10.3
про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1281/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 травня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації, в якому позивач просить:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо відмови позивачу у виплаті одноразової компенсації, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до постанови Марківського районного суду від 13.09.2017 та Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 неправомірними;
- відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області зобов'язати Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу одноразову компенсацію, як сім'ї, що втратила годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 60 мінімальних заробітних плат з урахуванням виплаченої суми одноразової компенсації.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Позивачем зазначено одного з відповідачів у даній справі відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Разом з тим, частиною 3 статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно із статтею 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 № 489/20802, визначено, що органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Підпунктами 1 та 2 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 затверджено: Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення про відділ); Типове положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно з пунктом 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 року за № 617/28747, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу управління входить відділ примусового виконання рішень.
Крім того, суд наголошує, що позивачем визначено одного з відповідачів - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, однак у прохальній частині перший пункт позовних вимог сформований до невизначених посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Отже з системного аналізу вищевикладеного слідує, що належним відповідачем у даній справі має бути Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
За правилами, визначеними частинами 3, 4, 5 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Зважаючи на особливості розгляду адміністративних справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, строки їх розгляду, а також на те, що про підставу заміни неналежного відповідача позивач міг знати до подання позову до суду, суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу усунути такий недолік позовної заяви шляхом визначення у позовній заяві належного відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, із зазначенням про нього всіх відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України, а також приведення у відповідність та сформування позовних вимог до конкретних посадових осіб управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Вивченням позовної заяви встановлено, що фактично позивач не погоджується з діями державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 55380944 від 26.03.2018 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»), оскільки вважає, що фактичного виконання рішення суду не відбулось, у зв'язку з виплатою позивачу компенсації в сумі 7586,00 грн, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007, а не у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як зазначено у постанові Марківського районного суду від 13.09.2017 та Донецького апеляційного адміністративного суду» від 16.11.2017. Однак в прохальній частині позовної заяви відсутні вимоги щодо визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 55380944 від 26.03.2018 протиправними та скасування вказаної постанови.
Пункт другий прохальної частини позовної заяви містить вимогу про зобов'язання відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області вчинити певні дії Управлінню соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації. Однак, до компетенції державного виконавці входить лише обов'язок щодо примусового виконання рішення суду в межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження» та не входить право самостійного визначення та обчислення суми одноразової компенсації, як сім'ї, що втратила годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Слід зазначити, що позивачем зовсім не наведено обґрунтування вимог до другого відповідача - Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації та у прохальній частині позовної заяви не сформовані позовні вимоги щодо нього.
Отже позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до п. 4 ст. 5 ст. 160 КАС України та сформувати зміст позовних вимог щодо кожного відповідача.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суддею встановлено наступне.
У позовній заяві зазначено, що позивач фактично оскаржує постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганські області ВП № 55380944 від 26.03.2018, однак до позовної заяви не додано доказів отримання позивачем вказаної постанови.
У відповідності до вимог частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства чітко визначено строки звернення до суду з позовами даної категорії справ учасників виконавчого провадження.
Як наслідок, учасники виконавчого провадження можуть звернутися до суду з позовами даної категорії справ у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно частини 5 статті 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Відповідно до частини 9 статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки до позовної заяви не додано доказів вручення позивачу постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганські області ВП № 55380944 від 26.03.2018, у суду відсутня можливість перевірити додерження позивачем строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.287 КАС України, а отже позивачу слід надати докази отримання ним оскаржуваної постаноти та, у разі необхідності, подати заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що подано заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов управління ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України, із зазначенням належного відповідача (відповідачів); сформувати зміст позовних вимог щодо кожного відповідача, надати докази отримання позивачем постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганські області ВП № 55380944 від 26.03.2018 та, у разі необхідності, подати заяву про поновлення строку звернення до суду з зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЄ.О. Кисельова