Справа № 183/2587/18
№ 2-о/183/129/18
08 травня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Дем'яненка Р.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду з заявою, в якій просить встановити факт, який має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України - Донецької області.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області померла його мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 03 квітня 2018 року, довідкою про причину смерті та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим Калінінським відділом запису актів цивільного стану м. Донецька Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки 05 квітня 2018 року.
02 травня 2018 року, з метою державної реєстрації смерті матері, ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем свого проживання з відповідною заявою, однак йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті через те, що факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який повинен бути наданий відділу державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до глави 5 п. 1 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні». У зв'язку з цим, заявник вимушений звернутися з даною заявою до суду.
Ухвалою суду від 07 травня 2018 у справі відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання заявник не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 являється матір'ю заявника - ОСОБА_1, про що свідчить копія свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 (а.с.6).
ОСОБА_1 взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа, Новомосковським управлінням праці та соціального захисту населення, що підтверджується довідкою № 1215000335 від 18.11.2014 року (а.с.5).
Суду надано копію лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 03 квітня 2018 року, у відповідності до якого ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Київському районі міста Донецьк Донецької області, через хронічну недостатність кровообігу ІІІ ступеню, ішемічну хворобу серця: атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією, що також підтверджується довідкою про причину смерті від 03 квітня 2018 року (а.с. 7).
Оцінюючи зазначені документи про смерть, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Судом встановлено, що заявнику відмовлено у вчиненні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 через те, що факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який повинен бути наданий відділу державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до глави 5 п. 1 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні».
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно до вимог ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Так, Постановою Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 року № 254-VІІІ, визначено тимчасово окупованими окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей перелік яких зазначений в Постанові Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІІ. Відповідно до п. 1 зазначеної Постанови ВРУ до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена координатами. Одним з таких міст являється місто Донецьк з підпорядкованими населеними пунктами.
Таким чином, у відповідності до вищевикладених законів України, медичне свідоцтво про смерть ОСОБА_2, яке видане від імені Донецької Народної Республіки є недійсним та не створює юридичних наслідків.
Відповідно до ст. 315 ЦК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у тому числі, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної зави до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Враховуючи надані заявником докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 обґрунтована, в судовому засіданні знайшли підтвердження факти, на які посилається заявник, вимога про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 12,76,81,89,263,265,315,317ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала за адресою: місто Донецьк Донецької області, Україна, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Донецьк Донецької області, Україна, через хронічну недостатність кровообігу ІІІ ступеню, ішемічну хворобу серця: атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сорока О.В.