Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
08.05.2018 р. справа №820/1474/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденка А.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Стрєлка О.В.,
позивача - не прибув, подав заяву про слухання у відсутність,
представника відповідача - не прибув,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про1) визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в частині відмови у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , та не направлення його до Міністерства оборони України в особі постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби; 2) зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) направити всі документі розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України та висновку щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 р. "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті)", інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві в зв'язку з встановленням 25% втратою працездатності, пов'язаного з виконання обов'язків військової служби при виконання бойових завдань у зоні проведення АТО, -
встановив:
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що травма була одержана під час проходження військової служби в особливий період за мобілізацією у період знаходження в зоні АТО. Травма потягла втрату працездатності без настання інвалідності. За письмовим зверненням громадянина з приводу призначення допомоги у порядку ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" органом військового управління було прийнято рішення про відмову в оформленні документів для призначення та проведення виплати. Дане рішення громадянин вважає неправомірним.
Відповідач, Харківський обласний військовий комісаріат, з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що громадянину було правомірно відмовлено у призначенні допомоги, оскільки законом не передбачено виплату допомоги у разі втрати працездатності без встановлення групи інвалідності унаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби.
Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач з 30.07.2015 р. по 27.10.2016 р. проходив військову службу по мобілізації в особливий період. Під час зазначеної служби позивач у складі військової частини НОМЕР_2 на посаді кулеметника брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 19.09.2015 р. по 10.12.2015 р. Згідно з медичними документами у період перебування в АТО позивач одержав травму лівого колінного суглобу, котра потягла втрату професійної працездатності у розмірі 25 відсотків. Відповідно до довідки серії 10 ААА №016667 від 13.11.2017 р. травма пов'язана з проходженням військової служби.
30.11.2017 р. позивач звернувся до відповідного органу військового управління з наміром одержати виплату у порядку ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
Рішенням владного суб'єкта, Харківського ОВК, котре викладено у листі від 12.12.2017 р. №3062ВСЗ, було відмовлено в оформленні документів для призначення та проведення згаданої виплати.
Перевіряючи вчинену владним суб'єктом відмову на відповідність закону, зокрема, і ч. 3 ст. 2 КАС України (у редакції до 15.12.2017 р.) та ч. 2 ст. 2 КАС України (у редакції з 15.12.2017 р.), суд відзначає, що правовідносини з приводу виплати військовослужбовцю одноразової грошової допомоги у разі погіршення стану здоров'я унормовані приписами ст.16-164 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які повністю кореспондують положенням ст. 3 Конституції України, де указано, зокрема, що здоров'я людини визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суд звертає увагу владного суб'єкта, що у силу приписів ст. 8 Конституції України слід з достатньою обережністю та чутливістю ставитись до випадків погіршення стану здоров'я фізичних осіб - громадян, котрі настали у період виконання цими особами військового обов'язку із захисту Вітчизни у порядку ст.ст. 17, 35, 43, 65 Конституції України та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У спірних правовідносинах має місце саме такий випадок, позаяк подія одержання травми співпала у часі з періодом знаходження позивача у зоні АТО.
Вказані обставини владним суб'єктом за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України у ході розгляду справи не спростовані.
Владним суб'єктом також не спростовані та не піддані сумніву обставини фізичних наслідків цієї травми у вигляді розміру втраченої професійної працездатності.
Розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що за визначенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Отже, сама суть означеної одноразової грошової допомоги передбачає можливість її призначення безвідносно до настання події інвалідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (п.7 ч.2 ст.16); отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (п. 8 ч. 2 ст. 16); отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності (п. 9 ч. 2 ст. 16).
За правилами ч. 3 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б засвідчували хоча б щонайменшу можливість кваліфікації обставин знаходження позивача у зоні АТО інакше, ніж виконання обов'язків військової служби у бойових умовах.
Підтвердженням цієї обставини є і додана до справи копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 .
Підстави, котрі зумовлюють прийняття рішення про відмову у виплаті цієї допомоги викладені законодавцем у ст. 164 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд не знаходить підстав для висновку про існування у спірних правовідносинах таких підстав.
Заперечуючи проти позову, відповідач на існування таких підстав не посилається.
Довід владного суб'єкта про неможливість призначення спірної допомоги у даному випадку прямо суперечить, зокрема, п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Обставини одержання позивачем у правовому статусі військовослужбовця травми у період знаходження в зоні АТО підтверджені приєднаними до справи письмовими документами.
Причинно-наслідковий зв'язок між подією одержання травми під час виконання обов'язків військової служби у зоні АТО та втратою 25 відсотків працездатності також підтверджений долученими до справи документами, зокрема, і довідкою серії 10 ААА №016667 від 13.11.2017 р.
Процедура оформлення документів для призначення виплати у порядку ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначена нормами Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (затверджений постановою КМУ від 25.12.2013 р. № 975; далі за текстом - Порядок № 975).
Згідно з п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.
За приписами п. 7 Порядку № 975 у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
З огляду на сукупність наданих позивачем і взагалі не наданих владним суб'єктом будь-яких доказів на підтвердження власних аргументів, суд вважає, що визначені ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підстави для призначення спірної допомоги об'єктивно існують у даному конкретному випадку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, внаслідок чого прийнята відмова не узгоджується з законом.
Натомість факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом в частині прийняття владним суб'єктом необґрунтованого рішення, що є визначеною процесуальним законом обставиною для скасування цього рішення та обтяження владного суб'єкта обов'язком повторно розглянути звернення позивача.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, надана судом юридична оцінка обставинам відсутності перешкод для призначення спірної виплати є обов'язковою для відповідача як владного суб'єкта.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати викладену в листі від 12.12.2017 р. №3062 ВСЗ відмову Харківського обласного військового комісаріату (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) з приводу оформлення документів для призначення та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_4 ; місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з 25 відсотковою втратою професійної працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) вирішити питання з приводу оформлення документів для призначення та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_4 ; місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з 25 відсотковою втратою професійної працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби за зверненням від 30.11.2017р.
У решті вимог позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України.
Судове рішення у повному обсязі складено у порядку ч.3 ст.243 КАС України 10 травня 2018 року
Суддя Сліденко А.В.