Справа № 148/269/18
11 травня 2018 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, -
До Тульчинського районного суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Ознайомившись з заявою суд встановив, що ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісяця, до досягнення сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
Пунктами 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2017 рік», станом на момент звернення до суду розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років становив - 1426 грн., у зв'язку з чим розмір аліментів заявлений ОСОБА_1 перевищує розмір аліментів, які можуть бути стягнуті за п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
На підставі викладеного і керуючись ст. 161, 165 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2017 рік», суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
У відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з аналогічними вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: