11 травня 2018 року м. Житомир
справа № 806/1332/18
категорія 11.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Мала Бердичівська, 23, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу №62/6 від 07.03.2018,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №62/6 від 07.03.2018 начальника Головного територіального управління юстиції у Житомирській області "Про зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1.".
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
10 травня 2018 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (вх.№9591/18) шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу №62/6 від 07.03.2018 Головного територіального управління юстиції у Житомирській області "Про зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1."
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що відповідно до наказу "Про зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1." №62/6 від 07.03.2018 позивача позбавлено можливості повноцінно здійснювати незалежну професійну діяльність, у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливе настання негативних наслідків, що полягають у спричиненні шкоди діловій та професійній репутації позивача, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль. Позивач також звертає увагу суду на існування істотної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
Крім того відсутність у нотаріуса можливості здійснювати провадження по спадкових справах, які були на момент зупинення діяльності вже заведені, завдасть шкоди правам та інтересам третіх осіб, які звернулися до нотаріуса. Зупинення нотаріальної діяльності позивача також прямо стосується його конституційних прав щодо можливості заробляти собі на життя своєю працею та забезпечувати належний рівень життя, спричинить негативні наслідки у вигляді майнових втрат для позивача.
З урахуванням вказаного позивач вважає, що зазначені обставини свідчать про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду, далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
За змістом приписів ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зупинення дії оскаржуваного наказу полягає в тому, що на час дії цього способу забезпечення позову положення цього акта не застосовуються до правовідносин. Зупинений акт де-юре вважається не існуючим.
Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
Також суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Водночас, у даному випадку, вирішення питання про забезпечення позову може трактуватись, як вирішення спірних правовідносин, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову.
Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб про який просить позивач, є фактичним вирішенням справи по суті, оскільки позивачу і надалі буде надана можливість вчиняти дії, які ним вчинялися до видання спірного наказу.
Щодо посилання позивача про заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам третіх осіб, що звернулися для вчинення нотаріальних дій по спадкових справах, які перебувають у його провадженні, суд зазначає наступне.
Статтею 29 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII визначено порядок заміщення приватного нотаріуса. Заміщення приватного нотаріуса можливе у разі зупинення його нотаріальної діяльності в порядку, визначеному цим Законом. Приватний нотаріус може укласти договір про заміщення його з іншим приватним нотаріусом у порядку та у межах строків, визначених статтями 29-1, 29-2 цього Закону. Заміщення приватного нотаріуса проводиться до припинення обставин, з якими це заміщення пов'язане.
Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного наказу відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу №62/6 від 07.03.2018, - відмовити
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко