Справа №127/11182/18
Провадження №1-кс/127/5674/18
11 травня 2018 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 11.01.2016 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч. 5 ст. 72 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки 3 місяці, -
Слідчий Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 , 11.05.2018 року звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_8 , 09.05.2018 у невстановлений період часу, проходячи поряд із земельними ділянками відведеними для садівництва та огородництва, що розташовані неподалік буд. АДРЕСА_3 , на одній із ділянок, що належить ОСОБА_9 , помітив металевий контейнер-вагончик коричневого кольору. У цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме, даного металевого контейнер-вагончика. Реалізуючи його, керуючись жагою наживи, ОСОБА_8 10.05.2018 приблизно о 10:00 год. прибув до даної земельної ділянки та викликав автомобіль для перевезення великогабаритних предметів, а саме: автомобіль марки «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу за допомогою електричної лебідки завантажив металевий контейнер-вагон коричневого кольору на автомобіль та із викраденою річчю покинув місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 3000 грн.
10.05.2018 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Вінницької області, м. Могилів-Подільський, українцю, громадянину України, зареєстрованому АДРЕСА_1 , не працюючому, не одруженому, раніше неодноразово судимому, останній раз 11.01.2016 року Калинівським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч. 5 ст. 72 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки 3 місяці, раніше не судимому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій повторно.
10.05.2017 року о 15:20 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Враховуючи, те, що ОСОБА_4 будучи звільнений з місць позбавлення волі 23.02.2018 на шлях виправлення не став, а вчинив умисний злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання до позбавлення волі терміном до п'яти років та перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, та переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, дані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, застава чи домашній арешт. На підставі викладеного слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12018020020001879, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 10.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020001879за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.
10.05.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - обґрунтована.
Під час розгляду даного клопотання судом було з'ясовано, що ОСОБА_4 не працює та не має постійного джерела прибутку, не одружений, не має на утримані неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення. Крім того, не має постійного місця проживання, так як житло за адресою АДРЕСА_2 не є його власністю, а ним тимчасово винаймається, що позбавляє суд можливості застосування за даною адресою запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, тяжкість покарань за злочини по яких оголошено підозру, особу підозрюваного, наявність судимостей та відсутність соціально стримуючих факторів, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУ Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 -задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 15 години 20 хвилин 08 липня 2018 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 08 липня 2018 року.
Одночасно визначити заставу в розмірі п"яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступний обов'язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладеного на нього обов'язку, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя