Вирок від 03.05.2018 по справі 191/1789/17

Справа № 191/1789/17

Провадження № 1-кп/191/284/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040390000255 від 12.02.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою,не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

01.11.2015 року ОСОБА_3 , приблизно о 08 годин 00 хвилин, маючи умисел, направлений на наругу над могилою та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться під пам'ятниками на могилах, з корисливих мотивів, вступивши в попередню змову з раніше знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , (які засуджені вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.04.2016 року ) прибули на кладовище, яке розташоване за межами с. Запорізьке Синельниківського району Дніпропетровської області.

В цей же день (01.11.2015р.) приблизно о 08-20 год. ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел на наругу над могилою та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться під пам'ятниками на могилах, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, разом з співучасниками злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , тобто діючи групою осіб, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, сумісними діями пошкодили надгробні пам'ятники на могилах померлих ОСОБА_8 1919 - 1994 рр., ОСОБА_9 1920-1997 рр., ОСОБА_10 1920-2004 рр., ОСОБА_11 1936-1991 рр., ОСОБА_12 1912-1990 рр., ОСОБА_13 1930-1999 рр., ОСОБА_14 , 1926-1992 рр., ОСОБА_15 1940-1987 рр., викрали укладені в ґрунті під вказаними пам'ятниками вироби з чорного металу (труби, швейлера, кутники), чим осквернили пам'ять померлих, спричинивши матеріальну шкоду та моральні страждання близьким та Гірківській сільській раді Синельниківського району.

З викраденим майном ОСОБА_3 разом з співучасниками кримінального правопорушення з місця злочину зникли, викраденим розпорядилися за власним розсудом.

В цей же день, 01.11.2015 р. приблизно о 14-00 год. ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел на наругу над могилою та незаконне заволодіння предметами, що знаходяться під пам'ятниками на могилах, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, разом з співучасниками злочину ОСОБА_16 та ОСОБА_7 діючи групою осіб, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, сумісними діями пошкодили надгробні пам'ятники на могилах померлих ОСОБА_17 , 1919-1982 рр., ОСОБА_18 , 1892-1982 рр., ОСОБА_19 , 1911-1968 рр., ОСОБА_20 , 1947-2006 рр., ОСОБА_21 , 1973-1974 рр., ОСОБА_22 , 1946-1996 рр., ОСОБА_23 , 1911-1975 pp., ОСОБА_24 , 1912-1979 pp., ОСОБА_25 , 1934-2000 pp., та з трьох могил невідомих, викрали укладені в ґрунті під вказаними пам'ятниками вироби з чорного металу (труби, швейлера, кутники), чим осквернили пам'ять померлих, спричинивши матеріальну шкоду та моральні страждання близькимта Гірківській сільській раді Синельниківського району.

З викраденим майном ОСОБА_3 разом з співучасниками кримінального правопорушення з місця злочину зникли, викраденим розпорядилися за власним розсудом.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 ,вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 297 КК України - наруга над могилою, незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив обставини подій таким чином, як вони викладені вище.

Потерпілі ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , та представник потерпілого ОСОБА_29 , в судове засідання не з'явились надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру не мають, покарання просять призначити згідно чинного законодавства.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 не заперечували проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, діяння ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене за ч.3 ст.297 КК України, а саме: наруга над могилою, незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно ст. 67 КК України вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, стан здоров'я обвинуваченого, обставини справи, які обтяжують та пом'якшують покарання, а також те, що він задовільно характеризується за місцем проживання.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання в межах санкції ч.3 ст.297 КК України, у вигляді обмеження волі в межах інкримінованого йому діяння, із застосуванням ст. 75 КК України

Відповідно до положень ч.3, ч.5, п.7, ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Речові докази по справі відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, які відповідно до Постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.11.2015 року, а саме: металеві предмети (труби, кутники, швелера, ін.) повернути потерпілій ОСОБА_26 .

Речові докази по справі відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, які відповідно до Постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24.12.2015 року, а саме: DVD -диск, що містить відеозапис проведення слідчого експерименту від 24.12.2015 року з підозрюваним ОСОБА_3 з матеріалами кримінального провадження зберігати в суді.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - скасувати.

Звільнити ОСОБА_3 з під варти в залі суду.

Речові докази по справі відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, які відповідно до Постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.11.2015 року, а саме: металеві предмети (труби, кутники, швелера, ін.) повернути потерпілій ОСОБА_26 .

Речові докази по справі відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, які відповідно до Постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 24.12.2015 року, а саме: DVD -диск, що містить відеозапис проведення слідчого експерименту від 24.12.2015 року з підозрюваним ОСОБА_3 з матеріалами кримінального провадження зберігати в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області з підстав, передбачених статтею 394 КПК України через Синельниківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для засудженого протягом тридцяти днів з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
73922316
Наступний документ
73922318
Інформація про рішення:
№ рішення: 73922317
№ справи: 191/1789/17
Дата рішення: 03.05.2018
Дата публікації: 01.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого