07 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/515/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Калинич Я.М.,
при секретарі судового засідання - Багара М.М.,
за участю:
представника позивача - Бедринець М.Ю.,
представника відповідача - Станкович В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про скасування вимоги, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 травня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 10 травня 2018 року.
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Закарпатській області, в якій просили скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про усунення порушень виявлених ревізією №07-04-6-14-4437 від 21.10.2016 року.
Ухвалою суду від 03 травня 2017 року було замінено не належного відповідача управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Закарпатській області, на належного - Західний офіс Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ревізорами Державної фінансової інспекції в Закарпатській області здійснено ревізію в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року. На підставі проведеної ревізії ревізорами було складено акт ревізії від 13.09.2016 року №07-04-20. Позивач переконаний, що вищевказаний акт державної фінансової інспекції в Закарпатської області не відповідає вимогам закону, а саме сторінка 53 даного акту ревізії не відповідає примірнику який наданий управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради. Відповідно до вказаного акту зазначено, що в Управлінні виявлено порушень на загальну суму 765812,42 грн. в тому числі 453420,32 грн. - незаконне витрачання бюджетних коштів, що призвели до втрат державним бюджетом, 312392,10 грн. незаконне витрачання бюджетних коштів, що призвели до втрат місцевим бюджетом та 38273,78 грн. - інші фінансові порушення, що не призвели до втрат. Позивач вважає, що акт ревізії держфінінспекції №07-04/20 від 13.09.2016 року, складений з грубими порушеннями, його зміст не відповідає вимогам закону, а відповідно і вимога держфінінспекції в Закарпатській області від 21.10.2016 року №07-04-6-14/4437 винесена на підставі вищевказаного акту ревізії держфінінспекції в Закарпатській області є неправомірною та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивач позов підтримала, з підстав викладених у позовній заяві та просила суд такий задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з мотивів наведених у запереченнях на позовну заяву. Відповідно до поданих заперечень, управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області не погоджується з фактами викладеними у позовній заяві. Зазначили, що результати ревізії відображені в акті ревізії від 13.10.2016 року №07-04/20. Акт ревізії для ознайомлення отримано позивачем 17.10.2016 року та підписано без заперечення 19.10.2016 року. Проведеною ревізією виявлено фінансових порушень на загальну суму 755812,42 грн., в тому числі: 453420,32 грн. - незаконне витрачання бюджетних коштів, що призвели до втрат державним бюджетом, 312392,1 грн. - незаконне витрачання бюджетних коштів, що призвели до втрат місцевим бюджетом та 38273,78 грн. - інші фінансові порушення, що не призвели до втрат. В ході ревізії вжитими заходами забезпечено частково відшкодування фінансових порушень, що призвели до незаконно витрачених коштів, а тому фінансових порушень залишилось не відшкодовано 649550,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області на виконання п. 2.5 плану роботи Держфінінспекції України на ІІІ квартал 2016 року проведено ревізію окремих питань використання коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджеті в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складено Акт за №07-04/20 від 13.10.2016 року (а.с. 12-40).
Акт ревізії позивачем отримано 17.10.2016 року та підписано 19.10.2016 року. Позивачем на Акт зауваження та заперечення подані не були.
В подальшому, відповідачем начальнику Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради було направлено Вимогу про усунення порушень виявлених порушень за №07-04-6-14/4437 від 21.10.2016 року (далі - Вимоги), згідно якого Держфінінспекція в Закарпатській області вимагає усунути виявлені порушення законодавства, в установленому законодавством порядку (а.с.9-11).
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII (далі - Закон №2939-XII), державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно ч.1 ст.4 Закону №2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п.3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Згідно з п.п.4 п.4 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 (далі - Положення №499/2011), Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Пунктом 6 Положення №499/2011 встановлено, що Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п.7, 10, 13 ст.10 Закону України №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон), згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч.2 ст.15 Закону).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У справі, що розглядається, управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області пред'явило вимоги, які вказують на виявлені збитки та їхній розмір. Так як, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.
Цей висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-442а14, від 20 січня 2015 року у справах №№ 21-601а14, 21-603а14, від 27 січня 2015 року у справі №21-436а14, від 02 грудня 2015 року у справі №21-3609а15 (№826/80/13-а) та Верховним Судом від 20.02.2018 року у справі №822/2087/17 (№К/9901/5402/17), та який, згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, обґрунтованість і правомірність виявлених збитків може бути предметом позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення, а не позову підконтрольної установи про визнання протиправними і скасування вимоги №07-04-6-14-4437 від 21.10.2016 року, які вказують на виявлені збитки та їх відшкодування. Тобто, суд урахуванням правових позицій Верховного Суду вважає, що позивач не довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради до управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Закарпатській області про скасування вимоги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяЯ.М. Калинич