10 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/591/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову
позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач 1: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)
відповідач 2: Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 34894735, вул. Дворцова, 6/7, м. Кропивницький, 25006)
про визнання незаконними, протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №310/5 від 07.02.2018 року "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1";
- визнати протиправним та скасувати рішення №4 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 06.02.2018 року.
Ухвалою суду від 19.03.2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою від 18.04.2018 року суд на підставі частини 6 статті 181 КАС України оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 15.05.2018 року.
Між тим, 07.05.2018 року до суду від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому він просить:
- зупинити дію наказу Міністерства юстиції України №310/5 від 07.02.2018 року;
- зобов'язати Міністерство юстиції України внести до Журналу реєстрації виданих свідоцтв про право на здійснення нотаріальної діяльності відомості про поновлення дії свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 22.12.2009 року №7957, виданого ОСОБА_1;
- зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області направити до Кіровоградської філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про відновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_1
Також позивач просив звільнити його від сплати судового збору за подання цього клопотання на підставі ч.2 ст.132 КАС України.
Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову передбачені статтею 152 КАС України.
Так, згідно з частиною 4 статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" установлено, що судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відтак, за подання до суду цієї заяви про забезпечення позову має бути сплачений судовий збір за ставкою, передбаченою пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 грн.), що складає 528, 60 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною 1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач разом із заявою надав суду докази наявності обставин, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема того, що розмір судового збору, який йому потрібно сплатити за подання цієї заяви, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за 2017 рік. Так, з наданих відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2017 рік вбачається, що сума доходу ОСОБА_1 за 2017 рік склала 3200 грн. Отже, розмір судового збору у даній справі (528,60 грн.) перевищує 5% від цієї суми (160 грн.)
Тому враховуючи майновий стан позивача, суд вважає за можливе звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, на підставі п.1 ч.1, ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір".
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику - до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення свого позову, позивач вказав, що вони спрямовані на відновлення його права заробляти собі на життя вільно обраною працею, а відмова у задоволенні його клопотання буде слугувати приниженню авторитету судової влади в його очах.
Суд вважає, що ці доводи позивача є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення його порушених прав та інтересів, як це передбачено частиною 2 статті 150 КАС України. Також позивач на навів очевидних ознак протиправності спірного рішення відповідача, зупинити дію якого він просить в порядку забезпечення свого позову. Судом на стадії підготовчого провадження таких ознак також не встановлено. Натомість, забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, призведе до фактичного вирішення (задоволення) позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З цих підстав суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити у зв'язку з її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш