10 травня 2018 року
Київ
справа №815/4394/17
провадження №К/9901/50156/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0002446 від 01.06.2017 до акту № 0002446 від 01.06.2017 в сумі 266 Євро.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржила таке рішення в апеляційному порядку, внаслідок чого постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 залишено без змін.
21.03.2018 представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою щодо роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, в якій просив роз'яснити окремі висновки суду, які зазначені в мотивувальній частині постанови, а саме:
- з яких саме матеріалів справи, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що: - «Перевезення здійснювалось саме позивачем»;
- з яких правових підстав і норм Закону України «Про автомобільний транспорт», апеляційний суд дійшов до висновку про те, що: - товарно-транспортна накладна не може бути належним та допустимим доказом для вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення саме перевізника, з урахуванням приписів частини 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
- якими доказами підтверджується наступний аргумент суду «Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не надав суду докази того, що зважування транспортного засобу було здійснено саме на вказаному вище вимірювальному засобі, оскільки вважає, надані Державною службою з безпеки на транспорті Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки належними доказами на підтвердження правомірності та законності здійснення відповідачем зважування транспортного засобу та розрахунку плати за проїзд, визначеного позивачці.»
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018.
Вважаючи таку ухвалу постановленою з порушенням вимог процесуального закону, позивач подала касаційну скаргу.
07.05.2018 касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Постановляючи ухвалу від 24.04.2018 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи його змісту.
З наведеного слідує, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що заявнику є незрозумілими саме підстави прийняття судового рішення, а не його зміст.
При цьому, з мотивувальної та резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, вірно застосував положення частини 1 статті 254 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у роз'ясненні рішення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі №815/4394/17.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді О. В. Білоус
І.Л. Желтобрюх