2-а/130/35/2018
130/838/18
"08" травня 2018 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.,
за участі секретаря Росовської О.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Жмеринці адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №2 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області Ошовського Костянтина Олеговича про оскарження рішення,
ОСОБА_1 10.04.2018 року звернувся з цим позовом до Жмеринського міськрайонного суду із вимогами визнання незаконною та скасування постанови інспектора СРПП №2 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області Ошовського К.О. серії НК №447652 від 28.03.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 КУпАП щодо порушення п.19.2 ПДР України (а.с.1-3). У адміністративному позові позивач ОСОБА_1 виклав наступну позицію. 28.03.2018 року він близько 20:30 годин на автомобілі "DAEWOO LANOS", державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в напрямку м.Могилів-Подільський та був незаконно зупинений інспектором СРПП Могилів-Подільського ВП Ошовським К.О. Останній пояснив, що причиною зупинки його транспортного засобу є порушення п.19.2 ПДР України, але відмовився на його усне прохання ознайомити його з будь-якими доказами, фото чи відео-фіксації правопорушення, вказавши на їх відсутність, основним аргументом, яким оперував інспектор, як доказом, були його очі. Зауважив, що як посадова особа, поліцейський СРПП Ошовський К.О. грубо порушив ст.19 Конституції України - тобто діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України та вважає, що при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський порушив ст.278 КУпАП, разом з тим при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським Ошовським К.О. порушено ст.279 КУпАП. Повідомив, що він категорично не згоден з твердженнями інспектора щодо порушення ним п.19.2 ПДР України, яким визначено перемикання дальнього світла на ближнє не менше, ніж за 250 м до зустрічного транспортного засобу, так як він перемкнув автомобіль з дальнього світла на ближній задовго до критичної відмітки в 250 м і не створив для жодного із учасників дорожнього руху будь-якої аварійно-небезпечної ситуації. Більш того, поспілкувавшись з ним, інспектор дійшов висновку, що його звинувачення базується лише на припущеннях, (на момент розгляду справи на місці в матеріалах була відсутня відсутня будь-яка доказова база: фото-відеофіксація, письмові показання свідків, проведення замірів), але попри відсутність відповідних доказів - все ж виписав на його ім'я постанову, якою безпідставно та протиправно обвинувачував його у невчиненому адміністративному правопорушенні. Зазначив, що копію оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав 28.03.2018 року, термін оскарження закінчується 10.04.2018 року, строки оскарження ним не порушені.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 11.04.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано триденний строк для усунення недоліків (а.с.6).
18.04.2018 року на адресу суду надійшла позовна заява в новій редакції з усунутими недоліками(а.с.9-11).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 20.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 08.05.2018 року (а.с.15).
Сторони за їх належним викликом в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки до суду не повідомили, відзиву на позов відповідачем не надано, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи розгляд справи у їх відсутність ніким не представлено.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, відповідно до вимог ст.205 КАС України розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Згідно п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, судом встановлено, що 28.03.2018 року інспектором СРПП Могилів-Подільського ВП Ошовським К.О. було винесено постанову серії НК №447652, відповідно до змісту якої вказано, що водій ОСОБА_3 28.03.2018 року о 10 годині 35 хвилин на автодорозі М-21 414 км не перемкнув світло фар з дальнього на ближнє не менш як за 250 м до наближення зустрічного автомобіля, чим порушив п.19.2 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.4).
Будь-які інші докази, які б підтверджували наявність у вказаних діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, не були надані учасниками справи, передусім відповідачем; про джерела відповідних доказів суду також не повідомлено.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо.
Згідно роз'яснень, що містяться у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). А тому докази подані позивачем суд приймає як належні та допустимі і не вбачає підстав для їх відхилення.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №447652 від 28.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП не відповідає вимогам ст.283, 284 КУпАП, оскільки у ній не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та відсутня доказова база щодо звинувачення ОСОБА_1
При цьому відповідач - поліцейський СРПП №2 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області Ошовський К.О. у відповідності до ч.2 ст.77 КАС України заперечень не подав, відтак покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності власного рішення суб'єкта владних повноважень, що є предметом оскарження, не виконав, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені права позивача, на користь якого підлягають усі заявлені ним сумніви, відтак суд визначає позовні вимоги обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сума судового збору, від сплати якого звільнений позивач за відповідним предметом спору, у відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, службова особа якого виступала відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.7, 122, 255, 251, 252, 277-2, 278, 280, 285 КпАП України, ст.2, 5, 6, 9, 12, 14, 19, 20, 22, 32, 72, 77, 94, 121, 122, 139, 143, 192, 241-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов задоволити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову інспектора СРПП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області Ошовського Костянтина Олеговича серії НК №447652 від 28.03.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, а провадження у адміністратиній справі щодо останнього - закрити.
Стягнути з Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь держави 704 гривні 80 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному адміністративному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Суддя Вернік В.М.