Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 травня 2018 р. Справа№805/1899/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
20 березня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до ОСОБА_1, у якій Позивач просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу з штрафних санкцій за порушення законодавства про пакетування, норм регулювання обігу готівки (код бюджетної класифікації 21080900) у розмірі 94 202,75 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що станом на час розгляду справи у суді відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка виникла з причини несплати донарахованих сум фінансових санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 94 202,75 грн, в тому числі: 94 202,75 грн - податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0000014000 від 10 березня 2016 року;
Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26 березня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження та призначено засідання на 19 квітня 2018 року.
19 квітня 2018 року судове засідання відкладено до 10 травня 2018 року.
До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.
Відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло.
На підставі статей 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засідання за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідач - фізична особа ОСОБА_1, адреса проживання АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі проведеної ГУ ДФС у Донецькій області було перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій було складено відповідний Акт (довідку) від 22 лютого 2016 року № 108/5-16-40/2180914272, на підставі якого прийняті податкове повідомлення рішення від 10 березня 2016 року № 0000014000.
Як встановлено судом, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року № 0000014000 на суму 94 202,75 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по справі №805/1037/16-а залишено без задоволення, постанову від 04 жовтня 2016 року залишено без змін.
Таким чином, зазначені податкові повідомлення-рішення в передбаченому законодавством не оскаржені та підлягають виконанню.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. При цьому виходить з такого.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 28 грудня 2016 року № 3837-17 на суму 85 149,59 грн. Вимога була отримана особисто відповідачем, про що свідчать відомості рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.
Окрім того, відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України податковим органом було прийнято рішення № 441/17 про опис майна у податкову заставу.
Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до повного погашення боргу.
Станом на момент розгляду справи податковий борг на загальну суму 94 202,75 грн відповідачем не сплачено.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з нормами підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Матеріалами справи, наданими Позивачем, підтверджено наявність у Відповідача податкового боргу на загальну суму 94 202,75 грн, який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин судовий збір з відповідача не стягується.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1, суму податкового боргу у розмірі 94 202 (дев'яносто чотири тисячі двісті дві) грн 75 коп на р/р 31113104700070, отримувач: Селидівське УК /м. Селидове/ 21080900, ЄДРПОУ 37791274, банк одержувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 травня 2018 року.
Суддя Аляб'єв І.Г.