Справа № 214/203/18
2/214/1271/18
Іменем України
(заочне)
10 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Хомініч С.В.,
секретар судового засідання - Горбунова Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/203/18
за позовною заявою: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»
до: ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3 (на підставі довіреності №8332-К-Н-О від 31.08.2017 діє до 31.12.2019).
Представник позивача звернувся до суду з позовом 15.01.2018, та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № KRH0RX00012377 від 24.06.2006 станом на 12.12.2017 в загальному розмірі 39631,31 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом - 116,18 грн., по відсоткам за користування кредитом - 7925,55 грн., по комісії за користування кредитом - 47,52 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 29178,66 грн., а також штрафів, нарахованих відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина та 1863,40 грн. - процентна складова; із подальшим нарахуванням 132% річних на тіло кредиту, а також нарахуванням пені на тіло кредиту, відсотки та комісію за кожний день прострочення у розмірі 0,15 % на день; стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1600 грн.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 24.06.2006 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № KRH0RX00012377, за яким він отримав кредит в розмірі 660 грн. зі сплатою процентів за користування ним в розмірі 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Свої зобов'язання банк виконав, натомість позичальник покладені на нього обов'язки належним чином не виконував, в результаті чого станом на 12.12.2017 утворилась заборгованість в сумі 39631,31 грн., яку представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в примусовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з'явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд вважає за можливе справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.
Крім того, враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-
24.06.2006 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви за № KRH0RX00012377 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПРИВАТБАНК», яка по своїй суті є договором приєднання в розумінні ч.1 ст.634 ЦК України (а.с.5, 6-15).
Відповідно до заяви (а.с.5), ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 660 грн. строком на 12 місяців з 24.06.2006 по 24.06.2007 року включно зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 20,40% річних, на споживчі цілі - оплату вартості товару шляхом безготівково перерахування коштів - мобільний телефон Nokia 6030 bleck вартістю 600 грн.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
В силу ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Судовим розглядом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за кредитним договором № KRH0RX00012377 від 24.06.2006 виконав належним чином, надавши ОСОБА_2 кредит на придбання техніки в обумовленому розмірі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.
Натомість позичальник свої зобов'язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, внісши в рахунок погашення заборгованості за кредитом востаннє 25.05.2015 - 77,28 грн. по сплаті процентів за користування кредитом, в результаті чого станом на 12.12.2017 утворилась заборгованість за тілом кредиту - 116,18грн., по відсоткам за користування кредитом - 7925,55 грн., по комісії за користування кредитом - 47,52 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.4), з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд вважає дані вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 6-2003цс15, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Як передбачено п.2.4.5.1 Умов та правил, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку у вигляді пені, розмір якої зазначений в Умовах та правилах надання банківських послуг, а саме 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки платежу ( а.с.12- зворот).
Крім того, відповідно до п.2.4.5.5 Умов та правил (а.с.12-зворот ), при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 90 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за попереднім погодженням сторони передбачили покладення на позичальника цивільно-правової відповідальності за порушення виконання кредитно-договірних зобов'язань шляхом нарахування та стягнення неустойки виключно у формі пені або штрафу, без можливості їх одночасного стягнення.
За положеннями ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Оскільки сторони при укладенні договору погодили, що у першу чергу нараховується пеня, а вже потім штрафи (зокрема, його процентна складова на момент звернення позивача до суду), тому суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 500 грн. - фіксована частина, 1863,40 грн. - процентна складова, оскільки одночасне їх нарахування з пенею та стягнення за своєю суттю є подвійною відповідальністю.
Щодо заявленого позивачем розміру пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З урахуванням ст.23 ЦПК України щодо загальних засад та завдань цивільного судочинства та ч.5 ст.12 ЦПК України відносно обов'язку суду сприяти сторонам в здійсненні їхніх прав, застосовуючи положення ч.3 ст.551 ЦК України суд вправі зменшити розмір неустойки (пені) як цивільно-правової відповідальності боржника за умови, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.
В розумінні ч.3 ст.551 ЦК України істотними обставинами можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст.625 ЦК України та мають іншу правову природу.
В ході судового розгляду встановлено, що розмір основного збитку, завданого відповідачем, становить 8041,73 грн. виключно за тілом кредиту та відсотками, в той час як заборгованість за пенею, нарахованою за прострочення виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань станом на 12.12.2017 складає 29178,66 грн. (а.с. 4).
Таким чином, очевидним є те, що заявлений позивачем розмір пені є неспівмірним з розміром основного збитку, завданого відповідачем і не відповідає визначеним п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам конституційного принципу верховенства права, що також передбачено в абз.2 п.3.2 Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року у справі №7-рп/13.
Враховуючи встановлену неспівмірність, розмір основного збитку, обсяг виконаних позичальником зобов'язань, тривалість допущених порушень та відсутність доказів звернення позивача з досудовими вимогами до відповідача для погашення ним заборгованості в добровільному порядку, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити розмір пені до 8100 грн., що кореспондується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1120цс15, від 03.09.2014 року у справі № 6-100цс14.
Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № KRH0RX00012377 від 24.06.2006 станом на 12.12.2017 в загальному розмірі 16189 грн. 25 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 116,18 грн., за відсотками - 7925,55 грн, комісія - 47,52 грн., пені - 8100 грн. (з розрахунку: 116,18+7925,55+47,52+8100).
Разом з тим позовні вимоги щодо подальшого нарахування пені на тіло кредиту, відсотків та комісію за кожний день прострочення у розмірі 0,15 % на день, задоволенню не підлягають.
Оскільки посилання позивача на ч.10 ст.265 ЦПК України, якою передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, є передчасними. Так як в ч.2 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України зазначено, що частина 10 ст.265 цього кодексу вводиться в дію з 1 січня 2019 р.
Таким чином позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані, на їх підтвердження доказів не надано, а тому вони задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення ст.141 ЦПК України та п.39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», відповідно до якого у разі, якщо суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 1504 грн. в рахунок часткового відшкодування судового збору пропорційно частині задоволених вимог (за відрахуванням вимог про стягнення штрафу, в задоволенні яких судом відмовлено).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року, яка набрала чинності 15.12.2017 року), суд, -
Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК, заборгованість за кредитним договором № KRH0RX00012377 від 24.06.2006 станом на 12.12.2017 в загальному розмірі 16189 грн. 25 коп., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту - 116 грн. 18 коп., по процентам за користування кредитом - 7925 грн. 55 коп., по комісії за користування кредитом - 47 грн. 52 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 8100 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», 1504 грн. 00 коп. в рахунок часткового відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу.
Відомості про сторін:
Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги 50, м. Дніпро, Дніпропетровська область.
Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повний текст рішення суду складено та підписано 10.05.2018.
Суддя Хомініч С.В.