Іменем України
10 травня 2018 року
м. Київ
справа №408/8269/16-а
провадження №К/9901/15329/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді - Сіваченка І.В., суддів: Міронової Г.М, Чебанова О.О.) у справі № 408/8269/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якому просив: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії позивача, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (в редакції, чинній на день призначення пенсії), та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 (в редакції, чинній на дату призначення пенсії), згідно довідки про заробітну плату, виданої Станично-Луганською селищною радою 23.11.2016 за № 307, починаючи з 01.12.2015, в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження її максимального розміру.
2. Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 24.02.2017 адміністративний позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Станично-Луганському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Станично-Луганському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2 пенсії, відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (в редакції, чинній на день призначення пенсії), та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 (в редакції, чинній на дату призначення пенсії), згідно довідки про заробітну плату, виданої Станично-Луганською селищною радою 23.11.2016 за № 307, починаючи з 01.12.2015, в розмірі 90% від заробітної плати без обмеження її максимального розміру.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області задоволено. Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 24.02.2017 скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Біловодського районного суду Луганської області від 24.02.2017.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
6. 23.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів діючих державних службовців з 01.12.2015.
7. Листом від 06.12.2016 № 57/3-5 відповідачем відмовлено ОСОБА_2 в перерахунку пенсії з мотивів відсутності законодавчо визначених підстав для такого перерахунку.
8. Вважаючи незаконним рішення відповідача від 06.12.2016 №57/3-5, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії по заробітній платі позивачу, як держслужбовцю, має застосовуватися норма, що діяла на момент призначення його пенсії.
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до Управлінні Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 37-1 Закону № 3723-XII втратили чинність, тому відсутні підстави для їх застосування.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У даному випадку, на думку позивача, Пенсійний фонд незаконно обмежує його право на перерахунок пенсії, набуте в момент призначення пенсії, та передбачене рядом постанов Кабінету Міністрів України.
12. Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області заперечень проти касаційної скарги не подало.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
14. У грудні 2015 року Верховною радою України прийнято закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а саме: Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
15. У зв'язку з набуттям з 01.05.2016 чинності зазначеним Законом, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
16. Натомість у ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій. Підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до підстав перерахунку пенсії зазначеною статтею не віднесено.
17. Посилання заявника на порушення ст. 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, не визнана неконституційною Конституційним Судом України.
18. До того ж у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 Конституційний суд України вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
19. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
20. Відповідно до ст. 1512 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
21. Враховуючи наведені положення норм чинного законодавства та рішення Конституційного суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, Суд дійшов висновку, що з 01.05.2016 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
22. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 07.11.2017 у справі №398/4332/16.
23. Розглядаючи дану касаційну скаргу, колегією суддів взято до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі «Великода проти України», в якому суд, розглянувши скаргу, зокрема, за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.
24. За таких обставин, враховуючи той факт, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся в листопаді 2016, зважаючи на практику Верховного Суду України у подібних правовідносинах, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
25. Відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 у справі № 408/8269/16-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О. П. Стародуб