про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2018 рокум. Ужгород№ 807/397/18
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі судді Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханової З.Б., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції Свистак Віталія Івановича до Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача: Фертешолмашська ЗОШ I-II ступенів Виноградівського району Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Заступник керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області радник юстиції Свистак Віталій Іванович звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача: Фертешолмашська ЗОШ I-II ступенів Виноградівського району Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії яким просить:
1. Відкрити провадження у справі.
2. Визнати незаконною бездіяльність управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Фертешолмашської ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської області, площею 1,31 га, юридична адреса вул. Кошута, 37 с. Фертешолмаш, Виноградівський район, Закарпатська область, 90371.
3. Зобов'язати управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Фертешолмашської ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської області, площею 1,31 га, юридична адреса вул. Кошута, 37 с. Фертешолмаш, Виноградівський район, Закарпатська область, 90371.
4. Вирішити питання про стягнення судового збору з відповідача встановленому законом порядку.
5. Залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фертешолмашської ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської області.
6. Про час та місце розгляду справи повідомляти Берегівську місцеву прокуратуру та прокуратуру Закарпатської області.
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Вивчивши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 4 ст.53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що в обґрунтуваннях позовної заяви, прокурор зазначає, що Берегівською місцевою прокуратурою встановлено відсутність у Фертешолмашської ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської області правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою загальною площею 1,31 га, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування загальноосвітнього закладу та учбового процесу, що може. призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.
Однак не обґрунтував та не надав доказів, чому Фертешолмашська ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської області самостійно не може звернутися із даним позовом до суду.
Так, в адміністративному позові ( а.п. 8) прокурором зазначено, що: «За цим позовом прокурор набуває статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою Фертешолмашської ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської площею 1,31 на…» Однак не закінчує свою думку.
Суд зауважує, що наявність, на думку Заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції Свистак Віталія Івановича, повноважень реагувати на бездіяльність органу, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, не призводить до автоматичного виникнення у прокурора права на звернення до суду в межах адміністративного судочинства, завданням якого є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному позові прокурор звертається не в інтересах держави, а як позивач, зазначаючи сам про це у позові.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор не зазначив про відсутність такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 (адміністративне провадження №К/9901/2564/17) (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в окружному адміністративному суді), :
"З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини)".
Відтак Верховний Суд, вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Верховний Суду даній постанові, звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У такому разі, прокурор зобов'язується надати обґрунтування необхідності захисту інтересів Фертешолмашської ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської площею у цих правовідносинах, а також та обґрунтувати з яких причин вказана школа самостійно не може захищати свої інтереси.
Окрім того, згідно ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України визначено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно зі частинами 2, 3 ст. 58 КАС України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву підписав Заступник керівника Берегівської місцевої прокуратури радник юстиції В.Свистак.
В порушення наведених норм, позивачем до матеріалів адміністративного позову не додано доказів на підтвердження повноважень заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції Свистак Віталія Івановича.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, представнику позивачів слід надати суду:
- докази та обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів Фертешолмашської ЗОШ І-ІІ ступенів Виноградівського району Закарпатської в суді;
- доказів на підтвердження повноважень заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції Свистак Віталія Івановича.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 243, 248 КАС України, суд,-
1.Позовну заяву Заступника керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції Свистак Віталія Івановича до Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача: Фертешолмашська ЗОШ I-II ступенів Виноградівського району Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2.Надати Заступнику керівника Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції Свистак Віталію Івановичу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б. Плеханова