Провадження № 1-кп/0186/83/18
Справа № 186/640/18
14 травня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої -судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040380000133 від 19.03.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Першотравенська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаного, працюючого електрослюсарем підземним в ТОВ «ДСС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-26.10.2016 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт;
-27.03.2017 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту строком три місяці;
-22.03.2018 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
15 березня 2018 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 ішов за ОСОБА_5 в четвертому під'їзді будинку АДРЕСА_2 , де побачив, що в зовнішній кишені сумки останнього, яка висіла за його спиною знаходиться мобільний телефон марки «Nokia 225DS» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 білого кольору в чорному чохлі вартістю 468 гривень 00 копійок. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: належного ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Nokia 225DS» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , 15 березня 2018 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходячись позаду ОСОБА_5 , піднявся за ним на другий поверх четвертого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де переконавшись в тому, що його дії є таємними для ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу, таємно, дістав із зовнішньої кишені сумки, яка висіла за спиною ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Nokia 225DS» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 білого кольору в чорному чохлі.
Далі ОСОБА_4 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та можливості розпоряджатися чужим майном, з викраденим мобільним телефоном марки «Nokia 225DS» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 білого кольору в чорному чохлі повернувся та направився вниз на перший поверх до виходу із під'їзду. У цей момент ОСОБА_5 виявив відсутність зазначеного мобільного телефону, який знаходився у нього в сумці, побачив те, що ОСОБА_4 почав швидко спускатися до виходу з під'їзду та розуміючи характер відкритих протиправних дій останнього намагався його зупинити, та рухаючись за ним почав вимагати від ОСОБА_4 повернути йому телефон.
Однак, ОСОБА_4 , переслідуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, вибіг з під'їзду та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, покинув місце скоєння злочину, тобто відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Nokia 225DS» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 білого кольору в чорному чохлі обернув у свою власність та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 , згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №1101/18 від 27.03.2018 року матеріального збитку на загальну суму 468 гривень 00 копійок.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, пояснивши, що обставини, скоєного ним на досудовому слідстві були встановлені вірно, а саме, що він 15 березня 2018 року приблизно о 18 годині скоїв відкрите викрадення мобільного телефону марки «Nokia 225DS» білого кольору в чорному чохлі у ОСОБА_5 в четвертому під'їзді будинку АДРЕСА_2 в м.першотравенську. В скоєному розкаюється. У ході досудового розслідування телефон було повернуто потерпілому.
Потерпілий ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Претензій матеріального та морального характеру не має. Покарання обвинуваченому прохав призначити на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 заявив суду клопотання про слухання справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, так як вину в скоєнні кримінального правопорушення він визнає повністю, вважає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.
У зв'язку з тим, що учасники процесу не заперечують проти не дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не сумніваються в добровільності та істинності своїх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним їх дослідження.
При таких обставинах суд вважає вину обвинуваченого в скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України доказаною повністю.
Оцінюючи докази добуті під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що скоєне обвинуваченим ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч.2 ст.186 КК України, як грабіж (відкрите викрадення чужого майна), вчинений повторно.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, у відповідність до ст.12 КК України, скоїв тяжкий злочин, наявність обтяжуючих покарання обставин - не встановлено, та пом'якшуючих обставин - активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, відшкодування шкоди, а також дані про особу обвинуваченого - працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться. З урахуванням вище перелічених обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції частини 2 статті 186 КК України у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення до винесення вироку Першотравенським міським судом Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року, суд вважає за необхідне застосувати ч.4 ст.70 КК України та призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань.
Разом з тим, зваживши на обставини, що пом'якшують покарання засудженого - щире каяття та сприяння слідству, незначну вартість викраденого майна, відсутність жодних претензій до засудженого з боку потерпілого, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та на підставі ст. 75 КК України, вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, який є достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
У відповідність до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
По даному кримінальному провадженню в ході досудового розслідування було проведено судово-товарознавчу експертизу №1101/18 від 27 березня 2018 року вартість якої становить 300 гривень 00 копійок. Витрати пов'язані з залученням експертів документально підтверджені. За таких умов суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по залученню експерта в сумі 300 (триста) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Nokia 225DS» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 (а.с.16) - переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити за належністю; договір з ломбарду №11.2526 від 15.03.2018 року (а.с.16) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
У відповідність до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням вироку Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по залученню експерта в сумі 300 (триста) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Nokia 225DS» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 (а.с.16) - переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити за належністю; договір з ломбарду №11.2526 від 15.03.2018 року (а.с.16) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
СУДДЯ ОСОБА_1