Справа № 138/2516/17
Провадження №:1-кп/138/42/18
14 травня 2018 року м.Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_4 ,
захисника, представника цивільного відповідача ОСОБА_5 ,
неповнолітньої потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_6 ,
законного представника н/потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_7 ,
представника н/потерпілої та н/л цивільного позивача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Поділь-ського міськрайонного суду кримінальне провадження №12016020220001086 від 28.12.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниці, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого водієм в ПП ОСОБА_9 , раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України
28.12.2016 близько 14 години ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по частково вологому, чистому дорожньому покритті зі швидкістю 73.2-82 кмгод. по вул.Соборній у с.Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області, зі сторони м.Могилів-Подільського в напрямку с.Яришів Могилів-Подільського району, наближаючись до будинку №201, об'їжджаючи перешкоду в виді маршрутного автобуса, що зупинився на межі правого краю автодороги та узбіччя для висадки пасажирів, порушивши п.12.3, п.12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищивши дозво-лену у межах населеного пункту швидкість руху транспортного засобу, виїхавши на смугу зустрічного руху, будучи неуважним, відповідно не зреагував на зміну дорожньої обста-новки, негайно не вжив достатніх заходів щодо зменшення швидкості або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6 передньою частиною вищевказаного автомобіля, яка, вийшовши із вказаного маршрутного автобуса, перед ним переходила дорогу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсив-ного лікування.
Відповідно до висновку експерта за результатами судової медичної експертизи № 25/10 від 02.02.2017 у неповнолітньої ОСОБА_6 мали місце такі тілесні ушкодження: забій м'яких тканин лівого плеча та стегна, закритий перелом обох гілок лівої лонної кістки зі зміщенням кісткових уламків, перелом гілки сідалищної кістки та розрив зв'язок крижово-клубових з'єднань, забій головного мозку 1-2 ст. (без розвитку небезпечних для життя явищ), які виникли від дії тупих предметів, можливо, 28.12.2016 при дорожньо-транспортній пригоді та належать, окрім забиттям м'яких тканин лівого плеча та стегна, кожне окремо та усі у сукупності до ушкоджень середньої ступені тяжкості, які спричини-ли тривалий розлад здоров'я, більше 21-ї доби, а забій м'яких тканин лівого плеча та лівого стегна - до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, водій ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ч.1 ст.286 КК України та позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що 28.12.2016 біля 14 год. їхав з м.Могилів-Подільський в смт.Муровані-Курилівці Вінницької області за кермом автомобіля «Mercedes Vito», д.н.з. НОМЕР_2 з багажем, вагою 500-600 кг та двома пасажирами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Даний автомобіль належить іншій особі, однак кілька останніх місяців на ньому їздив лише обвинувачений. На правому краю дороги перед ним стояв рейсовий автобус, видимість до якого була біля 1 км, половиною на проїжджій частині дороги і половиною на грунтовому узбіччі. В той час дорога була воло-гою і обвинувачений їхав зі швидкістю біля 60-70 км./год., хоча в ході досудового слідства вважав, що їхав зі швидкістю 50-60 км/год. Він не відволікався і бачив все, що відбувалося на дорозі та коли почав об'їжджати автобус, з-за його передньої частини вибігла дівчинка і обвинувачений відразу натис на гальма. Не знає чи дівчинка перед початком руху дивилась в його сторону. Вона бігла під кутом від обвинуваченого і він гальмуючи наздогнав її на зустрічній смузі ближче до центру дороги. Від удару потерпілу відкинуло на відстань близько 5 м та лежала вона на відстані 1,5-2 м позаду його мікроавтобуса після зупинки. Наїзд на неї стався на центральній асфальтованій вулиці за поворотом ліворуч на бічну вулицю з грунтовим покриттям. Інших транспортних засобів, крім рейсового автобуса, в той час не було на дорозі. Вважає, що хоч можливо і перевищив швидкість руху, але навіть якби він їхав повільніше, все одно б не встиг загальмувати. Гальмівний шлях його був 43 м. Відстань від місця, де почав гальмувати, до того місця, де збив дів-чинку складала біля 15-20 м. Бампер від його автомобіля був цілий. Пасажири та він зби-рали речі потерпілої, які розкидало від удару, аби вони не пропали та викликали медиків.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 28.12.2016 близько 14 год. вона їхала на рейсовому автобусі з м.Могилів-Подільського Вінницької області до с.Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області. В с.Серебрія по вул.Соборній автобус зупинився за поворотом на вулицю Ковриги (колишня Комсомольська), вона розрахувалася з водієм і вийшовши через передні двері переходила дорогу, перед цим пересвідчившись у безпечності свого руху. Коли вона доходила до лівого узбіччя дороги, її щось вдарило і далі вона нічого не пам'ятає. Зазначила, що в неї на плечах був рюкзак, в кишені якого були навушники, однак вона в той час музику не слухала і ними не користу-валась. На вулиці було хмарно з проясненнями, асфальтне покриття було сухе, однак на узбіччі дороги було болото та калюжі. Вона потрапила до лікарні м.Могилів-Подільсь-кого, потім лікувалась в НДСЛ «Охматдит», після чого ще місяць лікувалася амбулаторно та досі лікується, оскільки постійно відчуває болі, очікуючи планову операцію. В даний час вона позбавлена можливості ходити на дискотеку через травму.
Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла це його донька. 28.12.2016 біля 14 год. від сусідів дізнався, що її збив автомобіль і відразу прибув на місце ДТП, де побачив її на лівому узбіччі позаду мікроавтобуса, речі були розкидані дорогою та узбіччям. ОСОБА_12 , біля будинку якого сталося ДТП, розповів, що ОСОБА_13 бачив з вікна, як саме сталося ДТП. Водія ОСОБА_7 не бачив. Дитину повезли в лікарню. 28.12.2016 опадів не було, дорога не була вологою. Орієнтовно відстань від місця наїзду до місця, де лежала донька 4-5 метрів. Видимість від місця зупинки рейсового автобуса в сторону м.Могилів-Подільського біля 300-500 м. і донька йому потім говорила, що перед тим, як переходити дорогу повернула голову ліворуч і побачила лише як від чотирьохповерхового будинку автомобіль повертає в сторону м.Могилів-Подільського, відстань до цього місця була десь 300 метрів, автомобілів, які б рухались в її бік не бачила. Донька прийшла в себе десь на 4-й день після ДТП. Лікарі повідомили, що можливо їй доведеться народжувати кесарєво, заборонили їй фізичні навантаження, у неї погіршився зір, вона стала гірше навчатися. До ДТП у неї теж були проблеми з зором, але незначні. Після ДТП вона стала малорухлива, нервова, погіршилось спілкування з однолітками, оскільки вона стала дуже подразлива. Витрати на лікування, операції ніс він як батько, а обвинувачений взагалі не допомагав.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що неподалік його будинку відбулось ДТП, однак він цей момент не бачив. Побачив лише як потерпіла лежала на лівому узбіччі в напівсвідомому стані. Поруч знаходився автомобіль марки «Мерседес Віто» з пошкодженим лобовим склом. Також на місці події були три чоловіки з мікро-автобуса та його сусід ОСОБА_15 . Обвинувачений збирав речі, які були розкидані по узбіччях. Біля воріт його будинку на правому узбіччі знаходилася пляшка з водою, а не-подалік від потерпілої на лівому узбіччі лежав рюкзак. В той день було ясно, однак він не пам'ятає, чи покриття дороги було сухе чи мокре. Він бачив, що під правим переднім колесом мікроавтобуса було нагортання бруду. З тієї сторони, де знаходився мікро-автобус, дорогу в напрямку м.Могилів-Подільського видно приблизно на відстань 1 км. Також ліворуч, коли їхати з м.Могилів-Подільського, є з'їзд з дороги, приблизно за 30 м до місця, де знаходився мікроавтобус. Пасажирського автобуса він вже не бачив. Також зазначив, що був присутній при відтворенні обстановки та обставин події, однак самого відтворення не пам'ятає. Зауважень до відтворення подій в нього не було, на місці складались відповідні процесуальні документи.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що є сусідом потерпілої, а з обвинуваченим не знайомий. Він їхав з м.Могилів-Подільського в с.Серебрія на пасажирському автобусі. Вийшовши з автобуса на зупинці за поворотом на бічну вулицю Ковриги (колишня Комсомольська) в с.Серебрія, він зачекав, коли автобус від'їде. Видимість в сторону м.Могилів-Подільського з того місця десь 200-300 м. Погода в цей день була суха, яке було асфальтне покриття, він не пам'ятає. Як сталося ДТП він не побачив і не зрозумів.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомила, що не була свідком даної події, а лише зі слів своєї неповнолітньої доньки, яка їхала в день ДТП в маршрутному автобусі разом з потерпілою, знає, що потерпілу, яка виходила через передні двері збив автомобіль.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що їхала в маршрутному авто-бусі разом з потерпілою, яка вийшла через передні двері, а вона поїхала далі. Зупинка автобуса тривала десь 3-4 хв. Коли вона визирнула у вікно, ліворуч від автобуса, то поба-чила, що потерпіла лежить на землі, приблизно на відстані 15 м попереду від місця зу-пинки автобуса. Самої ДТП вона не бачила. Не пам'ятає чи потерпіла була в навушниках.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що працює водієм в АТП ПП «Ковальов» і здій-снює рейс на мікроавтобусі «Еталон» за маршрутом м.Могилів-Подільський-с.Серебрія, яким неодноразово їздила і потерпіла. В день події він зупинив автобус для висадки паса-жирів за поворотом на вул.Ковриги (колишня Комсомольська) в с.Серебрія, де постійно зупиняє автобус, хоч знаку «Зупинка» там немає. Зупинка тривала 2-3 хв. Потерпіла вийшла з автобуса, але він не пам'ятає через які двері. Він дивився через дзеркало в салон, а тому не бачив, чи по дорозі ще рухався інший транспортний засіб. Також йому невідомо, чи потерпіла переходила дорогу спереду чи ззаду його автобуса. Коли автобус знову почав рух, він побачив, що дівчинка лежить на землі попереду зліва на узбіччі. Мікро-автобуса він не бачив. В той день було сухо, опадів не було, видимість була добра, однак йому невідомо, чи було сухе узбіччя. В напрямку м.Могилів-Подільського дорога є рівною і проглядається з того місця приблизно 1 км. При відтворенні обстановки події він точно зазначав, як був розташований його автобус. Ширина його автобусу приблизно 2,40 - 2,50 м, довжина приблизно 5,5 - 6 м.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що в грудні 2016 року він працював в будинку ОСОБА_21 і став свідком того, як відбулося ДТП. Подію він бачив у віконний отвір розміром приблизно 1,2 м х 1,2 м. Дорога в той час була чиста і суха. Потерпілу збив мікроавтобус марки «Мерседес Віто». Він відразу вибіг на дорогу і побачив, що маршрутний автобус вже рухався далі в сторону с.Яришів. Біля мікроавто-буса було три чоловіки, а незнайома дівчинка лежала на узбіччі позаду мікроавтобуса, обличчям донизу. Хлопці з мікроавтобуса викликали медиків. Перед дівчинкою були розкидані речі. Також він був присутній при відтворенні обставин події, на якому проводились відповідні заміри з його слів. В момент ДТП не бачив чи потерпіла йшла, чи вже стояла, вона була в той момент на відстані 0,5 - 1 м від краю дороги до лівого узбіччя.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що є колегою обвинува-ченого і 28.12.2016 вони їхали з м.Могилів-Подільського до смт.Муровані Курилівці. В с.Серебрія Могилів-Подільського району майже на узбіччі дороги стояв рейсовий автобус. ОСОБА_4 був за кермом і, ввімкнувши сигнал лівого повороту, приблизно за 15 м почав здійснювати маневр об'їзду, при цьому частково виїхавши на смугу зустрічного руху. Вони розмовляли між собою і їх швидкість була приблизно 60-70 км/год. Попереду метрів за 15-18 з-за рейсового автобуса вийшла дівчинка і обвинувачений збив її, повністю виїхавши на смугу зустрічного руху. Все сталося дуже швидко і Майструк навіть не встиг посигналити. Сам наїзд відбувся приблизно посередині дороги середньою лобовою частиною мікроавтобуса в лівий бік пішохода, яку відкинуло десь на 10 метрів на ліве узбіччя. Ліві колеса мікроавтобуса також опинились на узбіччі дороги, коли він зупинився. Вони вийшли і позбирали речі потерпілої з дороги і лівого узбіччя, поклали їй під голову подушку. Покриття дороги того дня було мокре, на ньому було видно гальмівний шлях, але коли саме обвинувачений почав гальмувати: до наїзду чи після нього, свідок не зміг повідомити.
Свідок ОСОБА_11 вказав, що є знайомим обвинуваченого, надавши пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_10 , зазначивши, що їх мікроавтобус рухався зі швидкістю біля 70 км/год. Позаду рейсового автобуса стояло дві людини, готуючись до переходу дороги, а спереду з-за автобуса вийшла дівчинка, обвинувачений загальмував і здійснив наїзд на неї. Дівчинка перебігала дорогу під кутом, більш наближеним до 90 градусів. Асфальт був вологий, але не слизький.
Судово-медичний експерт ОСОБА_22 суду пояснив, що є експертом з 1989 року, має вищу кваліфікаційну категорію, судову медичну експертизу він проводив по наявним медичним документам, зокрема, по історії хвороби, а саму потерпілу не оглядав, характер її ушкоджень свідчить про можливість їх отримання при ДТП, після зіткнення з транспортним засобом тіло потерпілої не ковзало по дорозі, а відлетіло, що вказує на сильне його прискорення. Зауважив, що при ударі транспортним засобом руки людини автоматично розтискаються і не можуть утримувати предмети.
Експерт автотехнік ОСОБА_23 суду пояснив, що є старшим експертом-автотехніком НДЕКЦ зі стажем з 2015 року. При проведенні експертизи вихідні дані він брав з постанови про призначення експертизи. Зазначив, що якщо є сліди гальмування, то швидкість обраховує сам експерт, а якщо слідів гальмування немає, то швидкість встанов-люється слідчим шляхом. В даному провадженні він обрахував швидкість по формулі і визначив, що вона становила приблизно 73-82 км/год. Щоб уникнути наїзду на пішохода в даних дорожніх умовах, відстань від початку гальмування до місця наїзду повинна була бути 28-33 м при швидкості 60 км/год.
Крім показань обвинуваченого, потерпілої та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_24 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідже-ними в судовому засіданні документами:
- висновком щодо результатів медичного огляду №79 від 28.12.2016, згідно якого у ОСОБА_4 о 16 год. 20 хв. ознак сп'яніння не виявлено (а.с.208 т.1);
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016 з дода-ними до нього план-схемами та фототаблицями, згідно з якими місцем події є відрізок вул.Соборної (Свободи) біля будинку № 278 в с.Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області. Наїзд на пішохода відбувся на ділянці проїжджої частини з асфальто-бетонним покриттям, яке на час огляду було вологим і чистим. На лівому узбіччі по напрямку руху до с.Яришів Могилів-Подільського району, знаходився автомобіль марки «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , у якого були пошкоджені перед-ня решітка та лобове скло. Гальмівна система, ходова частина, рульове керування та при-лади освітлення були справними. Від коліс автомобіля були сліди гальмівного шляху дов-жиною 43,2 м до задньої осі автомобіля по асфальтному покриттю, до лівого узбіччя лівий слід гальмування становив 18,5 м, а правий слід до узбіччя становив 38,2 м (а.с.230-238 т.1);
- протоколом огляду транспортного засобу від 29.12.2016 та фототаблицею до нього, згідно з якими предметом огляду був автомобіль марки «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_25 . На передній частині автомобіля виявлено тріщину решітки радіатора, вище якої в нижній частині капоту є вм'ятина від дії стороннього предмету, зафарбована білим кольором. По центру лобового скла є діра розміром 25 х 20 см, від якої в сторони відходять тріщини. Між частинами розбитого лобового скла виявлено частини волосяного покрову. У автомобіля відсутній правий передній ліхтар повороту (а.с.239-246 т.1);
- висновком експерта № 10а від 18.01.2017 за результатами судової автотехнічної експертизи, згідно з яким на момент експертного огляду гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля марки «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходяться в працездатному стані, при якому відсутні будь-які несправності, що могли б впливати на його вихідні параметри (а.с.211-221 т.1);
- висновком експерта № 25/10 від 30.01.2017 за результатами судової медичної експертизи, згідно з яким у ОСОБА_6 мали місце такі тілесні ушкодження: забій м'яких тканин лівого плеча та стегна, закритий перелом обох гілок лівої лонної кістки зі зміщенням кісткових уламків, перелом гілки сідалищної кістки та розрив зв'язок крижово-клубового з'єднання, забій головного мозку 1-2 ст. (без розвитку небезпечних для життя явищ), які виникли від дії тупих предметів, можливо, 28.12.2016 при дорожньо-транспорт-ній пригоді та належать (окрім забиття м'яких тканин лівого плеча та стегна) кожне окре-мо та всі у сукупності до ушкоджень середньої ступені тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, більше 21 доби, а забій м'яких тканин лівого плеча та лівого стегна - до категорії легких тілесних ушкоджень. Комплекс даних тілесних ушкоджень не міг утвори-тись при самостійному падінні ОСОБА_6 з висоти власного зросту (а.с.112-113 т.1);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.02.2017 та план-схемою до нього, згідно з якими потерпіла ОСОБА_6 вказала, що автобус, з якого вона вийшла, був припаркований на відстані 5,4 м від передньої осі та 5,2 м від задньої осі до лівого узбіччя по ходу руху автобуса до с.Яришів і на відстані 7,1 м від передньої осі до електроопори № 4,2011. ОСОБА_6 вказала на місце, де вона стояла перед автобусом і дивилась в обидва боки дороги, а саме на відстані 1 м від правого узбіччя та 0,7 м від переднього бампера автобуса. Далі потерпіла вказала, що рухалась по діагоналі відносно проїжджої частини. Місце наїзду зазначила на відстані 0,9 м від лівого узбіччя та 0,2 м від умовної лінії від електроопори № 4, 2011. Від початку руху до наїзду потерпіла подолала відстань 7,10 м. Уточнила, що автомобіль вона не бачила, швидкість його руху та місце знаходження їй невідомі (а.с.78-82 т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.03.2017 та план-схемою до нього, згідно з якими ОСОБА_4 вказав, що автобус, який був припаркований в момент ДТП, знаходився на відстані 27,8 м до електроопори № 4, 2011 та на відстані 5,65 м до лівого узбіччя, а задня вісь автобуса - на відстані 5,6 м до лівого узбіччя. Автомобіль, яким він керував в день ДТП, знаходився у момент початку збільшення інтервалу між транспортними засобами на відстані 1,65 м від передньої осі та на відстані 1,34 м від задньої осі до правого узбіччя та на відстані 47,6 м від передньої осі до умовної лінії від вказаної електроопори. Потім ОСОБА_4 вказав, що автомобіль був розташований у момент, коли він помітив пішохода, на відстані 1,78 м від задньої осі та на відстані 1,90 м від передньої осі до правого узбіччя та 43,8 м від передньої осі до умовної лінії. При цьому обвинувачений зазначив, що пішохід в цей момент знаходився на правому краю проїжджої частини на відстані 1,2 м від передньої частини автомобіля. Також обвинува-чений вказав місце наїзду на потерпілу на відстані 2,7 м від правого узбіччя та на відстані 24,8 м від умовної лінії. При цьому встановлено, що з моменту настання небезпеки до моменту наїзду пішохід подолав відстань 2,8 м. Також ОСОБА_4 зазначив, що помі-тивши пішохода, траєкторію руху свого транспортного засобу він не змінював, а продовжував віддалятися від припаркованого автобуса до появи пішохода (а.с.73-77 т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.03.2017 та план-схемою до нього, згідно з якими свідок ОСОБА_10 вказав, що автобус в момент ДТП був припаркований таким чином: передня вісь на відстані 27,8 м від умовної лінії від електроопори № 4, 2011 та задня вісь на відстані 5,6 м. Передня вісь була на відстані 5,65 м до лівого узбіччя. Автомобіль, яким керував обвинувачений, в момент початку збільшення інтерва-лу між транспортними засобами знаходився на відстані 1,22 м від задньої осі та 1,4 м від передньої осі до правого узбіччя, а також на відстані 44,8 м від передньої осі до умовної лінії. В момент, коли свідок помітив пішохода, автомобіль знаходився на відстані 1,9 м від передньої осі та 1,4 м від задньої осі до правого узбіччя і на відстані 39,37 м від передньої осі до умовної лінії. Потім свідок вказав на місце, де знаходився в той момент пішохід, а саме попереду автобуса з правого краю проїжджої частини на відстані 1,15 м від переднього бампера автобуса. Місцем наїзду свідок вказав місце на відстані 3,2 м від правого узбіччя та 24,35 м від умовної лінії. Експериментом встановлено, що з моменту виникнення небезпеки до наїзду пішохід пройшов 3,45 м (а.с.90-94 т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.03.2017 та план-схемою до нього, згідно з якими свідок ОСОБА_11 вказав, що автобус в момент ДТП був припар-кований таким чином: передня вісь на відстані 27,8 м від умовної лінії від електроопори № 4, 2011 та задня вісь на відстані 5,6 м. Передня вісь була на відстані 5,65 м. до лівого узбіччя. Автомобіль, яким керував обвинувачений, в момент початку збільшення інтерва-лу між транспортними засобами знаходився на відстані 0,95 м від передньої осі та 0,75 м від задньої осі до правого узбіччя, а також на відстані 41,5 м від передньої осі до умовної лінії. Далі вказано, що в момент, коли свідок помітив пішохода, автомобіль знаходився на відстані 1,55 м від передньої осі та 1,1 м від задньої осі до правого узбіччя і на відстані 38,05 м від передньої осі до умовної лінії. Потім свідок вказав, що в той момент пішохід знаходився на відстані 0,3 м від правого узбіччя на проїжджій частині та на відстані 2,3 м від переднього бампера автобуса. Місцем наїзду свідок вказав місце на відстані 3 м від правого узбіччя та 23,55 м від умовної лінії. Експериментом встановлено, що з моменту виникнення небезпеки до наїзду пішохід пройшов 2,85 м (а.с.95-99 т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.03.2017 та план-схемою до нього, згідно з якими свідок ОСОБА_19 вказав, що автобус «Еталон» в момент ДТП був розташований на відстані 6,3 м від передньої осі та на відстані 6,4 м від задньої осі до лівого узбіччя у напрямку до с.Яришів, а також на відстані 30,5 м від умовної лінії електроопори № 4, 2011 (а.с.69-72 т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.04.2017, згідно з яким свідок ОСОБА_20 вказав, що в момент наїзду потерпіла ОСОБА_6 знаходилась на проїжджій частині на відстані 0,7 м від лівого узбіччя в сторону с.Яришів та на відстані 2 м до електроопори № 4.2011 в сторону м.Могилів-Подільського. Разом з тим, під час слідчого експерименту встановлено, що з вікна, з якого ОСОБА_20 спостерігав за подіями ДТП, не видно місце наїзду, на яке вказує водій ОСОБА_4 (а.с.87-89 т.2);
- висновком експерта № 264а від 03.05.2017 за результатами судової автотехнічної експертизи, згідно з яким в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами пунктів 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість руху автомобіля «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , яка відповідає довжині видимих та зафіксованих слідів гальмування при проведенні ОМДТП, становила 73,2 - 82 км/год. Питання про те, чи мав водій автомобіля «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, не досліджувалось з тих підстав, що визначити розра-хунковим (експертним) шляхом видалення автомобіля від місця наїзду в момент виник-нення небезпеки для руху не видається можливим, а проведення експертизи по наданим параметрам може призвести до хибного висновку. У зв'язку із ненаданням відповіді на дане питання також не досліджувалось питання про технічну можливість попередження наїзду у водія ОСОБА_4 на пішохода (а.с.116-119 т.1);
- довідкою від 04.05.2017 № 20-03/2-12/73 про погодні умови 28.12.2016 за даними спостережень метеостанції Могилів-Подільський, згідно якої слабкий дощ йшов лише вночі з 00 год. 38 хв. до 06 год. 10 хв. та в другій половині дня з 17 год. 50 хв. до 18 год. 22 хв., температура була плюсова (а.с.222 т.1);
- висновком експерта № 384а від 22.05.2017 за результатами судової автотехнічної експертизи, згідно з яким в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами пунктів 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України.
В ситуації, яка склалась, при технічних параметрах, вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «Mercedes Vito» від місця наїзду у момент виникнення небезпеки для руху Sa=(22.4-29.9) м з величиною зупинного шляху автомобіля «Mercedes Vito» в умовах місця події Sо=(50-44.6) м, не буде мати технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода з показань ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . При порівнянні видалення автомобіля «Mercedes Vito» від місця наїзду у момент виникнення небезпеки для руху Sа=(144.9-163.9) м з величиною зупинного шляху автомобіля «Mercedes Vito» в умовах місця події Sо=(50-44.6) м, буде мати технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода з показань ОСОБА_6 .
Питання про те, чи вбачаються в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України та чи знаходяться дані порушення в причинному зв'язку з наслідками ДТП, не досліджувалось, оскільки для відповіді на дане питан-ня необхідна оцінка всіх обставин по справі, що виходить за межі компетенції експерта-автотехніка.
Довжина гальмівного шляху автомобіля «Mercedes Vito» при швидкості руху 60 км/год дорівнює 28,9 - 33,3 м (а.с.123-128 т.1);
- висновком експерта № 505а від 20.07.2017 за результатами судової автотехнічної експертизи, згідно з яким дати відповідь на питання, чи мав водій автомобіля «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 згідно показань свідка ОСОБА_20 технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, не представляється можливим з тих причин, що свідок ОСОБА_20 не може вказати, з яким темпом та яку відстань подолала пішохід ОСОБА_6 з моменту виникнення небезпеки для руху у водія ОСОБА_4 до місця наїзду (а.с.129-132 т.1);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.08.2017 з DVD-диском до нього, відповідно до якого на місці ДТП згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_4 зроблено відмітки про можливе місце наїзду на пішохода, які відповідають гальмівному шляху та показанням вищевказаних осіб. Експериментом встановлено, що у разі розташування пішохода таким чином, як вказали свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_4 , пішохода не видно з вікна будинку АДРЕСА_2 , з якого подію ДТП бачив свідок ОСОБА_20 . При цьому у разі розташування статиста за показаннями потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_20 , пішохода видно з вищевказаного вікна (а.с.101-105 т.2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.09.2017 та план-схемою до нього, згідно з якими свідок ОСОБА_14 вказав, що коли він в день події побачив потерпілу ОСОБА_6 , то вона лежала на землі на відстані 4 м від умовної лінії від електроопори № 4, 2011 у напрямку до с.Яришів та на відстані 3,5 м від лівого краю проїжджої частини на лівому узбіччі, а її речі були розкидані в хаотичному порядку (а.с.247-250 т.1);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.09.2017 та план-схемою до нього, згідно з якими свідок ОСОБА_26 вказала, що після ДТП потерпіла ОСОБА_6 знаходилась на землі на відстані 3,9 м від умовної лінії електроопори № 4, 2011 у напрямку до с.Яришів та на відстані 3 м від лівого краю проїжджої частини на лівому узбіччі, а її речі були розкидані (а.с.83-86 т.2);
- медичною документацією потерпілої ОСОБА_6 про перенесене нею лікуван-ня та рекомендації щодо повторного оперативного втручання після повної консолідації перелому для видалення металевої пластини і санаторно-курортного лікування (а.с.200 т.1, 1-68 т.2).
Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
З огляду на те, що проаналізовані вище вихідні дані, вказані потерпілою ОСОБА_6 та абсолютно неупередженим свідком ОСОБА_20 (зазначені особи між собою не знайомі), які вони не змінювали в ході кримінального провадження, повністю співпадають з об'єктивною картиною події, підтвердженою проаналізованими доказами, в тому числі комплексом проведених слідчих експериментів, зокрема від 03.08.2017, на відміну від вихідних даних обвинуваченого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 (зазначені особи є знайомими між собою), які змінювались в ході криміналь-ного провадження, підлаштовуючись під здобуті об'єктивні докази (щодо швидкості руху їх мікроавтобуса та місця наїзду на пішохода), суд визнає саме їх такими, що відповідають дійсності, і з їх урахуванням оцінює висновок експерта № 384а від 22.05.2017, зроблений за результатами судової автотехнічної експертизи. Так, суд бере до уваги висновок саме в цій частині: «в ситуації, яка склалась, при технічних параметрах, вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «Mercedes Vito» при порівнянні видалення автомобіля «Mercedes Vito» від місця наїзду у момент виникнення небезпеки для руху Sа=(144.9-163.9) м з величиною зупинного шляху автомобіля «Mercedes Vito» в умовах місця події Sо=(50-44.6) м, буде мати технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода з показань ОСОБА_6 ».
Позицію сторони захисту щодо заперечення винуватості ОСОБА_4 у ДТП і перекладання її виключно на неповнолітню потерпілу ОСОБА_6 , суд розцінює як намагання уникнути справедливої кримінальної відповідальності за скоєний ним через недбалість злочин. Так, вищезазначеними доказами, наданими стороною обвинувачення, оціненими в їх сукупності, повністю підтверджено те, що саме водій ОСОБА_4 ство-рив аварійну ситуацію, хоч мав можливість уникнути ДТП та її наслідків. Рухаючись населеним пунктом з перевищенням дозволеної швидкості в умовах цілком достатньої видимості по прямій дорозі та бачучи перешкоду у виді маршрутного автобуса на крайній правій частині своєї смуги руху, який проводив висадку пасажирів з дотриманням п.15.2 ПДР України, водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п.12.3, 12.4 ПДР України, які вказують, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. (станом на 28.12.2016 а у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, перед зміною напрямку руху (об'їздом автобуса) не переконався в безпечності своєї швидкості і маневру та не створенні перешкод або небез-пеки іншим учасникам руху (в тому числі пасажирам, серед яких можуть бути і діти, які виходитимуть з автобуса) та не зміг уникнути зіткнення з пішоходом ОСОБА_6 , в результаті чого і стався наїзд на останню з спричиненням їй середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Стороною захисту не надано суду беззаперечних доказів на спростування вини обвинуваченого, не поставлено під сумнів належність та допустимість доказів сторони обвинувачення та не надано доказів порушення ПДР України самою потерпілою, оскільки проаналізовані докази дозволяють суду зробити висновок, що наїзд на пішохода стався фактично під час завершення нею переходу дороги через злочинну недбалість саме обвинуваченого. Позиція ж сторони захисту в дебатах виявилась неспроможною і такою, що не відповідає матеріалам кримінального провадження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обста-вини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий і вперше притягується до кри-мінальної відповідальності, не одружений, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює водієм, здоровий.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
На підставі викладеного, беручи до уваги досудову доповідь, в якій зазначено про низький ризик вчинення ОСОБА_4 повторного правопорушення і те, що виправ-лення ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, суд вважає, що для його виправлення і перевиховання достатньо призначити покарання у виді виправних робіт без позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на необхідність залишення його ОСОБА_4 , який працює водієм, для відбування призначеного покарання.
Згідно ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта на проведення експертиз, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на автомобіль марки «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 .
З урахуванням вимог ч.9 ст.100 КПК України речовий доказ слід повернути його законному володільцю.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 слід задовольнити частково. Так, через злочинну недбалість обвинуваченого ОСОБА_4 неповнолітня ОСОБА_6 зазнала суттєвих змін у звичному для неї та її сім'ї способі життя, фізичного болю та моральних страждань, переносячи довготривале лікування та реабілітацію, пов'язаних з обмеженням в можливостях руху, розваг та повноцінного спілкування з однолітками. Разом з тим, потерпілою стороною та стороною обвинувачення суду не надано жодних доказів щодо матеріального стану ОСОБА_4 , а лише самою стороною захисту надано характе-ристику з місця роботи останнього водієм у приватного підприємця. З огляду на вказане, суд вважає розумним і справедливим стягнення з останнього на користь потерпілої моральної шкоди в сумі 40000 грн.
Керуючись ст.57, 65, ч.1 ст.286 КК України, ч.9 ст.100, ст.122, 124, ч.4 ст.174, ст.368-370, 374-376 КПК України, ст.23, 1167, 1168 ЦК України, ст.12, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвину-ваченні за ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді виправних робіт на строк 2 (два) роки з відрахуванням в доход держави із суми його заробітку 15 (п'ятнадцяти) відсотків та без позбавлення права керування транспортними засобами.
Понесені по справі процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта на проведення експертиз в сумі 3076 (три тисячі сімдесят шість) грн. 56 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 задоволь-нити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь 40000 (сорок тисяч) гривень моральної шкоди.
Судові витрати в сумі 640 грн. за подання до суду позовної заяви стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04.01.2017 на автомобіль марки «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , зареєстрований на ім'я ОСОБА_25 , жителя АДРЕСА_3 .
Речовий доказ: автомобіль марки «Mercedes Vito», державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні на території спеціального майданчика Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, повернути власнику або його представнику за дорученням.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілій, представнику потерпілої та її законному представнику.
Суддя ОСОБА_1