Справа № 135/446/18
Провадження № 3/135/157/18
04.05.2018 м. Ладижин
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області ПатраманськийІ.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли із Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративні правопорушення серії БД № 363548 від 03.04.2018 року, згідно якого «ОСОБА_1 31.03.201/8 року, о 12 годині в м. Ладижин Вінницької області, будучи причетним до скоєного ДТП - залишив місце ДТП».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак на адресу суду подав заяву, згідно якої своєї вини не визнав, пояснив, що умислу на вчинення адміністративного правопорушення, зокрема залишення місця ДТП, не мав. Під час дорожньо - транспортної пригоди за кермом автомобіля, і навіть поруч з ним, не знаходився. Пошкодження транспортного засобу виявив після повідомлення йому про це свідків, які були присутні під час пошкодження його автомобіля. Він про даний факт вчинення правопорушення повідомив відділення поліції, однак начальником СРПП № 4 Ладижинського ВП, капітаном поліції, ОСОБА_2 складено на нього протокол про залишення місця ДТП, який він вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в цій справі необхідно закрити з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю із - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 не порушував Правил дорожнього руху, дорожньо - транспортної пригоди не вчиняв, та умисно не залишав місце ДТП, у його діях не має складу адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.
У ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, поліцією не наданого жодного доказу, на підтвердження того, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, зокрема залишив місце ДТП.
Із врахуванням ч.3 ст.62 Конституції України, згідно з якою обвинувачення не може грунтуваться на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави - презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обгрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З аналізу цих міжнародних правових норм видно, що на ОСОБА_1 поширюється принцип презумпції невинуватості, оскільки його винуватість не доведена допустимими і належними доказами.
На підставі викладеного, враховуючи обставини, встановлені суддею, та проаналізувавши суть порушення, зазначеного в протоколі, вивчивши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суддя прийшов до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.124, 33-35, 268, 279, 280, 283-285,287-289 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Апеляційного суду Вінницькоїобласті через Ладижинськийміський суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя