10 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1217/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного слідчого управління Національної поліції України про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
10 квітня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного слідчого управління Національної поліції України (ГСУ НПУ) про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.03.2018 реєстраційний номер 7963901;
- визнання протиправними дій щодо перенаправлення звернення ОСОБА_1 від 26.03.2018 реєстраційний номер 7963901 до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області;
- зобов'язання розглянути повторно звернення ОСОБА_1 від 26.03.2018 реєстраційний номер 7963901 з урахуванням обставин, встановлених судом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно перенаправив адресоване особисто Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_2 звернення ОСОБА_1 від 26.03.2018 на розгляд до Головного управління Національної поліції в Полтавській області. При цьому, відповідач взагалі не врахував того, що позивач у своєму зверненні прохав не перенаправляти його звернення до вищевказаного управління.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
24.04.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, так як в діях ГСУ НПУ відсутня протиправна бездіяльність. Зазначає, що розглянути звернення в ГСУ без перевірки СУ ГУНП в Полтавській області не було можливим, так як запитувана ОСОБА_1 інформація знаходиться у розпорядженні ГУНП в Полтавській області.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
26.03.2018 на Урядову гарячу лінію 1545 надійшло звернення ОСОБА_1, адресоване Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_2 (вх.№ФИ-7963901), у якому заявник просив надати змістовне роз'яснення з приводу законності та правомірності дій слідчого СВ Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 з приводу винесення постанови про закриття кримінального провадження під час перебування на курсах підвищення кваліфікації на виконання вимог наказу Національної поліції України від 08.02.2016 №108 "Про організацію підвищення кваліфікації поліцейських" (а.с. 26-29).
Вказане звернення Урядовою гарячою лінією визначено за НПУ, після надходження зареєстровано в Департаменті документального забезпечення НПУ під №Ф-7150 від 26.03.2018.
28.03.2018 вказане звернення передано до ГСУ НПУ, де воно було зареєстровано відділом документального забезпечення ГСУ за вх.№24/Ф-1663.
Листом від 30.03.2018 за вих.№24/Ф-1663, 24/Ф-1664, 24/Ф-1665 ГСУ НПУ проінформувало ОСОБА_1, у ГСУ НПУ в межах компетенції розглянуто звернення заявника, які надійшли з Урядової гарячої лінії від 26.03.2018 з аналогічних питань щодо неправомірних дій слідчого Кислого А.О. під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015170300001109, розпочатому 08.08.2015 за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчим Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області під час перебування на курсах підвищення кваліфікації у 2017 році та надання копій документів з викладеного питання та та з інших питань. Повідомило, що керівництву слідчого управління ГУНП в Полтавській області доручено провести ретельну перевірку викладених у вказаних зверненнях відомостей та, у разі встановлення фактів порушення вимог кримінального процесуального законодавства, до винних службових осіб ужити заходів дисциплінарного впливу. Вказало, що про результати розгляду зазначених звернень та вжиті заходи ОСОБА_1 буде поінформовано керівництвом указаного слідчого управління додатково.
Посилаючись на неналежний розгляд та безпідставність перенаправлення адресованого особисто Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_2 звернення від 26.03.2018 на розгляд до слідчого управління ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам та відповідним доводам позивача, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).
Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Суд зауважує, що звернення позивача від 26.03.2018 відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян", а відтак, в силу положень частини першої статті 7 названого Закону мало бути розглянуто по суті особою, якій його адресовано.
Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до частини першої якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Частиною третьою статті 15 Закону №393/96-ВР визначено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Суд звертає увагу на те, що звернення позивача від 26.03.2018 хоча і подано через Урядову гарячу лінію, однак адресоване особисто Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_2 та стосувалось з'ясуванню питання щодо законності та правомірності дій слідчого СВ Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавської області при організації досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
За приписами частини четвертої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до пункту 5.2 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 №1177 (надалі - Положення № 1177), щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до свого провадження; передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого апарату МВС, закладу, установи, підприємства, що належать до сфери управління МВС; надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, про що одночасно повідомити автора; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".
Згідно із пунктом 4.1. Положення №1177 керівники апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, та їх заступники при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів, уживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, з'ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству.
Безпосередні виконавці при здійсненні перевірок за зверненнями обов'язково спілкуються з їх авторами, з'ясовують усі порушені питання та обставини, детально вникають в їх суть, вживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах своєї компетенції відповідно до чинного законодавства.
Суд враховує, що звернення позивача від 26.03.2018 № ФИ-7963901 стосувалося роботи структурного підрозділу та посадових осіб такого підрозділу (слідчого відділу) Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області, а тому мало бути розглянуте по суті з наданням відповіді на кожне поставлене запитання саме ГСУ НПУ. Відповідачем не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження правових підстав для передання звернення позивача від 26.03.2018 до СУ ГУНП в Полтавській області, а також не надано оцінку обставинам, згідно з якими заявник у своєму зверненні наполягав на неперенаправленні вказаного звернення до ГУНП в Полтавській області, аргументуючи це тим, що у вказаному підрозділі присутні корупційні ризики та завуальовані прояви, що вплине на об'єктивність надання відповіді.
Поряд з цим, суд зазначає, що на додаток до листа від 30.03.2018, за результатами проведеної перевірки СУ ГУНП в Полтавській області, ГСУ НПУ на ім'я ОСОБА_1 складено лист від 23.04.2018 вих.№24/Ф-1663, 24/Ф-1664, 24/Ф-1665 (а.с. 43). За інформацією, викладеною у вказаному листі, питання правомірності винесення постанови про закриття кримінального провадження №12015170300001109, розпочатого 08.08.2015 за ч.4 ст.190 КК України під час проходження курсів підвищення кваліфікації, розглядалося у ході службового розслідування 29.01.2018. Так, встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 20.02.2017 №223 "Про організацію підвищення кваліфікації слідчих" на виконання вимог наказу НПУ від 08.02.2016 №108 "Про організацію підвищення кваліфікації поліцейських у 2016 році" та відповідно до листа НПУ від 03.01.2017 №7/12/7/01-2017 щодо виконання Плану-рознарядки, в період з 21 лютого по 06 березня 2017 року на базі представництва у м. Полтава Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 91) проводитиметься підвищення кваліфікації слідчих. У зв'язку з цим, керівникам, в тому числі Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області забезпечено прибуття 20.02.2017 до тренінгового центру ГУНП слідчих, серед яких був слідчий зазначеного вище відділу поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_3 Водночас, згідно п.2 зазначеного наказу начальникові тренінгового центру ГУНП в Полтавській області було доручено вирішити питання щодо поселення слідчих, які проходили підвищення кваліфікації. На час проходження кваліфікації в тренінговому центрі були поселені працівники, які цього потребували. ОСОБА_3 місце для проживання не надавалося. Відповідно до ст.91 Закону України "Про Національну поліцію" для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Розпорядком Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області визначено початок для о 09.00 та кінець о 19.00 із перервою, яка триває дві години.
Доказів направлення вказаного листа на адресу ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
При цьому, суд зауважує, що викладені у вказаному листі ГСУ НПУ факти по суті не розкривають всіх порушених ОСОБА_1 у зверненні від 26.03.2018 №ФИ-7963901 питань, що стосуються законності та правомірності дій слідчого СВ Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 з приводу винесення постанови про закриття кримінального провадження, а лише ґрунтуються на даних перевірки, проведеної СУ ГУНП в Полтавській області в результаті організації розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.03.2018 за дорученням ГСУ НПУ.
Отже, враховуючи зміст листа від 23.04.2018 вих.№24/Ф-1663, 24/Ф-1664, 24/Ф-1665 суд приходить до висновку про неналежний розгляд ГСУ НПУ звернення ОСОБА_1 від 26.03.2018.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного, відповідач не довів правомірності допущеної бездіяльності.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги відсутність доказів повного та всебічного розгляду по суті відповідачем звернення позивача від 26.03.2018 із наданням відповіді щодо усіх порушених питань, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо допущення відповідачем оспорюваної бездіяльності в частині не розгляду звернення, яка включає в себе і дії з перенаправлення.
Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що за нормами Конституції України, як нормами прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Тому належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку буде визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.03.2018 та зобов'язання відповідача розглянути звернення.
Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного слідчого управління Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного слідчого управління Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 26.03.2018 реєстраційний №ФИ-7963901.
Зобов'язати Головне слідче управління Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) розглянути звернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36014, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) від 26.03.2018 реєстраційний №ФИ-7963901.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко