ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" травня 2018 р. справа № 809/23/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Королевич О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства - Ружицького В.М.,
представника відповідача - Державного агентства лісових ресурсів України - Карманського В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України, про визнання дій незаконними та поновлення на роботі,-
ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (надалі - відповідач 1) про визнання дій незаконними та поновлення на роботі.
Позов мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_4 із займаної посади відбулося із порушеннями вимог ст. 41, 43, 83 Закону України «Про державну службу», ст. 49-2 Кодексу законів про працю України. Зокрема, позивач зазначив, що в даному випадку відсутня зміна істотних умов державної служби, а тому звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства суперечить вимогам статті 43 Закону України «Про державну службу». Окрім цього, позивачу було запропоновано вакантну посаду, яка не є рівнозначною займаній раніше ОСОБА_4, а всі інші вакантні посади, в тому числі, посада заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, які існували з дня попередження про звільнення до дня звільнення, позивачу запропоновано не було.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.01.2018 задовольнив заяву про самовідвід судді Грицюка П.П. та передав матеріали справи для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2018 дана справа розподілена судді Главачу І.А.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 дану позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк для усунення її недоліків. У зазначений строк ОСОБА_4 недоліки позовної заяви усунув.
Суд ухвалою від 18.01.2018 відкрив провадження в даній адміністративній справі, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові. Просили позов задовольнити повністю.
Представник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві від 01.02.2018 (том 1, а.с.48-50). Зокрема, представник відповідача 1 зазначив, що з 01.12.2017 введено в дію структуру апарату та штатний розпис Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в якому не передбачено посади першого заступника управління, яку обіймав позивач. Таким чином, у зв'язку зі зміною істотних умов служби 05.09.2017 ОСОБА_4 було попереджено про скорочення посади, яку він обіймав, та запропоновано переведення на іншу вакантну посаду - головного спеціаліста відділу лісового господарства. Зважаючи на те, що ОСОБА_4 не надав згоди на переведення на запропоновану йому посаду, 26.12.2017 відповідач прийняв наказ №90-к «Про звільнення з посади ОСОБА_4.». Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки, на його думку, звільнення ОСОБА_4 проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.
14.02.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник позивача подала відповідь на відзив, згідно якого зазначила, що посада заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства є рівнозначною та за кваліфікаційними вимогами ідентичною раніше займаній ОСОБА_4 посаді першого заступника начальника управління (том 1, а.с.108-112). Вказана посада не була запропонована позивачу, а тому, на думку представника позивача, ОСОБА_4 було необґрунтовано обмежено в переважному праві на переведення на вакантну посаду заступника начальника управління.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2018 задовольнив клопотання представника позивача та залучив Державне агентство лісових ресурсів України як співвідповідача в даній адміністративній справі.
12.03.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Державного агентства лісових ресурсів України (надалі - відповідач 2), згідно якого повідомлено суд, що позивача правомірно звільнено з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, оскільки процедуру звільнення позивача проведено з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» та Кодексу законів про працю України (том 1, а.с.144-147). Представник відповідача 2 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
14.03.2018 представник позивача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подала заяву №1/1 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.» від 21.11.2017 №458-к; визнати протиправним та скасувати наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» від 26.12.2017 №90-к; визнати незаконним звільнення з роботи, поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді рівнозначній раніше займаній (перший заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства) та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу (том 1, а.с.171-175).
14.03.2018 представник позивача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подала відповідь на відзив Державного агентства лісових ресурсів України, в якому зазначила, що позивач не подавав відповідачу 1 заяви про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» та заяви про переведення на іншу запропоновану ОСОБА_4 посаду. За вказаних обставин, позивач вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби, а тому, на думку представника позивача, звільнення ОСОБА_4 є незаконним (том 1, а.с.177-180).
11.04.2018 представник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подав клопотання від 11.04.2018 про залишення заяви представника позивача про збільшення позовних вимог №1/1 без руху з мотивів пропущення позивачем місячного строку на звернення до суду для оскарження наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.» від 21.11.2017 №458-к та наказу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» від 26.12.2017 №90-к (том 1, а.с.204-207).
23.04.2018 представник Державного агентства лісових ресурсів України через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подав клопотання від 23.04.2018 про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог, оскільки збільшені позовні вимоги, на думку представника відповідача 2, є зміною предмета та підстав позову, тобто по суті є новим позовом, не пов'язаним із даною справою (том 1, а.с.215-217).
Також, 23.04.2018 представник Державного агентства лісових ресурсів України через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подав клопотання від 23.04.2018 про залишення позову без розгляду в частині вимог до Державного агентства лісових ресурсів України з тих підстав, що на думку представника відповідача 2, позивач пропустив місячний строк звернення до суду, оскільки дізнався про наказ Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.» від 21.11.2017 №458-к та наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» від 26.12.2017 №90-к в день звільнення - 26.12.2017, а заяву про збільшення позовних вимог представник позивача подав 14.03.2018 (том 1, а.с.221-226).
Суд 23.04.2018 в судовому засіданні протокольною ухвалою задовольнив заяву представника позивача від 14.03.2018 №1/1 про збільшення позовних вимог з огляду на те, що пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.
Згідно із вимогами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, вирішуючи даний спір про поновлення на роботі суд зобов'язаний з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Тобто, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.» від 21.11.2017 №458-к та наказу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» від 26.12.2017 №90-к входять в предмет доказування в даній адміністративній справі, яка не може бути повно, всебічно та об'єктивно вирішена без обов'язкового з'ясування обставин щодо правомірності прийняття наказів про звільнення позивача. При цьому, у разі можливого поновлення працівника на посаді, ефективний захист його прав, свобод, інтересів, має бути забезпечений, в тому числі, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, який слугував підставою для звільнення особи.
Суд 23.04.2018 в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовив в задоволенні заяви представника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про залишення заяви представника позивача про збільшення позовних вимог №1/1 без руху, оскільки даний позов поданий позивачем до суду в межах місячного строку, який передбачений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд 23.04.2018 в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання представника Державного агентства лісових ресурсів України клопотання від 23.04.2018 про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог зважаючи на наступне.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутись до суду. В даному випадку, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом є звільнення ОСОБА_4, яке позивач вважає незаконним.
Таким чином, з огляду на зміст позовної заяви від 03.01.2018 та заяви про збільшення позовних вимог від 14.03.2018 №1/1 підстава позову не змінилася, оскільки представники позивача як в позовній заяві, так і в заяві про збільшення позовних вимог, вказують на незаконне звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Норми права, на порушення яких вказують представники позивача, також не змінилися: ст. 41, 43, 83 Закону України «Про державну службу», ст. 49-2 Кодексу законів про працю України.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Так, в позовній заяві від 03.01.2018 позивач просив суд визнати незаконним звільнення з роботи та зобов'язати поновити ОСОБА_4 на посаді рівнозначній раніше займаній, стягнути з відповідача 1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В заяві про збільшення позовних вимог від 14.03.2018 №1/1 представники позивача добавили дві позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.» від 21.11.2017 №458-к; визнати протиправним та скасувати наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» від 26.12.2017 №90-к, які, як встановлено судом вище, входять в предмет доказування даного позову та, по суті, уточнюють позовну вимогу про визнання незаконним звільнення з роботи позивача, оскільки таке визнання судом без одночасного визнання протиправним та скасування відповідного індивідуального акта чи окремих його положень, який слугував підставою для звільнення особи, суперечить вимогам трудового законодавства.
Суд 23.04.2018 в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання представника Державного агентства лісових ресурсів України від 23.04.2018 про залишення позову без розгляду в частині вимог до Державного агентства лісових ресурсів України з огляду на таке.
Як зазначено судом вище, даний адміністративний позов подано позивачем до суду в межах строку, передбаченого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Щодо пред'явлення даного позову, в тому числі, до Державного агентства лісових ресурсів України, то суд в ухвалі від 19.02.2018 вказав на обставини, які слугували підставами для залучення Державного агентства лісових ресурсів України як співвідповідача в даній адміністративній справі, а тому доводи представника відповідача 2, викладені в клопотанні від 23.04.2018 про залишення позову без розгляду в частині вимог, є необґрунтованими та безпідставними.
30.04.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Державного агентства лісових ресурсів України від 25.04.2018 про відвід судді Главача І.А. з підстав упередженості судді. Зокрема, представник Державне агентство лісових ресурсів України вказував, що суддя Главач І.А. є упередженим, оскільки в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України залучив в якості співвідповідача Державне агентство лісових ресурсів України, задовольнив заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, при цьому відмовив в задоволенні клопотань Державного агентства лісових ресурсів України від 23.04.2018 про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог та про залишення позову в частині вимог до відповідача 2 без розгляду. У зв'язку з наведеним, представник Державного агентства лісових ресурсів України заявив відвід судді Главачу І.А. (том 1, а.с.244-248).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.05.2018 зупинив провадження в даній адміністративній справі до вирішення питання про відвід судді та передав заяву представника Державного агентства лісових ресурсів України від 25.04.2018 про відвід судді Главача І.А. для реєстрації в автоматизованій системі документообігу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви про відвід.
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д. ухвалою від 03.05.2018 відмовив в задоволенні заяви представника Державного агенства лісових ресурсів України про відвід судді Главача І.А. у справі № 809/23/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів України про визнання дій незаконними та поновлення на роботі.
04.05.2018 Івано-Франківський окружний адміністративний суд поновив провадження в даній адміністративній справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд встановив таке.
ОСОБА_4 з липня 2004 року працював в обласному управлінні лісового господарства на посаді заступника начальника управління, а з лютого 2006 року переведений на посаду першого заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про державну службу», пункту 14 Положення про Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства, відповідач 1 прийняв наказ №39 від 19.08.2017 «Про введення в дію структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства» (том 1, а.с.75). Згідно пункту 1 вказаного наказу визначено ввести в дію з 01 грудня 2017 року структуру апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, затверджену заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України 11 серпня 2017 року, погоджену заступником Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції 14 серпня 2017 року, та штатний розпис Івано-Франківського обласного лісового та мисливського господарства, затверджений заступником голови Державного агентства лісового ресурсів України 16 серпня 2017 року.
Відповідно до нових структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, які вводяться в дію на підставі наказу №39 від 19.08.2017, посада першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства - не передбачена (том 1, а.с.76-77). Натомість, в штатному розписі відповідача 1 додано ще одну штатну посаду заступника начальника управління.
19.08.2017 Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства звернулось до голови первинної профспілкової організації працівників Івано-Франківського обласного управління лісового господарства з листом №11-09/46-1632, в якому просило погодити введення в дію нової структури апарату та штатного розпису управління (том 1, а.с.51).
23.08.2018 Первинна профспілкова організації працівників Івано-Франківського обласного управління лісового господарства надала згоду на введення в дію з 01.12.2017 структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також пов'язане з цим переміщення працівників, в тому числі необхідне вивільнення.
29.08.2017 Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства направило Державному агентству лісових ресурсів України лист №10-31/92-1686, в якому просило попередити ОСОБА_4 про зміну істотних умов служби відповідно до пункту 4 статті 43 Закону України «Про державну службу», а також про наступне звільнення його із займаної посади (том 1, а.с.153). Окрім цього, відповідач 1 просив попередити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зміну істотних умов служби відповідно до пункту 4 статті 43 Закону України «Про державну службу».
Згідно попередження, підписаного заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондар В.Н., першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 повідомлено про зміну істотних умов служби, а саме: посада, яку обіймав позивач, в новому штатному розписі відсутня, істотні умови служби не може бути збережено (том 1, а.с.154).
04.09.2017 Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства направило ОСОБА_4 лист №11-09/48-1726, в якому повідомлялось про відсутність в новому штатному розписі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства посади першого заступника начальника управління, істотні умови праці не може бути збережено, тому відповідач 1 запропонував позивачу переведення на вакантну посаду головного спеціаліста відділу лісового господарства (том 1, а.с.96).
05.09.2017 комісія у складі працівників Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства склала акт про те, що 05.09.2017 у кабінеті №202 перший заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 отримав два примірника попередження Держлісагенства України про зміну істотних умов служби та повернув без підпису про ознайомлення один з примірників вищезазначеного попередження про зміну істотних умов служби (том 1, а.с.97).
21.11.2017 Державне агентство лісових ресурсів України прийняло наказ №458-к «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.», згідно якого визначено звільнити позивача з 22.11.2017 на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» (том 1, а.с.15).
26.12.2017 Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства прийняло наказ №90-к «Про звільнення з посади ОСОБА_4.», в пункті 1 якого зазначено вважати ОСОБА_4 звільненим з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства 26.12.2017 на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» (том 1, а.с.16).
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Статтею 43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу».
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця (частина 1 статті 3 Закону України «Про державну службу»).
Згідно частин 2 та 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Як встановлено судом вище, відповідно до статті 43 Закону України «Про державну службу», пункту 14 Положення про Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства, відповідач 1 прийняв наказ №39 від 19.08.2017 «Про введення в дію структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства» (том 1, а.с.75). В свою чергу, згідно нових структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, які вводяться в дію на підставі наказу №39 від 19.08.2017, посада першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства - не передбачена.
Наведені обставини представники відповідачів вважають зміною істотних умов державної служби, що передбачено статтею 43 Закону України «Про державну службу».
Так, відповідно до статті 43 Закону України «Про державну службу», підставами для зміни істотних умов державної служби є:
1) ліквідація або реорганізація державного органу;
2) зменшення фонду оплати праці державного органу;
3) скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.
Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов'язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов'язків (частина 2 статі 43 Закону України «Про державну службу»).
Згідно частини 3 статті 43 Закону України «Про державну службу» зміною істотних умов державної служби вважається зміна:
1) належності посади державної служби до певної категорії посад;
2) основних посадових обов'язків;
3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;
4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;
5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
В даному випадку, згідно структури апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, затвердженого 29.06.2016 тимчасово виконуючим обов'язки Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юшкевич Х.В., було передбачено посаду першого заступника начальника управління (том 1, а.с.78). При цьому, відповідно до штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, затвердженого 30.06.2016 тимчасово виконуючим обов'язки Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юшкевич Х.В., розмір посадового окладу першого заступника начальника управління становить 6220,00 грн. (том 1, а.с.79).
Натомість, згідно структури апарату Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, затвердженого 11.08.2017 заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондар В.Н., не передбачено посаду першого заступника начальника управління (том 1, а.с.76). При цьому, відповідно до штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, затвердженого 16.08.2017 заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондар В.Н., розмір посадового окладу заступника начальника управління становить 5850,00 грн. (том 1, а.с.77).
Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 в справі №809/1505/17 за позовом ОСОБА_4 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу №39 від 19.08.2017, суд дійшов висновку, що в спірній ситуації відбулось ніщо інше як зміна основних посадових обов'язків (відсутність посади першого заступника начальника управління) та зміна розміру оплати праці, що в повній мірі відповідає вимогам ч.3 ст. 43 Закону України «Про державну службу» (том 1, а.с.240-242).
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто обставина про зміну істотних умов державної служби деяких працівників відповідача 1, в тому числі ОСОБА_4, внаслідок прийняття наказу №39 від 19.08.2017 «Про введення в дію структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства», не потребує доказуванню.
В свою чергу, відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про державну службу», про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.
У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.
Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.
Згідно матеріалів справи, 05.09.2017 комісія у складі працівників Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства склала акт про те, що 05.09.2017 у кабінеті №202 перший заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 отримав два примірника попередження Держлісагенства України про зміну істотних умов служби та повернув без підпису про ознайомлення один з примірників вищезазначеного попередження про зміну істотних умов служби (том 1, а.с.97).
Відповідно до змісту попередження, підписаного заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондар В.Н., першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 повідомлено про зміну істотних умов служби, а саме: посада, яку обіймав позивач, в новому штатному розписі відсутня, істотні умови служби не може бути збережено (том 1, а.с.154).
04.09.2017 Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства направило ОСОБА_4 лист №11-09/48-1726, в якому повідомлялось про відсутність в новому штатному розписі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства посади першого заступника начальника управління, істотні умови праці не може бути збережено, тому відповідач 1 запропонував позивачу переведення на вакантну посаду головного спеціаліста відділу лісового господарства (том 1, а.с.96).
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що ОСОБА_4 не було подано заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду, а також не було подано заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» через незгоду на продовження проходження державної служби. Факт відсутності таких заяв підтвердили в судовому засіданні представники відповідачів.
З огляду на те, що протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення позивача з повідомленням про зміну істотних умов служби від ОСОБА_4 не надійшло жодної із заяв, які зазначені в абзаці другому частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу», позивач вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.
Натомість, 21.11.2017 Державне агентство лісових ресурсів України прийняло наказ №458-к «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.», згідно якого визначено звільнити позивача з 22.11.2017 на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу», а 26.12.2017 Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства прийняло наказ №90-к «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» також на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» (том 1, а.с.15-16).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону).
В даному випадку, позивач не подавав відповідачам заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» через незгоду на продовження проходження державної служби, а тому підстав для звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства за пунктом 6 частини 1 статті 83 Закону України «Про державну службу» не було.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно пункту 10 Положення про Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 №400, керівник Управління може мати заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держлісагенства України за поданням начальника Управління та за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України (том 1, а.с.80-91).
Обов'язковість такого погодження також передбачена Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1119. Так, відповідно до пункту 10 вказаного Положення Міністр аграрної політики та продовольства України погоджує призначення на посаду та звільнення з посади керівників та заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр.
При цьому, організаційні та процедурні питання взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державним агентством лісових ресурсів України, Державним агентством рибного господарства України та Державною інспекцією сільського господарства України у процесі формування та реалізації державної політики у відповідних сферах, механізм взаємодії та обміну інформацією, періодичність її подання між Міністерством і центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, визначає Порядок взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 27.02.2012 №86 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2012 за №415/20728.
Так, згідно пункту 9.4 вищевказаного Порядку Міністр аграрної політики та продовольства України погоджує призначення та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, керівників і заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади.
Зважаючи на те, що позивач займав посаду першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, відповідно до вищевказаних положень його звільнення можливе лише за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України. Однак наявність такого погодження на звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства суд не встановив. Зокрема, в наказі Державного агентства лісових ресурсів України від 21.11.2017 №458-к «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.» та наказі Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства прийняло від 26.12.2017 №90-к «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» в переліку підстав, що слугували для прийняття зазначених наказів відсутнє погодження Міністра аграрної політики та продовольства України на звільнення ОСОБА_4
При цьому, представники відповідачів жодних доказів існування вищезгаданого погодження Міністра аграрної політики та продовольства України на звільнення позивача також суду не надали.
Таким чином, наведені обставини свідчать про порушення Державним агентством лісових ресурсів України та Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства порядку звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про державну службу» державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Згідно змісту листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства №11-09/48-1726 від 04.09.2017, адресованого ОСОБА_4, відповідач 1 повідомив позивача про відсутність в новому штатному розписі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства посади першого заступника начальника управління, істотні умови праці не може бути збережено, а тому ОСОБА_4 запропоновано переведення на вакантну посаду головного спеціаліста відділу лісового господарства (том 1, а.с.96). Доказів пропонування позивачу інших вакантних посад суду надано не було.
При цьому, згідно листа Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 02.05.2018 №11-09/43-927, станом на 26.12.2017 - день звільнення позивача, в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства були такі вакансії: заступник начальника управління - 2 одиниці; начальник відділу лісового господарства - 1 одиниця; головний спеціаліст відділу лісового господарства - 1 одиниця; старший статистик відділу лісового господарства - 1 одиниця; водій легкової автомашини відділу лісового господарства - 1 одиниця; завідувач сектору юридичного забезпечення та управління персоналом - 1 одиниця (том 2, а.с.32).
В свою чергу, суд звертає увагу на те, що посада першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та посада головного спеціаліста відділу лісового господарства, яка була запропонована ОСОБА_4, не є рівнозначними в розумінні пункту 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу». Так, рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про державну службу», посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади належать до другої групи оплати праці, а посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади належать до сьомої групи оплати праці, що підтверджує нерівнозначність вищезгаданих посад.
Суд звертає увагу на те, що спірні правовідносини, окрім норм Закону України «Про державну службу», регулюються також Кодексом законів про працю України (надалі - КЗпП України). При цьому, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, однак трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до частини 3 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України).
Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Як встановлено судом вище, відповідно до нових структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, які вводяться в дію на підставі наказу №39 від 19.08.2017, посада першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства - не передбачена (том 1, а.с.76-77). Натомість, в штатному розписі відповідача 1 додано ще одну штатну посаду заступника начальника управління.
Порядок вивільнення працівників регламентовано статтею 49-2 КЗпП України. Так, згідно частин 1-3 даної статті, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_4 було запропоновано лише одну вакантну посаду головного спеціаліста відділу лісового господарства (том 1, а.с.96). В той же час, в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства на час пропонування вищевказаної посади головного спеціаліста 04.09.2017, були наявні також інші вакантні посади, зокрема посада заступника начальника управління, яка передбачена в новому штатному розписі відповідача 1.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України в постанові від 01.04.2015 р. у справі №6-40цс15 висловив правову позицію, згідно якої власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України у справі №6-2487цс15, відповідно до частини третьої статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган зобов'язаний запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, в тому числі і вакантні посади осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.
Однак ОСОБА_4 була запропонована лише одна вакантна посада головного спеціаліста відділу лісового господарства згідно листа №11-09/48-1726 від 04.09.2017. Будь-яких інших документів, які б свідчили про здійснення Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства пропозицій вакантних та тимчасово вакантних посади позивачу згідно вимог статті 49-2 КЗпП України персонально під розписку про ознайомлення в період з дня попередження ОСОБА_4 про його звільнення - 04.09.2017 до самого дня звільнення - 26.12.2017, представники відповідачів суду не надали.
При цьому, суд, з огляду на заперечення представників відповідача про те, що відповідачем 1 виконано обов'язок, передбачений статті 49-2 КЗпП України щодо пропозицій в день попередження про наступне вивільнення вакантної посади головного спеціаліста відділу лісового господарства, що мало місце 04.09.2017, зазначає про те, що відповідно до системного аналізу статті 5-1, частини 3 статті 36, пункту 1 частини 1, частини 2 статті 40, статті 49-2 КЗпП України, виконання обов'язку щодо пропозицій під час звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (скорочення чисельності або штату працівників) всіх вакантних посад, що може зайняти працівник за відповідною професією чи спеціальністю, або відповідно до його освіти чи кваліфікації, досвіду тощо, не тотожне обов'язку роботодавця щодо працевлаштування працівника на роботі за наявності таких обставин, оскільки є лише складовою цього обов'язку.
Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду, а також, які існували на день звільнення.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 по справі №6-1723цс17.
При цьому, для повного виконання вказаного обов'язку, а також з огляду на гарантії передбачені статею 2-1 КЗпП України, під час вказаного періоду від дня попередження працівника про наступне вивільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в разі вивільнення вакантної посади, в тому числі й тимчасово вакантної посади (на час перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку), роботодавець повинен запропонувати всім працівникам, яким зроблено в цей період попередження про наступне звільнення з вказаною підстави, всі наявні в цей період вакантні посади, що може зайняти працівник за відповідною професією чи спеціальністю, або відповідно до його освіти чи кваліфікації, досвіду тощо.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає, що відповідач 1 не належно виконав свій обов'язок щодо працевлаштування позивача, передбачений частиною 2 статті 40, частиною 3 статті 49-2 КЗпП України.
Зважаючи на те, що відповідач 1 при звільненні ОСОБА_4 порушив вказані вище вимоги статті 49-2 КЗпП України, суд дійшов висновку про протиправність звільнення позивача з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, та, відповідно, наявність підстав для визнання протиправними та скасування наказу Державного агентства лісових ресурсів України №458-к від 21.11.2017 "Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4." та наказу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства №90-к від 26.12.2017 "Про звільнення з посади ОСОБА_4.".
Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
У рішенні в справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини зазначив, що він виходитиме з того принципу, що заявник має бути, по можливості, повернений у становище, в якому б він перебував, якби не була порушена стаття 6 Конвенції, таким чином підкреслюючи верховенство обов'язку відновлення status quo ante.
Враховуючи те, що позивача згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.11.2017 №458-к «Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4.» та наказу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 26.12.2017 №90-к «Про звільнення з посади ОСОБА_4.» звільнено з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, якої немає в нових структурі апарату та штатному розписі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, то згідно вимог частини 1 статті 235 КЗпП України, ОСОБА_4 належить поновити на посаді, рівнозначній раніше займаній, з 27 грудня 2017 року.
Окрім цього, вказана стаття 235 КЗпП України передбачає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Так, вимушений прогул у зв'язку з незаконним звільненням ОСОБА_4 рахується судом з 27.12.2017 (наступний день за днем звільнення), з огляду на особливості обчислення строків, передбачених КЗпП України відповідно до статті ст. 244-1 цього Кодексу, по 07.05.2018 (день ухвалення судом цього рішення).
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України за № 100 від 08.02.1995 року (надалі - Порядок №100).
Так, відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2018 №07-22/73-590 середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 складала 784,58 грн., а з врахуванням коефіцієнта підвищення окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №24 становила 1035,65 грн. (том 1, а.с.232).
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку №100).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку №100).
Аналогічна правова позиція щодо розрахунку середньоденної заробітної плати та середньомісячного числа робочих днів визначена Верховним Судом України в постанові від 23.01.2012 справа № 6-87цс11.
З огляду на вказану норму Порядку, середньомісячне число робочих днів в жовтні-листопаді 2017 року складає 21,5 днів (в жовтні 2017 року було 21 робочий день, в листопаді 2017 року налічувалось 22 робочих дня).
В даному випадку, вимушений прогул ОСОБА_4 розпочався 27.12.2017. В період з 27.12.2017 по 31.12.2017 було 3 робочі дні. Середній заробіток позивача за грудень 2017 року складає 2353,74 грн. (3 робочі дні помножити на 784,58 грн. середньоденного заробітку).
Середній заробіток за січень, лютий, березень та квітень 2018 року становить 89065,90 грн. (вищевизначене середньомісячне число робочих днів - 21,5 дня помножити на 1035,65 грн. середньоденного заробітку та на 4 місяці - січень, лютий, березень та квітень).
Період з 01.05.2018 по 07.05.2018 (день ухвалення судом рішення у справі) містить 4 робочих днів. Середній заробіток позивача за вказаний період складає 4142,60 грн. (4 робочих дня помножити на 1035,65 грн. середньоденного заробітку).
Таким чином, середній заробіток ОСОБА_4 за період з 27.12.2017 по 07.05.2018 складає 95562,24 грн. (2353,74 грн.+89065,90 грн.+ 4142,60 грн.= 95562,24 грн.).
Суд звертає увагу на те, що позивач після 26.12.2017 отримував допомогу по безробіттю. Так, згідно довідки Івано-Франківської міської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 25.04.2018 №590 ОСОБА_4 з 23.01.2018 по 31.03.2018 нарахована допомога по безробіттю в розмірі 14550,71 грн., що складає його дохід за цей період. При цьому, суд взяв до уваги при обрахунку розміру втраченого заробітку суми саме нарахованого доходу у вигляді виплат допомоги по безробіттю, а не суми фактично отриманих з вирахуванням податків та зборів коштів, враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в пункті 6 постанови №13 від 24.12.1999.
Отже, з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства належить стягнути на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81011,53 грн. (95562,24 грн. - 14550,71 грн. = 81011,53 грн., де 95562,24 грн. - середній заробіток ОСОБА_4 за період з 27.12.2017 по 07.05.2018, 14550,71 грн. - дохід, що складається з нарахованої допомоги по безробіттю), з обов'язковим вирахуванням із зазначеної суми податків та обов'язкових платежів. Вказане виключення з суми втраченого заробітку податків та зборів узгоджується з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в пункті 6 постанови №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".
Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2), поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 22266,48 грн. підлягає негайному виконанню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України №458-к від 21.11.2017 "Про звільнення з посади першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4".
Визнати протиправним та скасувати наказ Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства №90-к від 26.12.2017 "Про звільнення з посади ОСОБА_4".
Поновити ОСОБА_4 на посаді, рівнозначній раніше займаній посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, з 27 грудня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ - 35276386, вул. Грушевського, 31, м. Івано-Франківськ, 76000) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 81011 (вісімдесят одну тисячу одинадцять) гривень 53 копійки з вирахуванням податків та обов'язкових платежів.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді, рівнозначній раніше займаній посаді першого заступника начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, та стягнення з Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 22266 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят шість) гривень 48 копійок - виконати негайно.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ-35276386, вул. Грушевського, 31, м. Івано-Франківськ, 76000).
Державне агентство лісових ресурсів України (код ЄДРПОУ-37507901, вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01023).
Суддя Главач І.А.
Рішення складене в повному обсязі 11 травня 2018 р.