Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2018 р. Справа №805/3212/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1
до відповідача: Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35
про: визнання неправомірною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року, зобов'язання Бахмутського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року, зобов'язання Бахмутського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Також, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі. Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не було надано суду доказів щодо сплати судового збору. Натомість, представник позивача у позовній заяві просив суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача зазначав про те, позивач з 01 березня 2016 року не отримує пенсію, яка є видом соціальної допомоги є її єдиним джерелом доходу.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
В обґрунтування відстрочення сплати судового збору представник позивача посилається на те, що позивач є пенсіонером, єдиним джерелом доходу була призначена пенсія, яку він фактично втратив внаслідок протиправних дій відповідача.
При цьому, доказів щодо наявності обставин передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору, позивачем суду надано не було. А додані до клопотання копія пенсійного посвідчення та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є відображенням майнового стану позивача.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів відстрочення позивачу сплату судового збору, а саме довідки із органів Державної фіскальної служби, в підтвердження того, що пенсійне забезпечення є єдиним джерелом доходів.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати докази щодо наявності обставин для відстрочення сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» або докази сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 1762 грн.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 704,80 грн., за реквізитами вказаними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також ч. 6 ст. 160 КАС України встановлено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України, обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката відповідно до ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України є: ордер, довіреність. Суд зазначає, що представництво - правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закону) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, про що свідчить ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України.
Діяльність адвоката регламентується імперативним Законом, а саме Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Договір про надання правої допомоги відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Закону має укладатися у простій письмовій формі, а його зміст згідно ч. 5 ст. 27 Закону не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Таким чином, суд зазначає, що у договорі про надання правої допомоги, адвокат з клієнтом вправі визначити повноваження адвоката на ведення справи, а сам договір і буде тією належною формою довіреності, на яку посилається законодавець частині 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що надана позовна заява підписана представником позивача - адвокатом ОСОБА_2.
Суд наголошує, що право підпису позовної заяви є виключним правом позивача яке делегується шляхом окремого визначення даної дії у договорі, ордері або довіреності.
Так, до матеріалів позовної заяви представником позивача - адвокатом ОСОБА_2 долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 та ордер серії НОМЕР_1 від 01.11.2017 року.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства представник позивача зобов'язаний долучити до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, який би визначав право адвоката ОСОБА_2 підписувати позовні заяви та представляти інтереси позивача у адміністративних судах.
Крім того, суд звертає увагу, про необхідність надання до суду оригіналу ордеру серії НОМЕР_1 від 01.11.2017 року.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року, зобов'язання Бахмутського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів щодо наявності обставин для відстрочення сплати судового збору передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" або доказів сплати судового збору належного зразка та у належному розмірі, доказів на підтвердження повноважень представника щодо підписання позовної заяви, а саме договір про надання правової допомоги та оригінал ордеру серії НОМЕР_1 від 01.11.2017 року. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олішевська В.В.