справа № 813/1883/18
про залишення позовної заяви без руху
08 травня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 5922,17 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком № 2, за період з 01.01.2018 по 31.03.2018.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Позивачу слід звернути особливу увагу на те, що у вступній частині позову ціною позову зазначено суму 8884,17 грн., а у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення 5922,17 грн. заборгованості, що свідчить про невідповідність між вступною та прохальною частинами позову.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 3 ст. 161, ч. 8 ст. 160 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017.
З врахуванням змін, внесених відповідно до Закону № 2147-VIII, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з 15.12.2017 року виключені з переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону № 3674-VI.
Відтак, враховуючи наведені вище вимоги закону та з'ясовані обставини, позивачу за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір.
Проте, позивачем документа про сплату судового збору не надано, що свідчить про недотримання вимог процесуального закону при зверненні до суду.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (далі - Закон № 3674-VI).
Так, згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01.01.2018 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762,00 грн.
Вказаний позов є позовом майнового характеру, оскільки містить вимогу про стягнення заборгованості з відповідача в сумі або 8884,17 грн., або 5592,17 грн. (про вказане зазначено вище, на суму судового збору за подання цього позову не впливає).
Позивачу при зверненні до суду з позовом слід було сплатити 1762,00 грн., за платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок - 31217206784003; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 161 КАС України).
Відповідно до ч. 4 цієї ж статті позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, на виконання зазначеної норми позивачу слід подати до суду наступні докази в обґрунтування позовних вимог: довідку (витяг) про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача; розрахунки суми фактичних витрат, що понесені органом Пенсійного фонду та надсилались відповідачу, разом з доказами їх отримання; докази про призначення пільгових пенсій (заява про призначення пенсії, протокол, розпорядження про призначення пільгової пенсії, копія трудової книжки, довідка про виплату пенсії, тощо) працівникам підприємства переліченим у розрахунках; докази понесення вказаних витрат позивачем (довідка про суми виплачених пенсій за січень-березень 2018 року).
При усуненні вказаного недоліку позивачу слід врахувати приписи ст. 91 КАС України щодо порядку подання доказів.
Крім вказаного, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до абзацу 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити зміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
Зміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2091/11/13-11 від 16.11.2011 зазначено, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу та третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів повинен бути опис вкладення, з поштовим штемпелем, разом з розрахунковим документом.
Таким чином належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом із розрахунковим документом, щодо розрахункового документа, виданого поштовим відділенням він лише є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає суду можливості перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2018 у справі № 820/3003/17 (К/9900/3262/17).
З огляду на викладене та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу по справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
До матеріалів справи долучено копію квитанції №ПН215600426655 від 23.04.2018 на підтвердження скерування відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, без опису вкладення, що, з огляду на викладене вище, не відповідає вимогам процесуального закону.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 160 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» про стягнення заборгованості залишити без руху, для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) таких документів:
- заяви, яка міститиме приведені у відповідність ціну позову та прохальну частину позову;
- оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн.;
- усіх наявних у позивач доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), з врахуванням приписів ст. 91 КАС України;
- опис вкладення поштового відправлення, здійсненого 23.04.2018 сільськогосподарському ТОВ «Пролісок» відповідно до квитанції № ПН 215600426655 від 23.04.2018 та оригінал такої квитанції
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Качур Р.П.