про залишення позовної заяви без руху
10 травня 2018 року
м. Рівне
№817/1242/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., після одержання позовної заяви
Публічне Акціонерне Товариство "РІВНЕАЗОТ"
до
Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Приватне акціонерне товариство звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Згідно з п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність позовної заяви статтям 160,161 КАС України, суддя встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 2 Закону №3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн.
За змістом позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31.01.2018 №135-17 в частині суми податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 2622600,69 грн.
Оскаржуваний акт індивідуальної дії (податкова вимога) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такої вимоги спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак вимога про її скасування є позовною вимогою майнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 39339,01 грн., що становить 1,5% від 2622600,69 грн.
Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Разом з тим, до позовної заяви позивач долучив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що ПрАТ "Рівнеазот" є бюджетоутворюючим підприємством, яке перебуває в скрутному фінансовому становищі, наявна загроза банкрутства підприємства. Повідомляє, що тривалий час, після повного припинення газопостачання з 07.03.2017 було повністю припинено виробничу діяльність структурних підрозділів підприємства та оголошено вимушений простій (наказ №293 від 10.04.2017). Також вказав, що на момент звернення до суду позивач має значні збитки, кредиторську та дебіторську заборгованість, що свідчить про скрутне фінансове становище, яке унеможливило сплату 39331,01 грн. судового збору. За наведених обставин, просив клопотання задовольнити.
Оцінюючи обґрунтованість поданого позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відтак, підставою для відстрочення сплати судового збору до закінчення судового розгляду у цій справі в суді першої інстанції, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивачем додано копії наказу від 10.04.2017 №293 "Щодо простою структурних підрозділів підприємства" та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік.
Суд вважає, що наказ від 10.04.2017 №293 "Щодо простою структурних підрозділів підприємства" не може слугувати належним і допустимим доказом відсутності у позивача можливості сплати судового збору у встановленому законом розмірі станом на травень 2018 року.
Окрім того, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2017 рік підтверджує, що позивач за результатами господарської діяльності в звітному періоді отримав дохід (за вирахуванням непрямих податків) в сумі 1 855 397 398,00 грн. При цьому, декларування платником податків - юридичною особою від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не визначене законом як підстава для відстрочення сплати судового збору за позовом такої особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не містять достатніх документально підтверджених відомостей про майновий стан позивача та не підтверджують неможливості сплати ним судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору у цій справі в суді першої інстанції з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні відповідними доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до закінчення судового розгляду у цій справі в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору на суму 39339,01 грн. Судовий збір слід перераховувати за наступними реквізитами: р/р 31211206784002; одержувач: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 833017.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дорошенко Н.О.