Справа № 148/2265/17
Провадження №2-о/148/7/18
Іменем України
11 травня 2018 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі: головуючого судді Ковганича С.В.
присяжних Мазура С.А., Бурака В.А.
при секретарі Грох Н.С.
за участі заявника ОСОБА_3
представника заявника ОСОБА_4
свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за заявою за заявою ОСОБА_3 про оголошення особи померлою,
ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про оголошення особи померлою, мотивуючи свої вимоги тим, що її родич ОСОБА_7 у вересні 2014 пішов з дому і більше не повертався. На протязі всього часу його відсутності вона приймала міри для його розшуку, однак так і не змогла його знайти. Ні вона, ні їхні спільні знайомі ОСОБА_7 більше не бачили, про його місцезнаходження та де він може знаходитись їй невідомо.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 01.11.2016 ОСОБА_7 з 01.09.2014 визнано безвісно відсутнім. З того часу пройшло вже більше трьох років, але відомостей про нього чи про його місцезнаходження ні їй, ні спільним знайомим так і немає.
Вона, як особа, на яку ОСОБА_7 залишив заповіт, посвідчений 09.09.2009 Суворовською сільською радою Тульчинського району за реєстром №25, має намір вжити заходів щодо збереженя майна, яке залишилось після його зникнення.
В зв'язку з даними обставинами вона змушена звернутися до суду з даною заявою. Просить оголосити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області померлим.
В судовому засіданні заявник та її представник підтримали заявлені вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини. Просять заяву задовольнити.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили факт відсутності ОСОБА_7 в с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області з 01.01.2014, вказавши, що звісток про нього не має.
Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 01.11.2016 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької област визнаний безвісно відсутнім з 01.09.2014, про що свідчить копія даного рішення (а.с.7-8).
Згідно довідки Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області від 22.11.2017 №8977/230-01-2017 (а.с.5), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с.Суворівське, Тульчинського району, Вінницької області по наявним облікам Національної поліції України перебуває у розшуку з 16.06.2016 як особа, визнана судом безвісно відсутньою.
Згідно повідомлення Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області від 26.04.2018 (а.с.50), 16.06.2016 було заведено оперативно-розшукову справу "Розшук"№7, в рамках якої проводились ряд оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження безвісно зниклого ОСОБА_7 В ході проведення заходів інформації місцезнаходження ОСОБА_7 не отримано.
Відповідно до копії довідок виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 11.10.2017 №703 (а.с.6) та від 21.12.2017 №966 (а.с.25), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1 на території с.Суворовське не проживає з січня 2015 року. Місце перебування його невідоме.
Згідно копії заповіту від 09.09.2009 (а.с.9) вбачається, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповів ОСОБА_9
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про шлюб від 15.10.2014 НОМЕР_1 (а.с.10), дошлюбне прізвище заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_3.
Судом встановлено, що оголошення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим необхідно заявнику для подальшої реалізації її права на спадкування.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
В п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995 зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Відповідно до ч.1 ст 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи .
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
Відповідно до ст.47 ЦК України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи покази свідків, зібрані у справі докази, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області відсутній в місці свого постійного проживання понад три роки, та у місці його постійного проживання відсутні відомості про його місце перебування понад три роки.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_3 в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Оскільки день вірогідної смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, судом у точності не може бути встановлено, тому суд приходить до висновку, що днем його смерті слід вважати день набрання цим рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, сплачений заявником судовий збір підлягає зарахуванню в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995, ст.ст. 46,47 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 77, 81, 263-265, 294, 308 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_3 про оголошення особи померлою задоволити.
Оголосити померлим ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Суворовського, Тульчинського району, Вінницької області.
Днем смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області вважати день набрання рішення законної сили.
Копію рішення після набрання рішення суду законної сили у відповідності до ч.2 ст.308 ЦПК України надіслати до Тульчинського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, місцезнаходження якого: вул.Леонтовича, 62, м.Тульчин, Вінницької області для реєстрації смерті фізичної особи.
Судові витрати залишити за заявником.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.05.2018.
Суддя: