Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 травня 2018 р. Справа№805/1695/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської»
до Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання незаконною та скасування вимоги від 07 грудня 2017 року № Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму зростання боргу (недоїмки) у листопаді 2017 року в розмірі 186876,39 гривень
Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги від 07 грудня 2017 року № Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму зростання боргу (недоїмки) у листопаді 2017 року, що відповідає задекларованій товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за жовтень 2017 року в розмірі 186876,39 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20 грудня 2017 року отримав вимогу 07 грудня 2017 року № Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму зростання боргу (недоїмки) на загальну суму 11078306,96 гривень, яку оскаржив в адміністративному порядку, проте, скаргу на вимогу було залишено без задоволення, а вимогу без змін. Зазначає, що дана заборгованість виникла за самостійно узгодженими сумами ЄСВ за жовтень 2017 року в розмірі 186876,39 гривень.
Наголошує, що просить скасувати вказану вимогу лише в частині 186876,39 гривень, яка є сумою зростання недоїмки у листопаді 2017 року. Решта суми в розмірі 10891430,57 гривень, що містяться у спірній вимозі вже були предметом судового оскарження у низці адміністративних справ, тому недоїмка в сумі 10891430,57 гривень, що виникла станом на 31 жовтня 2017 року повторному судовому розгляду не підлягає.
Вважає, що вимога від 07 грудня 2017 року № Ю-9804-25 є незаконною, необґрунтованою, оскільки підприємство позивача зареєстровано в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, а Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено доповнення у розділ VIII «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 93, відповідно до якого, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Позивачем подано такі заяви до податкового органу 09 лютого 2018 року та повторно 16 лютого 2018 року.
Також позивачем отримано сертифікат Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин на підприємстві з 14 квітня 2014 року.
За таких обставин позивач вважає себе звільненим від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а відповідач неправомірно вимагає від нього виконання визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов'язків зі сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.
Ухвалою суду від 27 березня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Через канцелярію суду позивачем надано клопотання від 08 травня 2018 року про відкладення розгляду справи, оскільки єдиний компетентний представник позивача 10 травня 2018 року приймає участь у судовому засіданні по розгляду іншої справи і не має можливості прибути до суду (а.с. 160-161). Проте, суд вважає дане клопотання необґрунтованим, оскільки доказів наявності на підприємстві одного спеціаліста в галузі права, як і доказів його зайнятості в іншому судовому засіданні позивачем не надано, тому причини неявки представника позивача є неповажними і суд може розглянути дану справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Представник відповідача Пономарьов А.О. до суду з'явився. Відповідачем через канцелярію суду 18 квітня 2018 року надано письмові заперечення (а.с. 86-89). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів.
Суми зобов'язань з єдиного внеску відображені в обліковій картці позивача на підставі поданих платником звітів. Обставини несвоєчасної сплати єдиного внеску позивачем не заперечуються тому відповідачем правомірно була винесена спірна вимога.
Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 30 листопада 2017 року становила 11078306,96 гривень, тому ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу.
Вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015р. № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 10-53-р діяло з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року, тобто, у цьому періоді не було переліку населених пунктів, до проводилася АТО.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Товариство з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 36182252, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 48-49).
Позивач перебуває на обліку у Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків та платник єдиного внеску, про що також вказано у виписці (а.с.49).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406- VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 2 та п. 4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.
Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку
У відповідності до п. 1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу.
Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки Звітних документів.
Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус «Повністю введено».
Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.
Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.
07 грудня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9804-25 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 11078306,96 гривень, з яких позивачем оскаржується 186876,39 гривень, оскільки саме ця сума заборгованості виникла за самостійно узгодженими сумами ЄСВ за жовтень 2017 року (а.с. 22). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 30.11.2017 року.
Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк.
Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині саме 186876,39 гривень є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ за жовтень 2017 року, що не спростовується сторонами.
Таким чином, станом на дату винесення спірної вимоги - 07 грудня 2017 року не сплачена сума боргу з ЄСВ у строк, передбачений Законом № 4264 з урахування попередніх податкових періодів склала 11078306,96 гривень.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вказаної норми в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дана норма є діючою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Дзержинськ (Торецьк) Донецької області, де зареєстроване підприємство позивача.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Дзержинськ (Торецьк) та м. Артемівськ (Бахмут) Донецької області.
Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Суд не бере до уваги факт зупинення дії розпорядження №1053-р, оскільки фактично антитерористична операція не припинялася, територія проведення АТО не змінилася, що є загальновідомою обставиною, а бездіяльність Кабміну з приводу не своєчасного винесення розпорядження про перелік населених пунктів, де проводилася АТО не може бути підставою для порушення прав господарюючих суб'єктів, що здійснюють діяльність в зоні проведення АТО.
За приписами частини 4 статті 25 Закону № 2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-9804-25 від 07 грудня 2017 року безпосередньо порушує права позивача, виходячи з наступного.
Згідно пункту 5 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» наказу Мінфіну України від 20.04.2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).
У разі якщо платник єдиного внеску, що є бюджетною установою та одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою та організацією, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти календарних днів надсилає в порядку, встановленому частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», до органу Казначейства вимогу про сплату боргу (недоїмки).
До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, у вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.
У зазначених випадках орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення органу доходів і зборів з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Таким чином, Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прямо зобов'язує платника ЄСВ оскаржити вимогу шляхом адміністративного або судового оскарження в випадку незгоди з визначеною у ній суми недоїмки.
Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивач звертався до Торгово-промислової палати України з заявою щодо отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин та отримав сертифікат від 13 жовтня 2014 року № 858 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 44-45).
Відповідно до заяви від 09 лютого 2018 року позивач просить Костянтинівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звільнити його від виконання обов'язків від сплати ЄСВ (а.с. 42).
Позивач вдруге звернувся безпосередньо до Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою від 16 лютого 2018 року стосовно звільнення від сплати ЄСВ (а.с. 41).
Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного соціального внеску.
Аналогічна правова позиція наведена у рішенні Верховного суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18-а.
Предметом даної справи є рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI, а також перебування позивачів як платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, що обумовлює звільнення від застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідно до пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI на період проведення антитерористичної операції.
За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За таких обставин, вимоги про визнання незаконною та скасування вимоги від 07 грудня 2017 року № Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму зростання боргу (недоїмки) у листопаді 2017 року, що відповідає задекларованій товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за жовтень 2017 року в розмірі 186876,39 гривень підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85201, Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36182252) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання незаконною та скасування вимоги від 07 грудня 2017 року № Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму зростання боргу (недоїмки) у листопаді 2017 року, що відповідає задекларованій товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за жовтень 2017 року в розмірі 186876,39 гривень - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 грудня 2017 року № Ю-9804-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму зростання боргу (недоїмки) у листопаді 2017 року, що відповідає задекларованій товариством з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» сумі єдиного внеску за жовтень 2017 року в розмірі 186876,39 гривень.
Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської» (код ЄДРПОУ 36182252) судові витрати з судового збору у розмірі 2803 (дві тисячі вісімсот три) гривні 15 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 травня 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Голубова Л.Б.