Справа № 177/1606/17
Провадження № 2-з/177/4/18
про забезпечення позову
08.05.2018
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про забезпечення позову,-
Позивач 04.09.2017 звернувся до суду з позовом у якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку, що за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 4, підписаний нею на користь ОСОБА_2, та зареєстрований приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 у реєстрі за № 4271, у зв'язку з вчиненням його під впливом обману, зловживання довірою та внаслідок тяжких обставин, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 відкрито провадження в справі.
Через канцелярію суду 07.05.2018 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою остання просить визнати недійсним рішення на підставі якого у відповідача виникло право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 122188200:01:001:0322 що за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 4 та скасувати його.
Указана позовна заява прийнята судом згідно з ухвалою від 07.05.2018.
Одночасно з уточненою позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою вона просила накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 122188200:01:001:0322 що за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 4, заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження зазначеного нерухомого майна, у будь-який спосіб, а також заборонити відповідачу ОСОБА_2 знищувати насадження фруктових дерев, кущів та інших насаджень, засіювати та засаджувати цю земельну ділянку.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідач по справі, ОСОБА_2, не зважаючи на наявність у провадженні суду цивільної справи щодо оскарження нею договору купівлі - продажу житлового будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 4, укладеного 23.09.2016 між нею та відповідачем та на який згідно з ухвалою суду від 22.11.2017 накладено арешт, навесні 2018 року став розпоряджатися земельною ділянкою за вищевказаною адресою, а саме, засаджувати її на власний розсуд та знищувати насадження, посаджені позивачем.
Отримавши 26.04.2018 інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що власником земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 122188200:01:001:0322, що за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 4, дійсно став відповідач, ОСОБА_2, відомості про що внесені до реєстру на підставі рішення Веселівської сільської ради від 17.10.2017 № 176, про затвердження технічної документації із землеустрою.
Позивач також вказує, що відповідач, знаючи про розгляд судом справи з приводу визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою, може продати або здійснити інше відчуження цієї земельної ділянки до ухвалення по справі остаточного судового рішення і набрання ним законної сили, у зв'язку з чим вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали поданої заяви, суд дійшов до наступного висновку.
При вирішенні цього клопотання суд виходить з того, що вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої, кожен має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Це положення також закріплено у статтях 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які згідно з ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як роз'яснено в п. 1, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За змістом ст. 152 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо законності набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 122188200:01:001:0322, що за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 4, суд дійшов обґрунтованого висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі, в частині накладення арешту на нерухоме майно, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Фактично, з можливим відчуженням спірного майна, позивач повністю позбавляється можливості відновити свої права, втрачається як такий правовий сенс звернення до суду, порушується гарантований Конституцією України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року принцип ефективного захисту прав громадян.
Щодо заборони вчиняти відповідачу певні, а саме, знищувати насадження фруктових дерев, кущів та інших насаджень, засіювати та засаджувати спірну земельну ділянку, слід зазначити наступне.
Так, при вирішенні цього питання суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів,
Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову в якості тиску на відповідача.
Поряд з цим, відзначається, що зазначені позивачами обставини, що викладені в заяві про забезпечення позову, які не підтверджені документально, не обґрунтовують необхідності в застосуванні даного виду забезпечення позову - забороною вчиняти певні дії, при цьому суд також враховує, що заява позивача не містить і належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Також, позивачем у заяві про забезпечення позову не доведено, що захист її прав, свобод та інтересів, виходячи із заявлених позовних вимог, стане неможливим без вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності (ст.ст.12, 13 ЦПК України), з урахуванням того, що обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони (ст.81 ЦПК України), суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони відповідачу ОСОБА_2 знищувати насадження фруктових дерев, кущів та інших насаджень, засіювати та засаджувати спірну земельну ділянку, відмовити, через необґрунтованість та безпідставність заяви в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 151-153, 259-260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 122188200:01:001:0322, що за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новий Шлях, вул. Меліоративна, 4, та заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження зазначеного нерухомого майна, у будь-який спосіб, а також на реєстрацію виникнення, переходу, припинення речових прав на нього.
В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали для виконання надіслати на адресу Відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її постановлення.
Копію ухвали після її виконання направити відповідачу, ОСОБА_2.
Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання
Суддя: