Іменем України
10 травня 2018 року
Київ
справа №537/1148/17
адміністративне провадження №К/9901/30076/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Данилевич Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №537/1148/17
за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галайди Євгенія Ігоровича, третя особа - Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді - Сьоря С.І. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді: Тацій Л.В., суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
Короткий зміст позовних вимог
1.У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до подав позовну заяву до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галайди Євгенія Ігоровича, в якому просив:
1.1.визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП старшого сержанта поліції Галайди Є.І. від 14.03.2017 року серії АР №815234 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн;
1.2.Стягнути на користь позивача витрати із сплати судового збору.
2. В обґрунтування позову зазначив, що 14.03.2017 року о 15 год. 45 хв. за адресою вул.. Гоголя, 2 в м Кременчуці керуючи автомобілем НОМЕР_1 був зупинений старшим сержантом поліції Галайда Є. І., який звинуватив його в тому, що він проїхав по вул. Гоголя, 2 на заборонений знак «Рух заборонено» та виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП.
З цього приводу позивач пояснив, що їхав на будівельний об'єкт, де виконуються роботи будівельною організацією ПП «Будівельний дім «Будівництво» відповідно до договору підряду № 32 від 07.10.2016 року «Реконструкція міського парку культури і відпочинку «Придніпровський І черга. Внесення змін (45000000-7)». На даному підприємстві він працює головним інженером з 27 липня 2016 року відповідно до наказу про призначення № 27-ОС. Згідно Додатка № 3 до Договору «Календарного графіку виконання робіт» роботи здійснюються з вересня 2016 року по березень 2017 року.
Він кожного дня здійснює контроль за виконанням робіт та виїжджає на об'єкт «Реконструкція міського парку культури і відпочинку «Придніпровський І черга. Внесення змін (45000000-7)». Відповідно до роз'яснень Правил дорожнього руху, зона дії знаку 3.1, тобто "Рух заборонено", не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належить громадянам, які проживають чи працюють у цій зоні. У таких випадках авто повинні в'їжджати до позначеної зони та виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Так, зважаючи на законність проїзду, він свідомо проїхав до будівельного майданчику, який розташований в міському парку культури і відпочинку «Придніпровський».
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 11 травня 2017 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області вирішив:
3.1.Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галайди Євгенія Ігоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
3.2.Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №815234 від 14 березня 2017 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП - скасувати.
3.3.Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м.Кременчук Полтавської області Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повернути ОСОБА_1, судовий збір в розмірі 640 грн., сплачений на р/р № 31212206700010, отримувач: ГУДКСУ у Полтавській області, код отримувача: 37965850, банк отримувача ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, відповідно до квитанції №1 від 23.03.2017 року.
4.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в діях відповідача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а тому відповідачем безпідставно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. В частині стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 судового збору, суд зазначив, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення ОСОБА_1 сплаченого судового збору.
5.У судовому засіданні суду першої інстанції до справи вступила третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6.17 жовтня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 11 травня 2017 року - залишити без змін.
7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було дотримано вимоги пункту 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що вказує на неправомірність оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наявність підстав для її скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове - про відмову у задоволенні рішення.
9. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року.
10. Верховний Суд ухвалою від 7 травня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.
11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
12.1 автомобіль, яким керував позивач, не є транспортним засобом, що обслуговує громадян чи підприємство, розташоване в зоні дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», а тому обмежувальна дія цього знаку поширюється на дане авто.
12.2. На момент розгляду адміністративної справи жодні будівельні матеріали із автомобіля позивача не розвантажувались, будь-які документи, що підтверджують виконання будівельних робіт, водій не надав.
12.3. Відповідно до відеозапису із нагрудної камери відповідача, поліцейський в повній мірі виконав вимоги пункту 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 14 березня 2017 року інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галайда Є.І. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР №815234, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
14. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 14.03.2017 року о 15 год. 45 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м.Кременчуці по вул.. Гоголя, 2 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», чим вчинив правопорушення передбачене ст..122 ч.1 КУпАП.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Конституція України.
15.1 Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Кодекс адміністративного судочинства України.
16.1 Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16.2 Пункт 19 статті 4. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
16.3 Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
16.4 Стаття 19. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16.5 Стаття 341. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16.6 Стаття 77. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
17. Кодекс про адміністративні правопорушення України.
17.1 Стаття 245. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
17.2 Стаття 7. Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
17.3 Стаття 254. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
17.4. Стаття 258. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
17.5 Стаття 251. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
17.8 Стаття 283. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
17.9 Стаття 279. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
18. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.
18.1 Пункт 1 та 2 розділу III. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
18.2 Пункт 9 розділу ІІІ. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідно до вимог дорожнього знаку 3.1 ПДР України, "Рух заборонено", забороняється рух усіх транспортних засобів у випадках, коли: початок пішохідної зони позначено знаком 5.33, дорога та (або) вулиця перебуває в аварійному стані і непридатна для руху транспортних засобів, у такому випадку обов'язково додатково встановлюється знак 3.43.
Згідно вимог ПДР України не поширюється дія знака 3.1 ПДР України на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору про закупівлю робіт №32 від 07.10.2016 року, укладеного між Комунальним виробничим підприємством «Кременчуцьке міське управління капітального будівництва та Приватним підприємством «Будівельний дім «Будівництво», підрядник ПП «Будівельний дім «Будівництво» зобов'язався виконати роботи, зазначені в документації конкурсних торгів та акцептованій пропозиції, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування роботи - «Реконструкція міського парку культури і відпочинку «Придніпровський» І черга. Внесення змін. (45000000-7).
Відповідно до календарного графіку виконання робіт, реконструкцію міського парку культури і відпочинку «Придніпровський» І черга. Внесення змін. (45000000-7) ПП «Будівельний дім «Будівництво» проводить з вересня 2016 року по березень 2017 року.
Згідно наказу ПП «Будівельний дім «Будівництво» №27-ОС від 27.07.2016 року ОСОБА_1 призначено головним інженером ПП «Будівельний дім «Будівництво» з 27 липня 2016 року.
Відповідно до наказу ПП «Будівельний дім «Будівництво» «Про призначення відповідального за виконання будівельно - монтажних робіт на об'єкті «Реконструкція міського парку культури і відпочинку «Придніпровський» І черга. Внесення змін. (45000000-7)» №10-а від 13.10.2016 року, головного інженера ОСОБА_1 призначено керівником робіт, відповідальним за контролем якості виконання будівельно - монтажних робіт на об'єкті: «Реконструкція міського парку культури і відпочинку «Придніпровський» в м. Кременчуці. (45000000-7) та зобов'язано ОСОБА_1, зокрема, нести відповідальність за переміщення вантажів на території будівельного майданчика, здійснювати підвіз будівельних матеріалів в робочий час, вести спеціальну обов'язкову документацію на зазначеному вище об'єкті будівництва.
Відповідально до правил внутрішнього трудового розпорядку ПП«Будівельний дім «Будівництво», затвердженого загальними зборами трудового колективу ПП«Будівельний дім «Будівництво» (протокол №1 від 24.02.2017 року), для працівників та робітників підприємства задіяних на будівельному виробництві підприємства початок роботи безпосередньо на об'єкті будівництва підприємства, на виробничій базі підприємства чи на офісі підприємства розпочинається о 07 год. 30 хв. та закінчується орієнтовно о 18 год. 30 хв., з дозволу безпосереднього керівника, після завершення технологічних будівельних операцій підлеглими та робітниками відділу головного будівельного підприємства.
Судами встановлено, що позивач 14.03.2017 року близько 15 год. 45 хв., тобто в робочий день та в робочий час, під'їхав до будівельного об'єкту, де виконувались роботи ПП «Будівельний дім «Будівництво» відповідно до договору підряду № 32 від 07.10.2016 р. «Реконструкція міського парку культури і відпочинку «Придніпровський» І черга. Внесення змін (45000000-7)», оскільки на даному підприємстві він працює головним інженером та кожного дня особисто здійснює контроль за виконанням робіт, виїжджає на вказаний об'єкт будівництва, при цьому, у вказаний день на об'єкт будівництва він привіз будівельні матеріали. Вказані обставини позивач повідомляв відповідачу та надавав для огляду наявні у салоні автомобіля будівельні матеріали.
Судами також оглянуто відеозапис, зроблений 14.03.2017 року за допомогою нагрудної камери поліцейського, та встановлено, що фактично про вказані вище обставини позивач повідомляв відповідачу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при цьому, надавав для огляду салон автомобіля, в якому знаходились будівельні матеріали, та пропонував надати відповідачу відповідні підтверджуючі документи, що перебувають у приміщенні офісу підприємства.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що автомобіль позивача в даному випадку може вважатися транспортним засобом, що належать громадянам, які працюють у зоні розташування знака 3.1 «Рух заборонено» ПДР України, а тому, відповідно до роз'яснення, яке міститься в пункті 3 «Заборонні знаки», дія знака 3.1 не поширюється на транспортні засоби, що належать громадянам, які працюють в цій зоні.
Відповідно, суди дійшли вірних висновків про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, а тому підстави для її задоволення відсутні.
22. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
23. Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
2. Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді О.В.Білоус
Н.А. Данилевич