26 квітня 2018 року
Київ
справа №812/1408/16
касаційне провадження №К/9901/48013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №812/1408/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» у листопаді 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2017 позовні вимоги задовольнив.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 17.01.2018 залишив постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 без змін.
Офіс великих платників ДФС 13.04.2018 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018. Разом з касаційною скаргою також подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.
При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку касаційного оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 суд керується таким.
Як вбачається з оскарженої постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (повний текст виготовлено 22.01.2018), вказане судове рішення набрало законної сили з моменту підписання.
Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018) касаційна скарга на судові рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 22.02.2018.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у цій справі без виконання вимог процесуального закону щодо надання документу про сплату судового збору.
Так, ухвалою Верховного Суду від 30.01.2018 вперше подану касаційну скаргу повернуто лише на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки додана до касаційної скарги відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені скаржника його процесуальних прав та обов'язків.
При зверненні із касаційною скаргою вдруге 13.04.2018 податковим органом долучено до касаційної скарги документ, який належним чином підтверджує повноваження особи, якою підписано касаційну скаргу, на представництво скаржника та документ про сплату судового збору.
Офіс великих платників ДФС як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження вказує на те, що звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вдруге відразу після фактичної сплати судового збору 19.03.2018 згідно з платіжним дорученням №536.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Керуючись, частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Належними доказами поважності підстав значного пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі №812/1408/16 фінансування з Державного бюджету України з моменту виникнення права на касаційне оскарження.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:
обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом;
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі №812/1408/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк