Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/1591/18
номер провадження 2-а/215/91/18
14 травня 2018 року суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича, третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про скасування постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника,
24 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. від 09.11.2017 року виконавче провадження № 54963110 про звернення стягнення на заробітну плату пенсію, стипендію та інші доходи боржника про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № GP-5311212 від 06.11.2013 року у розмірі 58 617,06 грн незаконною та скасувати її.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що 20.03.2018 року від працівників розрахункового відділу філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» року дізналась про те, що на електрону адресу підприємства надійшла скан копія постанови приватного виконавця Лисенко Юрія Олександровича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.11.2017 р. (ВП № 54963110). Постанова винесена 09.11.2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрієм Олександровичем, при примусовому виконанні виконавчого напису № 3047 виданого 19.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про стягнення з неї на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № GP-5311212 від 06.11.2013 року у розмірі 58 617,06 грн.
Позивач вважає, що при здійсненні виконавчих дій приватним нотаріусом грубо порушені її права як боржника, які гарантовані ст.ст. 2,19 ЗУ № 1404 від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Дудікову А.В.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що даний адміністративний позов не відноситься до предметної юрисдикції місцевого загального суду, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Так, у відповідності до частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;уточнення списку виборців;оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. За приписами ч. 1 цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарженнярішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частина 5 вказаної статті передбачає, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Однак, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З наведеного випливає, що положення Закону визначають підвідомчість спорів щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення залежно від суду, який видав виконавчий документ.
Водночас, приписи частини другої ст. 74 Закону визначають, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тобто, положення ч. 2 ст. 74 Закону стосуються виконання будь-яких рішень інших органів, в той час, як ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначає порядок оскарження рішень дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання тільки судового рішення.
Отже, постанова про відкриття провадження може бути винесена державним виконавцем не лише щодо виконання судового рішення, а і під час виконання інших виконавчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова від 09.11.2017 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесена в рамках виконавчого провадження №54963110, відкритого з примусового виконання виконавчого напису № 3047 виданого 19.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М.
А тому вважаю, що предметно дана адміністративна справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, що передбачено ч. 2 ст. 20 КАС України, згідно якої Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Таким чином, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією на даний час підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду .
Відповідно до вимог ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 29, 294-295 КАС України, -
Матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича, третя особа Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про скасування постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Передачу справи на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду здійснити на підставі даної ухвали не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в апеляційному порядку до або через відповідні суди, протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу не було вручено у день її проголошення або складання, учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя