Справа № 182/4943/17
Провадження № 1-кп/0182/182/2018
Іменем України
10.05.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міскрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження відомості про вчинення якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2017 року за №12017040340003242 стосовно ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України,
з участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження №12017040340003242 стосовно ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч. 1, ч.2 ст. 186 КК України. Стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12 травня 2018 року, включно.
В судовому засіданні оголошено перерву у зв'язку з чим прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою ще на строк не більше 60 днів. При цьому прокурор посилався на те, що обвинувачений може продовжити вчиняти інші злочини та ризики, які були під час обрання запобіжного заходу досі наявні. Зокрема обвинувачений може переховуватися від суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, але надали заяви в яких просили проводити судовий розгляд у їх відсутність.
Обвинувачений ОСОБА_3 і його захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували, оскільки вироком Марганецького міського суду від 28.01.2018 року обвинувачений вже засуджений до позбавлення волі.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши наявні матеріали провадження, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на особисту свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, на які в даному випадку вказав прокурор. При цьому суд враховує такі ризики, як можливість ухилитися від суду, та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_3 повторно вчинив кілька корисливих злочинів, стосовно жінок на протязі короткого проміжку часу. При цьому, він не має постійного місця проживання та реєстрації, не має законного стабільного джерела прибутку, тому обгрунтовано існує ризик того, що він може ухилитися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки як пояснив сам ОСОБА_3 гроші. від реалізації краденого він використовував для придбання наркотичних засобів та в гральних залах. За таких обставин очевидно, що ОСОБА_3 є особою соціальне неадаптованою, тому тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Оскільки ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років і раніше стосовно останнього слідчим суддею ОСОБА_9 при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначався розмір застави, з урахуванням його майнового стану, у розмірі сімдесяти двох тисяч гривень. Підстав для зміни визначеного раніше розміру застави немає.
В разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 194 КПК України покладаються наступні обов'язки:
-прибувати до суду у визначений час,
-не відлучатися з Нікопольського району Дніпропетровської області, без дозволу суду,
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Керуючись ч. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк не більше 60 днів, тобто до 08 липня 2018 року, включно.
Призначити розмір застави для підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі сімдесяти двох тисяч гривень.
У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою судді щодо особи стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна роз'яснити обвинуваченому його обов'язки і наслідки їх невиконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1