Іменем України
08 травня 2018 року
Київ
справа №800/220/17
адміністративне провадження №А/9901/104/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Гімона М.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., -
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2017 року у справі № 800/220/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Верховної Ради України, Президента України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
У травні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (надалі також - позивачі) звернулись до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, Президента України в якому просили:
- визнати протиправними дії Верховної Ради України щодо прийняття геноцидних законів і змін до них, Пенсійної реформи уряду ОСОБА_7-ОСОБА_8 на вимогу МВФ про збільшення пенсійного віку для жінок з 55 років до 60 років і позбавлення права жінок 55 років права на працю;
- визнати протиправними дії Президента України щодо прийняття геноцидних законів і змін до них, Пенсійної реформи уряду ОСОБА_7-ОСОБА_8 на вимогу МВФ про збільшення пенсійного віку для жінок з 55 років до 60 років і позбавлення права жінок 55 років права на працю, які полягають у не накладенні вета і протиправно узаконив неконституційну, дискримінаційну Пенсійну реформу на вимогу МВФ;
- зобов'язати відповідачів прийняти законне рішення в порядку сатті 19 Конституції України, провести перерахунок і виплатити невиплачену пенсію жінкам 55 років за віком 55 років та перерахунок пенсії позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5;
- зобов'язати відповідачів прийняти законне рішення в порядку статті 19 Конституції України, провести перерахунок і виплатити пенсію позивачам учасникам війни інвалідам 1, 2 групи і відновити пільги, виконати закони і міждержавну угоду від 9 вересня 1944 року та 1951 року та збільшити компенсацію ОСОБА_6 (та всім іншим) по догляду за ОСОБА_3 до 3200грн;
-стягнути з відповідачів солідарно судові витрати, матеріальну і моральну шкоду понесені позивачами учасниками війни інвалідами 1, 2 групи та жінками 55 років завдані неконституційними змінами до законів України, які порушили права і законні інтереси громадян України, проведений перерахунок недоплачених пенсій, та компенсацій;
-встановити, хто з посадових осіб і якими рішеннями та нормативними документами зробили дефіцит Пенсійного фонду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року вищенаведену позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків.
20 червня 2017 року від позивачів електронною поштою та 22 червня 2017 року засобами поштового зв'язку надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 29 травня 2017 року у справі №П/800/220/17 та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2017 року заяву повернуто позивачам, оскільки ними не в повному обсязі усунуто недоліки позову.
17 липня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України 23 червня 2017 року. У своїй заяві позивачі просили скасувати вищезазначене рішення Вищого адміністративного суду України, а справу направити для продовження розгляду.
Заява обґрунтована тим, що суддя Вищого адміністративного суду України протиправно повернула позовну заяву, оскільки позивачами усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 29 травня 2017 року.
Окрім того, позивачі вказали про відсутність розгляду їх клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (надалі - Закон № 2147-VIII).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Верховного Суду України № 4/0/19-18 від 2 січня 2018 року справу № 800/220/17 передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2018 року було визначено наступний склад колегії суддів для розгляду цієї справи: головуючи суддя - Гімон М.М., судді - Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
Відповідно до пункту 1 частини першої Перехідних положень КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Дослідивши заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
На момент звернення позивачів до Верховного Суду України із вищезазначеною заявою діяв КАС України в редакції до 15 грудня 2017 року. Главою 3 КАС України в цій редакції передбачався порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до статті 235 КАС України Верховний Суд України переглядав судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини першої статті 236 КАС України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулись, відповідно до пункту 4 частини першої статті 237 КАС України, із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду про повернення їх позовної заяви, внаслідок не усунення в повному обсязі недоліків заяви, зазначених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року, а саме:
- не уточнення змісту позовних вимог до кожного з відповідачів відповідно до положень статті 106, статті 171-1 КАС України;
- відсутність визначення у позові конкретно рішення/дії/бездіяльність відповідачів, що порушують права позивачів;
- не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, не зазначено докази які свідчать про обґрунтованість доводів позивачів та причини з яких вони не можуть бути надані;
- позовна заява містила вимогу про зобов'язання відповідачів вчинити дії щодо ОСОБА_5, яка не була вказана як позивач, доказів, що дана особа уповноважила позивачів звертатись до суду із таким позовом від свого імені також не надано;
- відсутність документа про сплату судового збору одним із позивачів - ОСОБА_2, оскільки доказів наявності в неї пільг відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» не надано.
Частиною першою статті 2 КАС України (в редакції на момент звернення із позовною заявою) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом 8 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Верховної Ради України, Президента України визначені у статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини п'ятої якої Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може:
1) визнати акт, зокрема, Верховної Ради України, Президента України незаконним повністю або в окремій його частині;
2) визнати дії чи бездіяльність, зокрема, Верховної Ради України, Президента України, протиправними, зобов'язати, зокрема, Верховну Раду України, Президента України, вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.
Визначений перелік повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції є вичерпним.
Отже, чинне на момент подання позу законодавство встановлювало чіткі вимоги для такої заяви, лише при відповідності позову цим вимогам, заява допускалась до розгляду.
Окрім того, необхідно зазначити, що при зверненні до суду позивач повинен обов'язково зазначити чим саме порушено його право, свободи та інтереси конкретними рішенням/ дією/ бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах при здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
З матеріалів справи вбачається, що для усунення недоліків свого позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надіслали заяву, проте, позивачами не уточнено змісту позовних вимог до кожного з відповідачів відповідно до положень статті 106, статті 1711 КАС України, а також не зазначено які конкретно рішення/дії/бездіяльність відповідачів порушують права позивачів та не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, не зазначено докази які свідчать про обґрунтованість доводів позивачів та причини з яких вони не можуть бути надані.
Також на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року, позивачами надіслано матеріали позовної заяви, що вже ними подавались до Вищого адміністративного суду України (справа №800/143/17). Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, дана заява не усуває недоліки позовної заяви у справі № 800/220/17, оскільки містить інший суб'єктний склад як позивачів, так і відповідачів, питання щодо прийняття цієї позовної заяви до провадження вже вирішувалось судом - ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2017 року дана позовна заява повернута ОСОБА_2
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що недоліки позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не в повному обсязі були усунуті, а тому вона підлягала поверненню.
Також колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводу позивачів щодо відсутності розгляду Вищим адміністративним судом України клопотання про звільнення їх від сплати судового збору, оскільки Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні від 23 червня 2017 року зазначив про відсутність підстав для вирішення даного клопотання з врахуванням того, що позивачами не виконані інші вимоги суду.
Згідно з частиною першою статті 244 КАС України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви,зокрема, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Ухвала Вищого адміністративного суду від 23 червня 2017 року відповідає вимогам процесуального права, а отже, підстав для скасування цього судового рішення немає.
Судження та міркування заявників не спростовують правильності правових висновків суду, у зв'язку із чим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", статтям 235 - 240 КАС України в редакції до 15 грудня 2017 року, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2017 року у справі № 800/220/17.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
М.М.Гімон
А.Ю.Бучик
Л.Л.Мороз