11 травня 2018 року Справа №804/3408/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН-357/262/АВ/ІП/МГ-ФС/245 від 23.04.2018 року, винесену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі акту інспекційного відвідування №ДН-357/262/АВ від 03.04.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 111169,00 грн. за порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.12,33 Закону України «Про оплату праці», пунктів 4, 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078.
Разом із адміністративним позовом до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу №ДН-357/262/АВ/ІП/МГ-ФС/245 від 23.04.2018 року, винесену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі акту інспекційного відвідування №ДН-357/262/АВ від 03.04.2018 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 111169,00 грн. за порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.12,33 Закону України «Про оплату праці», пунктів 4, 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078.
В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржуване рішення є виконавчим документом і може бути пред'явленим відповідачем до виконання органам виконавчої служби та також вказано, що воно має очевидні ознаки протиправності, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Згідно ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було прийнято оскаржувану постанову №ДН-357/262/АВ/ІП/МГ-ФС/245 від 23.04.2018 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111169,00 грн.
Відповідно до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р., не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження та відомості щодо відкритого виконавчого провадження з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН-357/262/АВ/ІП/МГ-ФС/245 від 23.04.2018 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність нагальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
З огляду на викладене суд доходить висновку, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв