Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 травня 2018 р. Справа№805/1691/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кірієнка В.О., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, отримуючи пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війскової служби та деяких інших осіб," 04.10.2017 року звернувся до установи відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію по віку за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розпорядженням відповідача № 7000 від 24.11.2017 року позивач був переведений на пенсію за віком, призначену на загальних умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та при розрахунку розміру пенсії була застосована величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а не 1, 35%. Позивач, посилаючись на постанову Верховного суду України від 09.06.2015 року по справі № 21-550а14, наголошує, що показник величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% при переході з одного виду пенсії на інший, має бути незмінним.
Крім цього, як зазначає позивач, при розрахунку розміру пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не врахував в період страхового стажу проходження служби з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року через те, що військовий квиток ОСОБА_1 не містить дати видачі, особисті дані квитка не співпадають з даними паспорту, що спричинило невірне визначення коефіцієнт стажу та доплати до понаднормованого стажу. Обгрунтовуючи свою правову позицію, позивач наголошує, що його військовий квиток у тому числі був підставою для призначеної раніше пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війскової служби та деяких інших осіб" та, на підставі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є достатнім та належним доказом для зарахування в страховий стаж періоду проходження служби.
На підставі зазначеного позивач просив визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області щодо обчислення пенсії за віком без застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% та не зарахування в страховий стаж періоду проходження ним військової служби з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року; зобов'язати Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області здійснити з 04.10.2017 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком на умовах і в порядку, передбаченому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% та врахуванням страхового стажу за період з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року з урахуванням фактично виплачених сумм; надати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 10.04.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінню пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області.
Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011).
З листа відповідача від 02.02.2018 року № 3252/02 вбачається, що позивач отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 30.09.1997 року по 30.06.2017 року. З 04.10.2017 року згідно заяви від 04.10.2017 року № 7000, позивач переведений на пенсію за віком, призначену на загальних умовах, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058. Перехід з одного виду пенсії на інший проводиться з дати подання заяви згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058. Наголошено, що пункт 4 (4) розділу XV Закону України щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 % застосовується лише при призначенні пенсії з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року. Страховий стаж позивача врахований по 31.08.2017 року становить 39 років 01 місяць 25 днів. Індивідуальний коефіцієнт стажу - 0,39083. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за період з 01.07.2000 року по 31.08.2017 року за даними персоніфікованого обліку, становить 5408, 20 (3764, 40 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу) в цілому по Україні за 2014, 2015 та 2016 роки*1, 43667-індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії позивача з 04.10.2017 року складає 2156, 59 грн. де: 2113, 63 грн. - основний розмір пенсії (5408, 05 грн. * 0, 39083), 42, 96 грн. - доплата за 4 роки понаднормативного стажу (10, 74 грн.*4 роки). Щодо не зарахування в період страхового стажу періоду проходження служби з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року зазначено те, що особисті дані в військовому квитку не співпадають з даними паспорту, відповідно позивачу необхідно надати довідку з військового комісаріату та надати заяву про перерахунок пенсійного стажу тощо.
З приводу спірних правовідносин в частині застосування відповідачем величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% а не 1, 35% суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №1058-ІV).
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що Законом №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Судом встановлено, що 11.10.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV.
Відповідно до положень пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Згідно з абзацом 1 пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Частиною першою статті 25 Закону №1058-ІV передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Згідно матеріалів справи, на підставі розпорядження відповідача ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, при цьому, обчислюючи розмір пенсії, застосована величина оцінки одного року страхового стажу 1%.
Разом з тим, як встановлено судом, позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058 позивач звернувся вперше. Законом №1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.
Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку,що величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватись в розмірі 1,35 %, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону №1058-ІV. Таким чином позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог зарахування в стаж позивача періоду проходження ним військової служби з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року суд зазначає, що спірним моментом у даному випадку є прийняття військового квитка позивача в якості належного доказу для підтвердження страхового стажу установою пенсійного фонду. Спір в цій частині обумовлений відмінним періодом проходження військової служби, який зазначений в трудовій книжці (з 15.05.1975 року по 19.06.1978 року) та у військовому квитку (15.05.1975 року по 16.06.1978 року) та відмінністю прізвища позивача у військовому квитку (Архіпов) та у трудовій книжці (Архипов).
Як передбачено положеннями Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», який затверджено Постановою від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналізуючи зазначене, суд наголошує, що документ, виданий за місцем служби, у даному випадку військовий квиток, підлягає аналізу лише у випадку відсутності трудової книжки, натомість в контексті даного адміністративного спору факт надання позивачем трудової книжки не оспорюється та є первинною і одиничною обставиною для розрахунку стажу позивача.
Також, керуючись зазначеними висновками суд вважає, що застосуванню для розрахунку показників розміру пенсії підлягає саме період з 15.05.1975 року по 19.06.1978 року, як такий, що визначений в трудовій книжці. Натомість заявляючи позовні вимоги позивач вказав період з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року.
Разом з цим суд вважає за належне зазначити, що розбіжності, які мають місце в даних військового квитка та трудової книжки, носять формальний характер, а докази, наявні в матеріалах справи у своїй сукупності не спростовують загальне право позивача на отримання пенсійних виплат.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, керуючись вищевикладеними висновками та зазначеними положеннями законодавства, суд вважає за належне визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області щодо обчислення позивачу пенсії за віком без застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% та не зарахування в страховий стаж позивача періоду проходження ним військової служби з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року; зобов'язати Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області здійснити з 04.10.2017 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком на умовах і в порядку, передбаченому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% та врахуванням страхового стажу за період з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року з урахуванням фактично виплачених сум.
З приводу клопотання позивача встановити строк для подання суб'єктом владних повноважень звіту щодо виконання судового рішення України, суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 382 КАС України, встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком. Відповідно суд не вбачає необхідних підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. згідно квитанції від 26.02.2018 року № 0.0.974252825.1 та 704, 80 грн. згідно квитанції від 26.03.2018 року № 0.0.997502122.1.
Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, судовий збір у загальному розмірі 1409, 60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області (в. Зелінського, 27-а, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 41250795) про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% та не зарахування в страховий стаж ОСОБА_1 періоду проходження ним військової служби з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року;
Зобов'язати Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області здійснити з 04.10.2017 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на умовах і в порядку, передбаченому Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35% та врахуванням страхового стажу за період з 15.05.1975 року по 16.06.1978 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Маріуполі Донецької області (в. Зелінського, 27-а, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 41250795) судові витрати по справі в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кірієнко В.О.