79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про забезпечення позову
справа № 813/1773/18
11 травня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В. розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення від 02.04.2018 про скасування оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" відносно гр. ОСОБА_1.
10.05.2018 представником позивача подано заяву про забезпечення позову від 10.05.2018 (вх. № 14062), у якій просить:
- зупинити дію рішення Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області від 02.04.2018 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" відносно гр. ОСОБА_1;
- заборонити органам Державної міграційної служби України у Львівській області приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії відносно гр. ОСОБА_1, пов'язані із виконанням оскарженого рішення, зокрема здійснювати вилучення, анулювання та знищення документів, які підтверджують громадянство України, а також дії щодо примусового повернення чи видворення позивача за межі України.
Заява обґрунтована тим, що оскаржене рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 02.04.2018 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" відносно гр. ОСОБА_1 є очевидно протиправним, а виконання такого рішення, згідно положень законодавства України має бути здійснено впродовж одного місяця з дня прийняття, що може призвести до вилучення та анулювання документів позивача та його примусового повернення з території України, а тому зазначене свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Таким чином, у разі не вжиття судом заходів щодо забезпечення позову у вказаній справі, є об'єктивна загроза правам й інтересам позивача з огляду на реальну ймовірність його примусово повернення з території України в країну походження до моменту розгляду справи щодо скасування оскарженого рішення. Без вжиття судом заходів забезпечення позову у вказаній справі, подальше поновлення прав й інтересів позивача буде фактично неможливим. У зв'язку із чим, вважає за необхідне вжити у вказаній адміністративній справі заходи забезпечення позову, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 151 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При постановленні ухвали суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, суд зауважує, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, Пленум надав роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом, рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відносно гр. ОСОБА_1 скасоване рішенням Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 02.04.2018.
Виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову та наведених позивачем тверджень в його обґрунтування, суд погоджується, що наведені обставини, дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення та заборони органам Державної міграційної служби України у Львівській області приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії відносно гр. ОСОБА_1, пов'язані із виконанням оскарженого рішення може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1, за захистом яких він звернувся до суду. Виконання рішення суду в такому разі може не призвести до фактичного захисту прав та інтересів, за яким звернувся позивач у справі.
Отже, вимоги клопотання про забезпечення позову є співрозмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
При цьому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову про зупинення дії рішення не скасовує чинність останнього, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору, оскільки, як уже зазначено у даному судовому рішенні, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.
Розглянувши подану представником позивача заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
Заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити повністю.
Зупинити дію рішення Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області від 02.04.2018 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" відносно гр. ОСОБА_1.
Заборонити органам Державної міграційної служби України у Львівській області приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії відносно гр. ОСОБА_1, пов'язані із виконанням оскарженого рішення, зокрема здійснювати вилучення, анулювання та знищення документів, які підтверджують громадянство України, а також дії щодо примусового повернення чи видворення позивача за межі України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоцим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законноїсили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Костецький Н.В.