Справа № 206/1497/18
Провадження № 1-в/206/221/18
10.05.2018року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника ДУ ІВЦ № 133 ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, зарєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 20.09.2017 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі,
про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», -
20.03.2018 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав просив застосувати до нього положення п. "є" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнити від відбування покарання, оскільки має батька, який є інвалідом 1 групи, і він єдина дитина у родині.
Представник ДУ ІВЦ № 133 та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши засудженого, представника виправної установи, які підтримали клопотання, та думку прокурора, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання із наступних підстав.
Так, з 07.09.2017 року набрав чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22.12.2016 року.
Згідно п. "є" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22.12.2016 року, визначено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
ОСОБА_4 засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2017 року за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, батько засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом 1 групи по загальному заахворюванню, безстроково.
Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України засуджений ОСОБА_4 вчинив злочин середнього ступеню тяжкості, амністія до нього раніше не застосовувалась, крім того обставини вчиненого ним злочину та інших вимог Закону не виключають застосування до нього положень Закону України «Про амністію у 2016 році», в розумінні ст. 9 вказаного Закону.
Виходячи із цього суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд -
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 20.09.2017 року на підставі п. "є" ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 діб до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1