 року про відмову в перерахунку пенсії, за зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (в редакції Закону України № 578- VIIІ від 02.07.2015), без обмеження її граничного розміру, виходячи із заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області від 08.12.2017 №18-57-758 про заробітну плату та її окремі складові, починаючи з 01.02.2018 року, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Відносно позовної вимоги з приводу зобов'язання відповідача здійснювати пенсійні виплати без обмеження граничного розміру, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ст. 5 цього ж Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, об'єктом правового захисту в адміністративному судочинстві є порушене право особи.
Для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Таку правову позицію висловив Верховний суд України у своїй постанові від 11 квітня 2017 року у справі № 800/340/16.
Доказів не здійснення позивачу відповідачем пенсійних виплат без обмеження граничного розміру судом не встановлено.
До того ж, судом при розгляді даної справи встановлено право позивача на перерахунок та отримання раніше призначеної пенсії за вислугою років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (в редакції Закону України № 578- VIIІ від 02.07.2015), без обмеження її граничного розміру, виходячи із заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області від 08.12.2017 №18-57-758 про заробітну плату та її окремі складові, починаючи з 01.02.2018 року.
Враховуючи наведене, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача саме здійснювати виплати без обмеження граничного розміру пенсії фактично є вимогою захистити право на майбутнє, а отже задоволенню не підлягає, оскільки право на отримання таких виплат не порушено на момент звернення позивача з цим адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому у задоволенню.
На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави як інвалід другої групи.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 19, 21, 32, 77, 90, 139, 243 - 246, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Донецької області від 08.12.2017 року № 18-57-758 відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 657 від 30.08.2017 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області № 17 від 15.03.2018 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1.
4. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман Донецькій області (юридична адреса: 84406, Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 15, код ЄДРПОУ 20388259) здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугою років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (в редакції Закону України № 578- VIIІ від 02.07.2015), без обмеження її граничного розміру, виходячи із заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області від 08.12.2017 року № 18-57-758 про заробітну плату та її окремі складові, у розмірі 60% від суми заробітної плати, починаючи з 01.02.2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
5. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Повне судове рішення складено 11 травня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Чучко В.М.